ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"31" липня 2015 р. Справа № 918/111/15

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.

при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області м. Рівне, вул. Відінська 8

до боржника Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" 35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2

про визнання банкрутом

Учасники у справі про банкрутство:

Ініціюючий кредитор - Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у Рівненському р-ні ГУ ДФС у Рівненській області): 33023, м. Рівне, вул. Відінська 8;

Боржник - Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (далі - ПАТ "Завод "Технопривод"): 35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2;

Розпорядник майна - арбітражний керуючий Ткачук Дмитро Володимирович: 33013, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, буд. 2, 9 пов.;

Кредитор 1 - Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області (далі - УПФ України в Рівненському р-ні): 33001, м. Рівне, вул. Соборна 195;

Кредитор 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (далі - ТОВ "Західметалгруп"): 33014, м. Рівне, провулок Робітничий 5;

Кредитор 3 - Миськовець Ігор Миколайович (далі - Миськовець І.М.): 33023, м. Рівне, вул. АК. Грушевського 40, кв. 266;

Кредитор 4 - Берун Ярослав Євгенович (далі - Берун Я.Є.): 33000, м. Рівне, вул. Гагаріна 61, кв. 34;

Кредитор 5 - Манелюк Василь Володимирович (далі - Манелюк В.В.): 33024, м. Рівне, вул.. Соборна 275, кв. 69;

Кредитор 6 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (далі - ТОВ "Динеро-Капітал"):61003, пров. Університетський, буд. 1;

Кредитор 7 - Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване конструкторсько-технологічне бюро по турбокомпресорах" (далі - ПАТ "СКТБ по турбокопресорах"): 62300, Харківська обл., Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул. Петровського 163;

Кредитор 8 - Дрикін Євгеній Кузьмич (далі - Дрикін Є.К.): 35307, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Обарів, вул. Шевченка 14;

Учасник провадження у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд Інвест" (далі - ТОВ "Конкорд Інвест"): 61003, пров. Університетський, буд. 1).

представники:

від ініціюючого кредитора: Янчарук О.І. - представник;

заявник: Дрикін Є.К.;

заявник: Миськовець І.М.;

заявник ТОВ "Динеро - Капітал": Губар В.Є. - представник;

від боржника: Губар Н.В. - представник;

розпорядник майна: Ткачук Д.В. - арбітражний керуючий;

від розпорядника майна: Новак І.В., Удовиченко С.В., Павлюк І.А. - представники.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

Про затвердження реєстру вимог кредиторів

Провадження у справі перебуває у процедурі розпорядження майном.

Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047).

Ухвалою суду від 14.02.2015 року прийнято до розгляду заяву Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на підставі ст.ст. 1, 2, 11, 12, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розгляд заяви призначено до слухання в підготовчому засіданні суду та зобов'язано, зокрема, арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича, кандидатура якого визначена автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України у строк до дня проведення підготовчого засідання суду подати заяву про участь у даній справі.

Ухвалою суду від 12.03.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047), визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 1 535 924 грн. 09 коп., з яких 1 386 137 грн. 93 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 6 274 грн. 76 коп. - основний борг підтверджений документально, 12 850 грн. 43 коп. - штрафні санкції та 130 660 грн. 97 коп. - пеня, що обліковується по особовому рахунку. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 15.07.2015 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича (ІН 2753802431, свідоцтво № 272 від 02.04.2013р.).

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі здійснене на веб-сайті Вищого господарського суду України за № 15664 від 13.03.2015р.

Положеннями ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

У відповідності із ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом тридцятиденного терміну з дня опублікування на сайті Вищого господарського суду України за № 15664 від 13.03.2015 року оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод", до господарського суду надійшли письмові заяви з вимогами до боржника та документи, що їх підтверджують від наступних кредиторів:

- УПФ України в Рівненському р-ні про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 662 534,13 грн.;

- ТОВ "Західметалгруп" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 16 372,53 грн.;

- Миськовця І.М. про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 48 998,06 грн.;

- Беруна Я.Є. про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 103 035,09 грн.;

- Манелюка В.В. про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 36 972,41 грн.;

- ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 9 481 868,58 грн.;

- ПАТ "СКТБ по турбокопресорах" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 877 883,00 грн.,

які призначені до розгляду в судовому засіданні на 20.05.2015 року.

Ухвалою суду від 20.05.2015 року розгляд справи про визнання банкрутом Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" відкладено у попередньому засіданні на 11.06.2015 року та зобов'язано розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" до дня судового засідання виконати вимоги ухвали суду від 12.03.2015 року.

Крім того, 14.05.2015 року від Дрикіна Є.К. надійшла заява про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 26 739,88 грн., яка ухвалою суду від 18.05.2015 року призначена на 11.06.2015 року.

Ухвалами суду від 11.06.2015 року, 06.07.2015 року та 20.07.2015 року розгляд справи у попередньому засіданні про визнання банкрутом Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" відкладався у попередньому засіданні, з підстав зазначених в ухвалах.

20 липня 2015 року розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" подано пояснення щодо інвентаризації майна боржника та клопотання про долучення до матеріалів справи: реєстру вимог конкурсних кредиторів боржника станом на 17.07.2015 року; реєстру вимог поточних кредиторів боржника станом на 17.07.2015 року (за рішенням суду про стягнення середнього заробітку); заперечення на заявлені кредиторські вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" та "Спеціалізоване КТБ по турбокомпресорах"; копії повідомлень від 16.07.2015 року про розгляд кредиторських вимог.

