Справа№2-1239/08

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 липня 2008 року    м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі:            головуючого - судді        Заборовського B.C.

при секретарі  Іваницький Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево справу за позовною заявою ОСОБА_1до військової частини А - 1673 про стягнення грошової заборгованості,

встановив:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до військової частини А - 1673 про стягнення грошової заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що він проходив військову службу в в/ч А 1673 на посаді заступника командира з виховної роботи. Згідно наказу Міністра оборони України №709 від 02.10.2004 року був звільнений з військової служби у запас за пунктом 67 підпунктом «в» у зв»язку зі скороченням штатів, відповідно до «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками /мічманами/ Збройних Сил України, а наказом командира військової частини А 1673 №305 від 30.11.2004 року був виключений із списків особового складу частини та знятий із всіх видів забезпечення.

Позивач звернувся до військової частини А -1673 про стягнення грошової заборгованості, згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно чи продовольчі пайки, чи за їх бажанням грошову компенсацію. Відповідно до ч.4 ст.9 вищезазначеного закону «Порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна та продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів».

В судове засідання позивач не з»явився, але від нього надійшла заява в якій просить слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просить суд їх задоволити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про причини неявки суд не повідомляв.

Зі згоди позивача суд знаходить можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно вимог ст.169 ч.4 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних та доказів з постановлениям заочного рішення, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підставність позову і необхідності  його задоволення, виходячи із слідуючого.

ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до військової частини А - 1673 про стягнення грошової заборгованості. Свої   вимоги мотивує тим, що він

проходив військову службу в в/ч А 1673 на посаді заступника командира з виховної роботи. Згідно наказу Міністра оборони України №709 від 02.10.2004 року був звільнений з військової служби у запас за пунктом 67 підпунктом «в» у зв»язку зі скороченням штатів, відповідно до «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками /мічманами/ Збройних Сил України, а наказом командира військової частини А 1673 №305 від 30.11.2004 року був виключений із списків особового складу частини та знятий із всіх видів забезпечення.

Згідно ч.2 ст.17 Конституції України «держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.»

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 05.05.2003 р. №389 «Про надбавки Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» було встановлено щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення. Умови й порядок виплати зазначеної надбавки викладені в Інструкції «Про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства Оборони України від 26.05.2003 року№149 ( зареєстровано в МЮУ 28.05.2003 р. за №411/7732). Розмір зазначеної надбавки грошового забезпечення залежить від вислугу років.

На момент введення надбавки, тобто станом на 01.05.2003 року ОСОБА_1. мав вислугу понад 20 років. Згідно з вищезазначеним Указом Президента України надбавка з 01.05.2003р. по 31.03.2005 р. повинна виплачуватись відповідачем в розмірі 70% від грошового забезпечення, але за винятком грудня 2003 року та січня 2004 року з метою економії коштів надбавка виплачувалась в заниженому розмірі.

Відповідно ч.2 ст.9 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно чи продовольчі пайки, чи за їх бажанням грошову компенсацію.

Відповідно до ч.4 ст.9 вищезазначеного закону «Порядок та розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна та продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів».

Згідно ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України» у редакції від 05.10.2000 року зазначено: »що держава забезпечує соціальний та правовий захист військовослужбовців та осіб, звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансового, речового, продовольчого та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються КМУ і враховують характер та умови службової діяльності, які становлять заінтересованість громадян України у військовій службі».

Відповідно до ст. 625 ЦК України «Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ч.1 ЦПК України з відповідача стягнути 51, 00 грн. держмита в дохід держави.

Керуючись ст.17 Конституції України, ст.ст. 10, 60, 88, ч.4, ст.169, 208, 209, 212-218 ЦПК України, ст.625 ЦК України на підставі ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів

внутрішніх справ України" (із змінами), на підставі ст.9 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Указом Президента України від 05.05.2003 р. №389 «Про надбавки Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу», ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України», суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1- задоволити.

Стягнути з військової частини А - 1673 в користь ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1- 14 560 (чотирнадцять тисяч п»ятсот шістдесят) гривень 87 копійок заборгованості, яка виникла при звільненні недорахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням індексу інфляції.

Стягнути з військової частини А 1673 в користь держави 51.00 грн. державного мита.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів в апеляційний суд Закарпатської області.