ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.02.2007 Справа № А20/75
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Стуковенковій Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1, посвідчення НОМЕР_1, приватний підприємець;
ОСОБА_2, довіреність №б/н від 01.03.06, представник;
від відповідача: Куделя П.Г., посвідчення №с-154 , сільський голова;
Болденко В.В., довіреність №б/н від 07.02.07, представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської сільської ради, с. Миколаївка на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2006 року у справі № А20/75
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Новомосковськ
до Миколаївської сільської ради, с. Миколаївка
про визнання рішення сільської ради недійсним
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2006 року (суддя Пархоменко Н. В.) частково задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1: скасовано рішення Миколаївської сільської ради НОМЕР_2 " Про скасування рішення НОМЕР_3 "Про виділення земельної ділянки для комерційного призначення та надання дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки". В частині позовних вимог щодо зобов"язання Миколаївської сільської ради прийняти рішення про надання земельної ділянки під будівництво магазина АДРЕСА_1 в позові було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Миколаївська сільська рада звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що господарський суд Дніпропетровської області приймаючи постанову неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального права шляхом незастосування статей 13, 18, 21 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 152 Земельного кодексу України та неправильного застосування статті 123 Земельного кодексу України, на підставі чого просить оскаржену постанову місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову, якою в позові позивачу відмовити.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вважає її необгрунтованою, та зазначає, що господарський суд Дніпропетровської області при винесені постанови від 25.05.2006 року достатньо з"ясував обставини справи та ніяким чином не порушив норми матеріального та процесуального права, на підставі чого просить апеляційну скаргу відповідача відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскарженої постанови нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Рішенням Миколаївської сільської ради НОМЕР_4 "Про виділення земельної ділянки для комерційного призначення та дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки" дано дозвіл на виділення земельної ділянки площею 50 м2 ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 для комерційного призначення.
Дано дозвіл на виготовлення проекту відводу вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 з метою заключення договору оренди для комерційного призначення.
В той же день рішенням НОМЕР_4 Миколаївської сільської ради ОСОБА_1 дано дозвіл на будівництво магазинів в АДРЕСА_1. після вирішення питання земелекористування.
22.12.2005 року Миколаївська сільська рада, "заслухавши та обговоривши запит депутатів Миколаївської сільської ради про незрозуміле будівництвоАДРЕСА_1" та зазначаючи, що ОСОБА_1 розпочав будівництво до виготовлення всіх документів і в інших межах, ніж було погоджено на сесії, прийняла рішення НОМЕР_2, яким скасувала своє рішення НОМЕР_3 Позивач, посилаючись на те, що вказане рішення прийняте в порушення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", просив скасувати рішення Миколаївської сільської ради НОМЕР_2 від 22.12.2005 року та зобов"язати відповідача прийняти рішення про надання земельної ділянки під будівництво магазина поАДРЕСА_1.
Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.
Оскільки цільове призначення земельної ділянки поАДРЕСА_1змінювалося, надання її в оренду повинно було здійснюватися за проектом відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 Земельного кодексу України.
Особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування заяву (клопотання) (частина 3 статті 123 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною 5 статті 123 Земельного кодексу України відповідна районна державна адміністрація або рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.
На підставі вищенаведених приписів земельного законодавства, Миколаївська сільська рада, розглянувши заяву ОСОБА_1, вирішила дати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1в розмірі 50 м2 з метою укладення договору оренди.
Надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки є фактично згодою на передачу земельної ділянки у користування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (статті 25, 26) не надає сільським, селищним, міським радам права скасовувати власні рішення.
Земельним кодексом України також не передбачено скасування наданої згоди на передачу земельної ділянки в користування та дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.
Обгрунтовуючи скасування свого рішення виконанням позивачем будівельних робіт на земельній ділянці, яка ще не була надана йому в користування, відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував вказані факти, в той час як відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач не довів, що позивачем здійснювались будівельні роботи на земельній ділянці, яка була самовільно зайнята.
Відповідальність за порушення земельного законодавства встановлена главою 37 Земельного кодексу України, яка не передбачає у якості такої відповідальності скасування рішення про згоду на передачу земельної ділянки у користування.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач обгрунтовує правомірність спірного рішення способом самозахисту свого цивільного права, посилаючись при цьому на статтю 19 Цивільного кодексу України.
Але відповідач не зазначив, які належні йому цивільні права він захищав, скасовуючи своє рішення.
В апеляційній скарзі апелянт безпідставно посилається на те, що спірним рішенням права позивача не були порушені.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб"єкт владних повноважень має право звернутися до адмінстративного суду у випадках, встановлених законом.
Позивач, вважаючи, що спірним рішенням порушені його права щодо отримання в оренду земельної ділянки, відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся до суду з адміністративним позовом.
Як вже зазначалося, рішенням Миколаївської сільської ради НОМЕР_4 фактично позивачу була надана згода на передачу земельної ділянки у користування, про що свідчить пункт 1 вказаного рішення "дати дозвіл на виділення земельної ділянки площею 50 м2 ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 для комерційного призначення", та наданий дозвіл на виготовлення проекту відводу зазначеної земельної ділянки.
На виконання рішення позивачем був укладений договір НОМЕР_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки та отримані висновки Головного державного санітарного лікаря Новомосковського району, Держуправління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області, Новмосковського районного відділу земельних ресурсів, Дніпропетровського обласного центру з охорони історіко-культурних цінностей, Головного архітектора Новомосковського району щодо погодження проекту відведення спірної земельної ділянки та можливості передачі її в оренду.
З урахуванням викладеного, рішення Миколаївської сільської ради Новомосковського району від 22.12.2005 року НОМЕР_2 прийнято в порушення вимог статті 19 Конституції України, статей 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", в зв"язку з чим обгрунтовано скасовано господарським судом Дніпропетровської області.
З огляду на вищенаведене, передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України правові підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Миколаївської сільської ради, с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2006 року у справі № А20/75 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О. С. Євстигнеєв