Також, ухвалою суду від 31.07.2015 року заяву розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" від 13.07.2015 року №01-34/114 про визнання недійсними договорів в порядку ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та застосування наслідків недійсності правочину задоволено частково. Визнано недійсним, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд Інвест" та Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод", договір купівлі-продажу цінних паперів № 15-БВ-40/Д-1 від 20.02.2015 року. Визнано недійсним, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" та Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод", договір фінансового кредиту № ФК/01/15-01 від 23.02.2015 року. Відмовлено у визнанні недійсним, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" та Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод", договору про зміну зобов'язання (новацію) № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015 року. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкорд Інвест" (61003, пров. Університетський, буд. 1, ІК 32236445) повернути в ліквідаційну масу Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331 Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна, 2, ІК 32200047) 3 500 000 грн., сплачених Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод" за договором купівлі-продажу цінних паперів № 15-БВ-40/Д-1 від 20.02.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Завод "Технопривод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конкорд Інвест".

Також, ухвалою суду від 31.07.2015 року відсторонено керівника Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" Гавриша Ігоря Володимировича та покладено виконання обов'язків керівника Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича.

У судовому засіданні 31.07.2015 року розпорядник майна надав пояснення, навів доводи та міркування, висловив свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Боржником за підписом директора Пальчевського В.В. подано суду повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів (т.1, а.с.а.с. 163-176) відповідно до яких боржником:

- заяву Миськовця І.М. про визнання грошових вимог до боржника на суму 48 990,06 грн. визнано частково на суму 4 078,06 грн., в решті не визнано;

- заяву ТОВ "Західметалгруп" про визнання грошових вимог до боржника на суму 16 372,53 грн. визнано повністю;

- заяву ПАТ "СКТБ по турбокомпресорах" про визнання грошових вимог до боржника на суму 877 883,00 грн. не визнано повністю;

- заяву УПФ України в Рівненському р-ні про визнання грошових вимог до боржника на суму 662 534,13 грн. визнано повністю;

- заяву ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання грошових вимог до боржника на суму 9 481 868,58 грн. визнано повністю;

- заяву Манелюка В.В. про визнання грошових вимог до боржника на суму 36 972,41 грн. визнано повністю;

- заяву Беруна Я.Є. про визнання грошових вимог до боржника на суму 103 035,09 грн. визнано частково на суму 15 478,20 грн., в решті не визнано;

Після обрання Гавриша Ігоря Володимировича керівником ПАТ "Завод "Технопривод", боржником за його підписом 06.07.2015р. подано суду повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів (т.2, а.с.111), відповідно до яких боржник підтримав свої рішення про результати розгляду вимог кредиторів, наданих у письмових поясненнях суду 20.05.2015р.

Також, у судовому засіданні розпорядник майна надав суду пояснення про проведені розпорядником майна заходи в процедурі розпорядження майном за останній час у справі, повідомив про результати розгляду ним грошових вимог всіх кредиторів, які звернулись з вимогами до банкрута (т.2, а.с.а.с. 228-249) та про те, що ним на виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надіслано всім кредиторам повідомлення про результати розгляду їхніх вимог до боржника.

Розпорядником майна банкрута 30.07.2015 року долучено до матеріалів справи уточнений реєстр вимог кредиторів, який він просив суд затвердити, відзиви та заперечення на заяви з кредиторськими вимогами. До поданого на затвердження судом реєстру вимог кредиторів розпорядником майна включено вимоги кредиторів у наступному складі та сумах: 1) ДПІ у Рівненському р-ні ГУ ДФС у Рівненській області на суму 1 392 412,69 грн. - основного боргу, як вимоги третьої черги та 143 511,40 грн. - неустойка (штраф, пеня), як вимоги шостої черги; 2) УПФ України в Рівненському р-ні на суму 232 922,02 грн. - основного боргу, як вимоги другої черги, 429 612,11грн. - неустойка (штраф, пеня), як вимоги шостої черги; 3) ТОВ "Західметалгруп" на суму 16 372,53 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги та 1 218,00 грн. - судового збору за подання заяви, як вимоги першої черги; 4) ФО Миськовця І.М. на суму 44 425,26 грн. - основного боргу, як вимоги першої черги, з яких 4 078,06 грн. - заборгованість по з/п та 40 347,20 грн. - середній заробіток; 5) ФО Беруна Я.Є. на суму 99 484,20 грн. - основного боргу, як вимоги першої черги, з яких 15 478,20 грн. - заборгованість по з/п та 84 006,00 - середній заробіток; ФО Манелюка В.В. на суму 36 972,41 грн., з яких 4 914,13 грн. - заборгованість по з/п та 31 058,28 грн. - середній заробіток, як вимоги першої черги та 1 000,00 грн. - моральна шкода, як вимоги шостої черги; ФО Дрикіна Є.К. на суму 21 059,88 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги.

Ухвалою суду від 12.03.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047), визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 1 535 924 грн. 09 коп., з яких 1 386 137 грн. 93 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 6 274 грн. 76 коп. - основний борг підтверджений документально, 12 850 грн. 43 коп. - штрафні санкції та 130 660 грн. 97 коп. - пеня, що обліковується по особовому рахунку.

Відповідно до п.п. 3, 6 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги ДПІ у Рівненському р-ні ГУ ДФС у Рівненській області на суму 1 392 412,69 грн. - основного боргу підлягають задоволенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів боржника та 143 511,40 грн. - неустойка (штраф, пеня) підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

Крім того, на підставі ст. 49 ГПК України, ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий збір за подання заяви про визнання боржника банкрутом у розмірі 6 090,00 грн., слід покласти на боржника, який підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги заявника 1 - УПФ України в Рівненському р-ні про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 662 534,13 грн., суд встановив наступне.

Як вбачається з поданої УПФ України в Рівненському р-ні, заборгованість ПАТ "Завод "Технопривод" перед УПФ України в Рівненському р-ні становить 662 534,13 грн., з яких 232 922,02 грн. - заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 136 531,12 грн. - заборгованість по фінансових санкціях та 293 080,99 грн. - заборгованість по пені.

