ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________

 

У Х В А Л А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"06" лютого 2007 р.

Справа № 28/354-06-8951А

   Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

судді-доповідача Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Буравльова О.М.,

 

за участю представників сторін  16.01.2007 р.

від позивача -  ОСОБА_2,

від відповідача -Неклеса Ю.В.,

             

за участю представників сторін 06.02.2007 р.

від позивача -  ОСОБА_2,

від відповідача -Неклеса Ю.В., Рева З.Ю.

розглянула апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на постанову господарського суду Одеської області

від 03.11.2006 р.

у справі № 28/354-06-8951А

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів

про визнання недійсною постанову Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів

 

Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.12.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.12.2006р. розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 16.01.2007р.

Вказані ухвали надіслані сторонам 18.12.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до вимог ст.150 КАС України розгляд справи відкладався.

Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні від 06.02.2007р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

04.09.2006 р. Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсною постанову Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів № НОМЕР_1 від 19.05.2006 р. про накладення стягнення у розмірі 2051 грн. та стягнути з Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів на користь ОСОБА_1. державне мито у сумі 8,5 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою господарського суду Одеської області від 03.11.2006 р. (суддя Гуляк Г.І.) у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволені позову господарський суд виходив з того, що постанова Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів № НОМЕР_1  від 19.05.2006 р. прийнята згідно з вимогами чинного законодавства та рамках його компетенції.

В обґрунтування законності винесення постанови Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів від 19.05.2006 р. № НОМЕР_1 судом зазначено, що меблі які знаходилися в офісі-крамниці „ІНФОРМАЦІЯ_1” не були імітацією інтер'єру для кращого ознайомлення покупців з асортиментом товарів, а підлягали саме продажу з порушенням вимог п.п.1.6, 1.7, 1.10, 1.13, 1.16, 2.7.1, 2.7.2 „Правил  роздрібної торгівлі непродовольчими товарами”  затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03.2004 р. № 98.

Не погоджуючись із судовим рішенням, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позов про визнання недійною постанову Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів № НОМЕР_1 від 19.05.2006 р., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Оскаржуючи судове рішення скаржник зазначає, що відповідно до наказу НОМЕР_4. для кращого ознайомлення покупців з асортиментом товару, який знаходиться в продажу в торговому залі оформлюється імітація інтер'єру жилих приміщень з меблів які не підлягають продажу.

Також, скаржником вказано на помилковість посилання суду на порушення передбачене п. 1.13 „Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами”, так як при здійснені продажу дверей, положення вказаного пункту і сам порядок продажу був дотриманий повністю.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови  норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Так з наявних у справі матеріалів вбачається, що  27.04.2006 р. Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів, на підставі розпорядження на проведення перевірки, та згідно плану роботи управління на ІІ квартал 2006р., в офісі-крамниці „ІНФОРМАЦІЯ_1” проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів, про що складено акт   від 27.04.2006р. №НОМЕР_2.

 

З наведеного акту перевірки  вбачається, що  товариство при здійсненні господарської діяльності припустилося  порушення ст.ст. 6, 7, 14, 15, Закону України „Про захист прав споживачів”, п.п.1.6, 1.7, 1.10, 1.13, 1.16, „Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами” затверджених наказом Мінекономіки від 11.03.2004р. №98, п.п. 7, 8, 9 „Правил побутового обслуговування населення” затвердженого Постановою КМ України від 16.05.1994р. № 313, ГОСТ 16371, ГОСТ 475 (продаж продукції без належного маркування, тим самим ненадання необхідної, доступної, достовірної інформації про найменування підприємства виробника товару, дату виготовлення, продаж пошкодженого товару (подряпини на видимій лицьовій поверхні), відсутність паспорта на двері, номеру партії та їх сертифікації, не забезпечення інформацією про належність підприємства суб'єкту господарської діяльності на фасаді приміщення, у приміщені де приймаються замовлення не забезпечена наявність інформації для споживачів про перелік послуг, що надаються, ціни та тарифи на них, ціни на матеріали та готові вироби).

В таблиці № 1 до акту перевірки визначений перелік товару, який реалізовувався з порушенням законодавства про захист прав споживачів.

Факт реалізації позивачем вказаного товару підтверджується актом контрольної перевірки правильності розрахунків за реалізовані товари, доданого до акту перевірки №НОМЕР_3 від 27.04.2006 р., а також накладною з зазначенням вартості замовлення в розмірі 2912 грн.

На підставі результатів перевірки керівнику господарюючого суб'єкта винесено припис та постанова від 19.05.2006р. № НОМЕР_1  про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України „Про захист прав споживачів” в розмірі 2051 грн. Визначення суми штрафу відображено в додатку до акту перевірки, а саме розрахунку економічних стягнень.

Так, нормами Закону України „Про захист прав споживачів” від 12.05.91р. №1023-ХІІ  зі змінами та доповненнями,  передбачена діяльність та повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту  прав та інтересів споживачів і його територіальних органів.

Зокрема, положеннями п. 2, 12 ст. 26 цього Закону встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів  господарювання  сфери  торгівлі  і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання   правил  торгівлі  та  надання  послуг, безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, накладати на винних осіб у випадках,  передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Нормами Закону України „Про захист прав споживачів” також встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання у сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

-          виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних  мінімумів  доходів  громадян. (п.2 ч.1 ст.23);

-          реалізацію продукції,  що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.3 ч.1 ст.23);

-          відсутність необхідної,   доступної,   достовірної   та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян (п.7 ч.1 ст.23);

-          невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.9 ч.1 ст.23);

Визначення контролюючим органом суми штрафу, відображено в додатку до акту перевірки, а саме розрахунку економічних стягнень, здійснено у відповідності до наведеної норми законодавства.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, та з пояснень наданих сторонами в судових засіданнях, судова колегія зазначає, що доводи скаржника не відображають суті оскарження постанови  Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, а також  позивачем не надано ніяких доказів які б спростували висновки контролюючого органу щодо зазначених порушень.

З огляду на вищевказане судова колегія не вбачає підстав для  зміни або скасування постанови господарського суду Одеської області, оскільки вона відповідає фактичним обставинам  справи та вимогам чинного законодавства.

        

           Керуючись ст.ст.160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України,

                                         колегія суддів

                                            Ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 03.11.2006р. зі справи №28/354-06-8951А залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала в порядку ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

 

Суддя-доповідач

В.І. Жеков

 

Судді

В.І. Картере

 

В.Т.Пироговський