Заявлені грошові вимоги УПФ України в Рівненському р-ні підтверджуються: карткою особового рахунку страхувальника; вимогою № Ю- З У від 01.08.12 року; вимогою № Ю- З У від 01.12.14 року; рішенням № 1033 від 23.11.10 року; рішеннями № 1073 та № 1077 від 01.12.10 року; рішеннями № 1278 та № 1284 від 13.12.10 року; рішенням про розірвання договору про розстрочення від 18.11.14 року; договором про розстрочення від 17.08.12 року; виконавчим листом № 2а-5831 /10/1 770 від 04.03.11 року; виконавчим листом № 2а/1770/382/2012 від 10.04.12 року; виконавчим листом № 2а/1770/990/2011 від 04.07.11 року; виконавчим листом № 2а/1770/2515/2011 від 28.03.12 року; виконавчим листом № 2а/1770/3986/2011 від 21.03.12 року; виконавчим листом № 2а/1770/4932/2011 від 30.01.14 року; виконавчим листом № 2а/1770/381/2012 від 26.03.12 року; виконавчим листом № 2а/1770/25 11/2011 від 07.09.12 року; виконавчим листом № 2а/1770/691/2011 від 26.05.11 року; виконавчим листом № 2а-5827/10/1770 від 30.01.12 року.

16 липня 2015 року розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято рішення про визнання вимог УПФ України в Рівненському р-ні у повному обсязі з віднесенням 232 922,02 грн. - основного боргу до другої черги задоволення вимог кредиторів та 429 612,11 грн. - пені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи, що вимоги УПФ України в Рівненському р-ні підтверджуються матеріалами справи, визнані розпорядником майна та боржником, а тому підлягають задоволенню.

Проте, відповідно п. 6 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги УПФ України в Рівненському р-ні в розмірі 429 612,11 грн. - штрафних санкцій (пеня, штраф) підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

З огляду на викладене та відповідно до п.п. 2, 6 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги УПФ України в Рівненському р-ні на суму 232 922,02 грн. - основного боргу підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів боржника, 429 612,11 грн. - штрафних санкцій (пеня, штраф) підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

Крім того, на підставі ст. 49 ГПК України, ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий збір до державного бюджету за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн., слід покласти на боржника, який підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги заявника 2 - ТОВ "Західметалгруп" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 16 372,53 грн., суд встановив наступне.

Як вбачається ТОВ "Західметалгруп" заяви, 25 лютого 2011 року між ТОВ "Західметалгруп" та ЗАТ "Завод "Технопривод" було укладено договір поставки № 8 (далі договір). Згідно пункту 1.1. розділу 1 договору ТОВ "Західметалгруп" зобов'язався передавати у власність ЗАТ "Завод "Технопривод" металопрокат та арматуру, конструкційні матеріали, тощо (далі товар), а ЗАТ "Завод "Технопривод" зобов'язується проводити оплату за товар та примати його на умовах договору. ТОВ "Західметалгруп" виконав свої зобов'язання по договору перед ЗАТ "Завод "Технопривод", здійснив поставку товарів на суму 12 825,03 гривні. Факт поставки товару ТОВ "Західметалгруп" та отримання товару ЗАТ "Завод "Технопривод" підтверджується видатковими накладними № 27 від 09.11.2011 року на загальну суму 1 831,44 грн., № 27 від 12.04.2012 року на загальну суму 8 015,58 грн., № РН0000013 від 09.07.2012 року на загальну суму 190,61 грн., № РН0000023 від 18.03.2013 року на загальну суму 2 787,40 грн. та довіреностями № 210 від 12.04.2012 року, № 720 від 09.11.2011 року, № 405 від 09.07. 2012 року, № 148 від 18.03.2013 року та № 33 від 22.11.2012 року. Однак, ЗАТ "Завод "Технопривод" в порушення договірних умов в строки визначені договором оплату за отриманий товар не здійснив. Враховуючи наведене ТОВ "Західметалгруп" звернувся до Господарського суду Рівненської області і з позовами про стягнення заборгованості з ЗАТ "Завод "Технопривод". 05 лютого 2014 року Господарським судом Рівненської області було прийняте рішення по справі № 918/34/14 про стягнення із ЗАТ "Завод "Технопривод" на користь ТОВ "Західметалгруп" 11 567,52 грн., а 06.10.2014 року по справі № 918/1159/14 про стягнення 4 805,01 грн. - заборгованості за поставлений товар, згідно зазначених накладних та відшкодування судових витрат.

З огляду на викладене заборгованість ПАТ "Завод "Технопривод" перед ТОВ "Західметалгруп" становить 16 372,53 грн.

Заявлені грошові вимоги ТОВ "Західметалгруп" підтверджуються: накладною № 27 від 09.11.2011 року; накладною № 27 від 19.04.2012 року; накладною № РН0000013 від 09.07.2012 року; накладною № РН0000023 від 18.03.2013 року; довіреністю № 210 від 12.04.2012 року; довіреністю № 720 від 09.11.2011 року; довіреністю № 405 від 09.07.2012 року; довіреністю № 148 від 18.03.2013 року; наказом про примусове виконання рішення по справі № 918/34/14; постановою про відкриття виконавчого провадження № 42350605; наказом про примусове виконання рішення по справі № 918/1159/14.

16 липня 2015 року розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято рішення про визнання вимог ТОВ "Західметалгруп" у повному обсязі з віднесенням 16 372,53 грн. - основного боргу до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи, що вимоги ТОВ "Західметалгруп" підтверджуються матеріалами справи, визнані розпорядником майна та боржником, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги ТОВ "Західметалгруп" на суму 16 372,53 грн. - основного боргу підлягають задоволенню у четверту чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

Також, судом встановлено, що за подання заяви про визнання кредитором ТОВ "Західметалгруп" сплачений судовий збір у розмірі 1 218,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 727 від 06.04.2015 року, доданою до заяви кредитора.

На підставі ст.49 ГПК України, ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сплачений ТОВ "Західметалгруп" судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 727 від 06.04.2015 року слід покласти на боржника, який підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги заявника 3 - Миськовця І.М. про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 48 998,06 грн., суд встановив наступне.

Як вбачається з поданої Миськовцем І.М. заяви, 25.12.2012 року Миськовця І.М. було звільнено з займаної посади за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України) відповідно до наказу № 123. 07 лютого 2014 року Рівненським районним судом було видано судовий наказ № 570/612/14-ц про стягнення з ЗАТ "Завод "Технопривод" на користь Миськовця І.М. нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 4 551,00 грн. Судовий наказ набрав законної сили 14.03.2014 року. В ході виконавчого провадження було стягнуто 473,00 грн. Таким чином, станом на 08.04.2015 року залишок боргу становить 4 078,06 грн. Крім того, Миськовець І.М. просить суд визнати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.12.2013 року по 09.04.2015 року в розмірі 43 420,00грн. на підставі ч.1 ст. 117 КЗпП та 1 500,00 грн. моральної шкоди, яка проявляється в приниженні його гідності та моральних стражданнях.

Заявлені грошові вимоги Миськовця І.М. підтверджуються: трудовою книжкою; судовим наказом Рівненського районного суду Рівненської області від 07.02.2014 року; довідкою про середню заробітну плату; довідкою з ДВС України ВДВС Рівненського РУЮ; розрахунком середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.

16 липня 2015 року розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято рішення про визнання вимог Миськовця І.М. частково в розмірі 47 490,06 грн. - основного боргу до першої черги задоволення вимог кредиторів, з яких 4 078,06 грн. - заборгованість із заробітної плати та 43 412,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Проте, згідно з абз.7 ч.1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Тобто, в даному випадку Миськовець І.М. є конкурсним кредитором, тому його вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинні нараховуватись до 12.03.2015 року (до дати порушення провадження у справ про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод"), а не до 09.04.2015 року.

Порядок розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою вказаною постановою, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Заявник звільнився в грудні 2013 року, для визначення середнього заробітку повинні були враховуватися жовтень та листопад 2013 року.

Згідно розрахунку (довідка №108 від 05.03.2014 року про середню заробітну плату) заробітна плата Миськовця І.М. за жовтень 2013 року становить 2 783,16 грн. при 23 робочих днях, листопад 2013 року 3 095,24 грн. - 21 робочому дні. За два місяці роботи, що передували звільненню заробітна плата становить 5 878,40 грн., тобто середньоденний (середньогодинний) заробіток становить 133,60 грн.

Як вбачається з листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 року № 9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" встановлені наступні показники робочих днів: грудень - 22 (з 25 по 31 - 4 дні). Сумарно 4 дні. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 року № 9884/0/14-13/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" встановлені наступні показники робочих днів: січень - 21, лютий - 20, березень - 20, квітень -21, травень -19; червень -19; липень - 23; серпень - 20; вересень - 22; жовтень - 23; листопад - 20, грудень - 23. Сумарно 251 день. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 р. N 10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" встановлені наступні показники робочих днів: січень - 20, лютий - 20, березень - 21 (з 01 по 12 - 7 днів). Сумарно 47.

З викладеного вбачається, що період затримки розрахунку складає: з моменту звільнення, тобто з 26.12.2013 року до дня порушення провадження у справі про банкрутство 12.03.2015 року - 302 робочих дні. Отже, середній заробіток буде становити: 133,60 х 302 = 40 347,20 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди господарський, суд зазначає наступне.

Миськовець І.М. просить суд стягнути на свою користь відшкодування за отриману моральну шкоду в розмірі 1 500,00грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

До юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належно доведені.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.02.2012 року у справі № 1-5/2012 визначається, що засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, у статті 23 якого встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга); моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини четверта, п'ята). Також, у вказаному рішенні Конституційного суду України зазначається, що аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що інститут моральної шкоди має міжгалузевий характер.

Миськовець І.М. зазначає, що моральна шкода, яка йому завдана, полягає у тому, що він поніс моральні страждання та приниження його гідності.

Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі - Постанова) фактично визначено, що особа, яка зазнала моральної шкоди має вказати в чому полягає ця шкода та надати докази, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди.

Миськовець І.М. в своїй заяві зазначає лише про те, в чому моральна шкода виражалася, проте не зазначає докази, які підтверджують заявлені вимоги в частині моральних страждань, не викладає обставини, якими обгрунтовуються його вимоги в частині розміру моральної шкоди, таким чином, не можливо встановити факт заподіяння моральної шкоди та визначити її розмір.

Також, в інформаційному листі від 27.09.2012 року № 10-1389/0/4-12 Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ визначив моральну шкоду як оціночну категорію, яка підлягає обґрунтуванню та доказуванню в позові, а також оцінці судом під час розгляду спору.

Згідно з п.5 Постанови пленуму ВС України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи, що Миськовець І.М. не надав суду доказів в обґрунтування заявленої суми моральної шкоди, господарський суд відмовляє кредитору в задоволенні вимог в цій частині.

Крім того, суд додатково зазначає, що стягнення моральної шкоди - є спором про право, який потребує доказування, а у справі про банкрутство не може бути спору про право, суд лише розглядає підтверджені чи не підтверджені грошові вимоги.

Враховуючи, що вимоги Миськовця І.М. підтверджуються матеріалами справи частково, визнані розпорядником майна та боржником частково, а тому підлягають задоволенню частково в розмірі 44 425,26 грн. - основного боргу до першої черги задоволення вимог кредиторів, з яких 4 078,06 грн. - заборгованість із заробітної плати та 40 347,20 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на викладене та відповідно до п. 1 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги Миськовця І.М. на суму 44 425,26 грн. - основного боргу підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Крім того, на підставі ст. 49 ГПК України, ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий збір до державного бюджету за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн., слід покласти на боржника, який підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги заявника 4 - Беруна Я.Є. про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 103 035,09 грн., суд встановив наступне.

23 квітня 2015 року Берун Я.Є. подав заяву про уточнення до заяви про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 103 035,09 грн. Відповідно до змісту поданих уточнень Берун Я.Є. просить суд визнати його кредитором до боржника на суму 107 424,66 грн., з яких 15 478,20 грн. - заробітна плата, 90 446,46 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та 1 500,00 грн. - моральної шкоди.

Як вбачається з поданої Беруном Я.Є. заяви та уточнень до неї, 27.12.2012 року Беруна Я.Є. було звільнено з займаної посади за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України) відповідно до наказу № 128. 07 лютого 2014 року Рівненським районним судом було видано судовий наказ № 570/611/14-ц про стягнення з ЗАТ "Завод "Технопривод" на користь Беруна Я.Є. нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 17 275,20 грн. Судовий наказ набрав законної сили 14.03.2014 року. В ході виконавчого провадження було стягнуто 1 797,00 грн. Таким чином станом на 08.04.2015 року залишок боргу становить 15 478,20 грн. Крім того, Берун Я.Є. просить суд визнати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.12.2013 року по 09.04.2015 року в розмірі 90 446,46 грн. на підставі ч.1 ст. 117 КЗпП та 1 500,00 грн. моральної шкоди, яка проявляється в приниженні його гідності та моральних стражданнях.

Заявлені грошові вимоги Беруна Я.Є. підтверджуються: трудовою книжкою; судовим наказом Рівненського районного суду Рівненської області від 07.02.2014 року; довідкою про середню заробітну плату; довідкою з ДВС України ВДВС Рівненського РУЮ; розрахунком середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні; індивідуальними відомостями про застраховану особу Форми ОК-7-з.

16 липня 2015 року розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято рішення про визнання вимог Беруна Я.Є. частково в розмірі 101 535,09 грн. - основного боргу до першої черги задоволення вимог кредиторів, з яких 15 478,20 грн. - заборгованість із заробітної плати та 86 056,89 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Проте, згідно з абз.7 ч.1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Тобто, в даному випадку Берун Я.Є. є конкурсним кредитором, тому його вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинні нараховуватись до 12.03.2015 року (порушення провадження у справ про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод"), а не до 09.04.2015 року.

Порядок розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою вказаною постановою, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Заявник звільнився в грудні 2013 року, для визначення середнього заробітку повинні були враховуватися жовтень та листопад 2013 року.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Форми ОК-7-з заробітна плата Беруна Я.Є. за жовтень 2013 року становить 6 026,09 грн. при 23 робочих днях, листопад 2013 року 6 294,80 грн. - 21 робочому дні. За два місяці роботи, що передували звільненню заробітна плата становить 12 320,89 грн., тобто середньоденний (середньогодинний) заробіток становить 280,02 грн.

Як вбачається з листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 року № 9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" встановлені наступні показники робочих днів: грудень - 22 (з 28 по 31 - 2 дні). Сумарно 2 дні. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 04.09.2013 року № 9884/0/14-13/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік" встановлені наступні показники робочих днів: січень - 21, лютий - 20, березень - 20, квітень -21, травень -19; червень -19; липень - 23; серпень - 20; вересень - 22; жовтень - 23; листопад - 20, грудень - 23. Сумарно 251 день. Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 09.09.2014 р. N 10196/0/14-14/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" встановлені наступні показники робочих днів: січень - 20, лютий - 20, березень - 21 (з 01 по 12 - 7 днів). Сумарно 47.

З викладеного вбачається, що період затримки розрахунку складає: з моменту звільнення, тобто з 28.12.2013 року до дня порушення провадження у справі про банкрутство 12.03.2015 року - 300 робочих днів. Отже, середній заробіток буде становити: 280,02 х 300 = 84 006,00 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди господарський, суд зазначає наступне.

Берун Я.Є. просить суд стягнути на свою користь відшкодування за отриману моральну шкоду в розмірі 1 500,00грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

До юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належно доведені.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.02.2012 року у справі № 1-5/2012 визначається, що засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, у статті 23 якого встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга); моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини четверта, п'ята). Також, у вказаному рішенні Конституційного суду України зазначається, що аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що інститут моральної шкоди має міжгалузевий характер.

Берун Я.Є. зазначає, що моральна шкода, яка йому завдана, полягає у тому, що він поніс моральні страждання та приниження його гідності.

Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі - Постанова) фактично визначено, що особа, яка зазнала моральної шкоди має вказати в чому полягає ця шкода та надати докази, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди.

Берун Я.Є. в своїй заяві зазначає лише про те, в чому моральна шкода виражалася, проте не зазначає докази, які підтверджують заявлені вимоги в частині моральних страждань, не викладає обставини, якими обгрунтовуються його вимоги в частині розміру моральної шкоди, таким чином, не можливо встановити факт заподіяння моральної шкоди та визначити її розмір.

Також, в інформаційному листі від 27.09.2012 року № 10-1389/0/4-12 Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ визначив моральну шкоду як оціночну категорію, яка підлягає обґрунтуванню та доказуванню в позові, а також оцінці судом під час розгляду спору.

Згідно з п.5 Постанови пленуму ВС України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи, що Берун Я.Є. не надав суду доказів в обґрунтування заявленої суми моральної шкоди, господарський суд відмовляє кредитору в задоволенні вимог в цій частині.

Крім того, суд додатково зазначає, що стягнення моральної шкоди - є спором про право, який потребує доказування, а у справі про банкрутство не може бути спору про право, суд лише розглядає підтверджені чи не підтверджені грошові вимоги.

Враховуючи, що вимоги Беруна Я.Є. підтверджуються матеріалами справи частково, визнані розпорядником майна та боржником частково, а тому підлягають задоволенню частково в розмірі 99 484,20 грн. - основного боргу до першої черги задоволення вимог кредиторів, з яких 15 478,20 грн. - заборгованість із заробітної плати та 84 006,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

З огляду на викладене та відповідно до п. 1 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги Беруна Я.Є. на суму 99 484,20 грн. - основного боргу підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Крім того, на підставі ст. 49 ГПК України, ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий збір до державного бюджету за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн., слід покласти на боржника, який підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги заявника 5 - Манелюка В.В. про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 36 972,41 грн., суд встановив наступне.

Як вбачається з поданої Манелюком В.В. заяви, 06.03.2014 року Рівненським районним судом було видано судовий наказ № 570/966/14-ц про стягнення з ЗАТ "Завод "Технопривод" на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 4 914,13 грн. Судовий наказ набрав законної сили 15.07.2014 року. Рішенням Рівненського міського суд від 17.10.2014 року у справі № 569/12339/14-ц стягнуто на його користь з ПАТ "Завод "Технопривод" 31 058,28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1 000,00 грн. моральної шкоди.

Заявлені грошові вимоги Манелюка В.В. підтверджуються: наказом Рівненського районного суду Рівненської області від 06.03.2014 року; рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17.10.2014 року у справі № 569/12339/14-ц.

16 липня 2015 року розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято рішення про визнання вимог Манелюка В.В. частково з віднесенням 35 972,41 грн. - основного боргу до першої черги задоволення вимог кредиторів, з яких 4 914,13 грн. - заробітна плата та 31 058,28 - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Проте, рішенням Рівненського міського суд від 17.10.2014 року у справі № 569/12339/14-ц стягнуто на користь Манелюка В.В. з ПАТ "Завод "Технопривод" 31 058,28 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 1 000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановленні рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З огляду на викладене, вимоги Манелюка В.В. в частині визнання 1 000,00 грн. моральної шкоди підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги Манелюка В.В. на суму 35 972,41 грн. - основного боргу підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів боржника, 1 000,00 грн. - моральної шкоди підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

Згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Крім того, на підставі ст. 49 ГПК України, ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий збір до державного бюджету за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн., слід покласти на боржника, який підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги заявника 6 - ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 9 481 868,58 грн., суд встановив наступне.

Як вбачається з поданої ТОВ "Динеро-Капітал" заяви, 15.06.2005 року між ЗАТ "Завод "Технопривод" та ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" (м. Харків), в забезпечення виконання договору позики №3/06/05-1 від 08.06.2005р., укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" були передані об'єкти нерухомості, належні ЗАТ "Завод "Технопривод". 03 серпня 2010 р. між ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс" та ТОВ "Динеро-Капітал" укладено договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до якого до ТОВ "Динеро-Капітал", як до нового іпотекодержателя, перейшли усі права ТОВ "Компанія "Трансфер-Фінанс", як первісного іпотекодержателя, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідно до пункту 17.6 договору іпотеки від 15.06.2005р., у випадку пред'явлення до Іпотекодавця іншими особами вимог про визнання за ними права власності або інших прав на Предмет іпотеки, про вилучення (витребування) або про обтяження Предмету іпотеки вимогами, задоволення яких може спричинити зменшення його вартості, Іпотекодавець зобов'язується не пізніше наступного дня за днем отримання вимоги повідомити про це Іпотекодержателя. У 2013р. ТОВ "Динеро-Капітал", беручи участь у розгляді господарським судом Рівненської області справі №1715/17171/12 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (ВАТ "РЗТА", м. Рівне) до приватного нотаріуса Сохацького І.С. про зобов'язання вилучити обтяження, дізналося про існування рішення господарського суду Рівненської області від 25.03.2011р. по справі № 2/37, відповідно до якого право власності на об'єкти нерухомості, що були предметом іпотечного договору, було визнано за ВАТ "РЗТА". Зазначені обставини свідчать, що в межах строку дії іпотечного договору, третьою особою - ВАТ "РЗТА", були пред'явлені до ЗАТ "Завод "Технопривод" вимоги про визнання за ВАТ "РЗТА" права власності на предмет іпотеки; цей спір розглядався у відповідному судовому органі та про існування цього спору, як і про його наслідки, ЗАТ "Завод "Технопривод" ніяким чином не повідомило Іпотекодержателя - ТОВ "Динеро-Капітал", що є порушенням умов п.17.6 іпотечного договору. Відповідно до п. 19 договору іпотеки, у випадку порушення Іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п. 17.1, 17.5, 17.6, 17.7, 17.8, 17.9 цього договору він сплачує на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 25% від вартості Предмету іпотеки, зазначеної в п. 10 цього договору. Відповідно до п.10 договору іпотеки, вартість Предмету іпотеки складає 4 944 900,00 грн., згідно із чим розмір штрафу, за порушення умов іпотечного договору, склав 1 236 225,00 грн. Строк виконання обов'язку щодо сплати штрафу в договорі іпотеки не встановлений, але відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. 28 січня 2013р. ТОВ "Динеро-Капітал" звернулося на адресу ЗАТ "Завод "Технопривод" із вимогою про сплату заборгованості за іпотечним договором, в тому числі заборгованість за зобов'язанням, в забезпечення якого було укладено іпотечний договір, в сумі 17 106,23грн., а також заборгованість за нарахованим штрафом внаслідок порушення умов договору, в розмірі 1 236 225,00грн. Проте, станом на січень 2015р. ЗАТ "Завод "Технопривод", перейменований у ПАТ "Завод "Технопривод", сплачено лише залишок заборгованості за зобов'язанням, в забезпечення якого було укладено іпотечний договір, в сумі 17 106,23 грн., у зв'язку із чим 15.01.2015р. ТОВ "Динеро-Капітал" звернулося на адресу ПАТ "Завод "Технопривод" із повторною претензією про сплату заборгованості за нарахованим штрафом внаслідок порушення умов договору, в розмірі 1 236 225,00грн. Відповідно до листа ПАТ "Завод "Технопривод" від 29.01.2015р., Акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2015р., ПАТ "Завод "Технопривод" визнало існування вказаної заборгованості та 12.02.2015р. між Боржником та Кредитором укладений графік платежів до договору іпотеки від 15.06.2005р. Відповідно до викладеного, станом на дату порушення провадження по справі про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод", між Боржником та Кредитором існує узгоджена заборгованість за договором іпотеки від 15.06.2005р. в розмірі 1 236 225,00 грн.

Крім того, в результаті дослідження поданих учасниками процесу доказів Рівненський міський суд Рівненської області своїм рішенням від 06.12.2012 р. у справі №1715/17171/12 встановив факт набуття ТОВ "Динеро-Капітал" прав заставодержателя за договором іпотеки від 15.06.2005 р. (аркуш 6 рішення), копія якого долучена представником ТОВ "Динеро-Капітал" 31.07.2015 року разом з поясненнями щодо кредиторських вимог ТОВ "Динеро-Капітал".

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановленні рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Відтак в силу приписів ч.3 ст.35 ГПК України факт набуття ТОВ "Динеро-Капітал" прав заставодержателя за договором іпотеки від 15.06.2005 р. не підлягає доказуванню.

Зважаючи на викладене, вимога ТОВ "Динеро-Капітал" в частині сплати штрафу в розмірі 1 236 225 грн. за порушення умов іпотечного договору є обґрунтованою та підтверджено наявними у справі доказами.

Щодо визнання заборгованості за договором новації № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015 року, укладеного між ТОВ "Динеро-Капітал" та ПАТ "Завод "Технопривод" про зміну зобов'язання (новацію) в розмірі 4 745 643, 58 коп., то така заборгованість не підлягає визнанню, з огляду на наступне.

Згідно з абз.7 ч.1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з договору про заміну зобов'язання (новацію) № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015 року строк повернення суми позики із усіма нарахованими відсотками встановлюється 31.12.2018 року (п.1.3.3 Договору).

Проте, відповідно до п.5.4 договору новації № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015 року, у випадку прийняття відповідним органом управління Боржника рішення про початок ліквідації товариства, а також у разі порушення господарським судом справи про банкрутство Боржника, Кредитор вправі достроково звернутися із вимогами до Боржника щодо повернення суми позики та нарахованих відсотків (т. кредиторська вимога ТОВ "Динеро-Капітал" а.с.а.с.29-31).

Тобто, відповідно до умов договору новації № ДК-ТП-Н-02/02 від 02.02.2015 року право вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" виникло після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод", тому вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" є поточними, які відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" можуть заявлятися після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Щодо визнання заборгованості за договором фінансового кредиту № ФК/01/15-01 від 23.02.2015 року, укладеного між ТОВ "Динеро-Капітал" та ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 3 500 000,00грн., то така заборгованість не підлягає визнанню з огляду на те, що ухвалою суду від 31.07.2015 року визнано недійсними договір фінансового кредиту № ФК/01/15-01 від 23.02.2015 року, який укладені між ТОВ "Динеро-Капітал" та ПАТ "Завод "Технопривод".

19 травня 2015 року боржником прийнято рішення про визнання вимог ТОВ "Динеро-Капітал" на суму 9 481 868,58 грн. в повному обсязі.

15 липня 2015 року розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято рішення про відмову у визнанні вимог ТОВ "Динеро-Капітал" в повному обсязі.

Отже, з огляду на викладене та відповідно до п. 6 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошові вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" підлягають задоволенню частково на суму 1 236 225,00 грн. - штрафні санкції підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів боржника.

Також, судом встановлено, що за подання заяви про визнання кредитором ТОВ "Динеро-Капітал" сплачений судовий збір у розмірі 1 218,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5982 від 03.04.2015 року, доданою до заяви кредитора.

На підставі ст.49 ГПК України, ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сплачений ТОВ "Динеро-Капітал" судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 727 від 03.04.2015 року слід покласти на боржника, який підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги заявника 7 - ПАТ "СКТБ по турбокопресорах" про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 877 883,00 грн., суд встановив наступне.

Як вбачається з поданої ПАТ "СКТБ по турбокопресорах" заяви, ПАТ "СКТБ по турбокомпресорах" є власником акцій ПАТ "Завод "Технопривод" у кількості 751 701 шт. з балансовою вартістю 877 883,00 грн. Свої вимоги ПАТ "СКТБ по турбокопресорах" мотивує тим, що внаслідок винних дій емітента ПАТ "Завод "Технопривод" його акції фактично анульовані та позбавлено його можливості реалізувати будь-які корпоративні права, що витікають з цих акцій. Також, в заяві ПАТ "СКТБ по турбокопресорах" зазначає, що так як судами фактично було анульовано акції ПАТ "Завод "Технопривод", що знаходяться у власності ПАТ "СКТБ по турбокопресорах" у кількості 751 701 штук, то боржник зобов'язаний повернути ПАТ "СКТБ по турбокопресорах" вартість акцій, що були у його власності.

Однак, як вбачається із обмеженої виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 14.04.2015 року, яка додана до заяви, ПАТ "СКТБ по турбокопресорах" є акціонером ПАТ "Завод "Технопривод".

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Відповідно до абз. 7 ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Згідно з частини ч. 1 ст.23 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Абзацом 4 частини 1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Положеннями ч.2 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Отже, в процедурі банкрутства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів. Тобто, грошові вимоги конкурсних кредиторів повинні бути підтверджені відповідними та належними доказами. А в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, суд може визнати або відхилити грошові вимоги.

Відповідно до ст. 167 Господарського Кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі про банкрутство кредитори мають право заявляти вимоги до боржника, які виникають з грошового зобов'язання та носять грошовий характер.

Отже, зобов'язання боржника перед ПАТ "СКТБ по турбокомпресорах", яке просить визнати їх грошовими зобов'язаннями та включити до реєстру кредиторів, є зобов'язаннями боржника перед акціонером - юридичною особою, що виникли з такої участі - у зв'язку з чим не можуть, в силу вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вважатися грошовими вимогами, та бути визнаними у справі про банкрутство.

19 травня 2015 року боржником прийнято рішення про відмову у визнанні вимог ПАТ "СКТБ по турбокомпресорах" в повному обсязі.

15 липня 2015 року розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято рішення про відмову у визнанні вимог ПАТ "СКТБ по турбокомпресорах" в повному обсязі.

Враховуючи, що вимоги ПАТ "СКТБ по турбокомпресорах" не підтверджуються належними та допустимими доказами, не визнані розпорядником майна, а тому не підлягають задоволенню.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.

Розглядаючи вимоги заявника 8 - Дрикіна Є.К. про визнання грошових вимог кредитора до боржника на суму 26 739,88 грн., суд встановив наступне.

Як вбачається з поданої Дрикіним Є.К. заяви, ЗАТ "Завод "Технопривод", яке в подальшому було перетворене на ПАТ "Завод "Технопривод" в особі Беруна Я.Є. замовив в Дрикіна Є.К. скласти загальну вартість будівництва каналізаційних очисних споруд в м. Бориспіль. Дрикін Є.К. виконав усі розрахунки по установленню вартості будівництв. Дані вартості за виготовлення кошторисів були внесені в договір №1 від 31.07.2012 року і акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 14.09.2012 року. Акт №1 від 14.08.2012 року Берун Я.Є. - як головний інженер, що стосується технічної частини робіт підписав, що роботи виконані в об'ємі замовлення. Вся ця робота викладена в 9-ти пунктах договору №2 від 02.11.2012 року. Дрикін Є.К. виконав всі вимоги 9-ти пунктів і 04.01.2013 року Берун Я.Є. підписав Дрикіну Є.К. акт № 2 приймання-передачі виконаних робіт, що роботи виконані в об'ємі замовлення. Заборгованість по даних договорах становить 21 059,88 грн., яка до цього часу не виплачена позивачу - Дрикіну Є.К.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду рівненської області від 06.07.2015 року № 918/427/15 позов Дрикіна Євгенія Кузьмича до Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" задоволено частково. Визнано дійсними договори № 1 від 31.07.2012 року та № 2 від 02.11.2012 року, укладені між Дрикіним Євгенієм Кузьмичем (35307, с. Обарів, вул. Шевченка, 14) та Закритим акціонерним товариством "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047).

З наведеного вбачається, що заявлена сума в розмірі 21 059,88 грн. підтверджується договором №1 від 31.07.2012 року та договором № 2 від 02.11.2012 року, які рішенням господарського суду Рівненської області від 06.07.2015 року № 918/427/15 визнано дійсними.

16 липня 2015 року розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" прийнято рішення про визнання вимог Дрикіна Є.К. частково з віднесенням 21 059,88 грн. - основного боргу до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Проте суд зазначає, що офіційне оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" здійснене на веб-сайті Вищого господарського суду України за № 15664 від 13.03.2015 року.

Частиною 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що конкурсні кредитори з вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати господарському суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з штампу вхідної кореспонденції суду, яки проставлений на заяві, що заяву про визнання кредиторських вимог Дрикіна Є.К. подано суду 14.05.2015 року, тобто, з пропущенням зазначеного строку встановленого статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Враховуючи викладене, вимоги Дрикіна Є.К. в розмірі 21 059,88 грн. підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.

Щодо стягнення моральної шкоди господарський, суд зазначає наступне.

Дрикін Є.К. просить суд визнати моральну шкоду в розмірі 5 680,00 грн.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.02.2012 року у справі № 1-5/2012 визначається, що засади та сутність інституту моральної шкоди розкриваються в Цивільному кодексі України, у статті 23 якого встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга); моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини четверта, п'ята). Також, у вказаному рішенні Конституційного суду України зазначається, що аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку, що інститут моральної шкоди має міжгалузевий характер.

Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (далі - Постанова) фактично визначено, що особа, яка зазнала моральної шкоди має вказати в чому полягає ця шкода та надати докази, які б підтверджували факт заподіяння моральної шкоди.

Дрикін Є.К. в своїй заяві не зазначає в чому саме полягають його моральні страждання та не зазначає докази, які підтверджують заявлені вимоги в частині моральних страждань, не викладає обставини, якими обгрунтовуються його вимоги в частині розміру моральної шкоди, таким чином, не можливо встановити факт заподіяння моральної шкоди та визначити її розмір.

Також, в інформаційному листі від 27.09.2012 року № 10-1389/0/4-12 Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ визначив моральну шкоду як оціночну категорію, яка підлягає обґрунтуванню та доказуванню в позові, а також оцінці судом під час розгляду спору.

Згідно з п.5 Постанови при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи, що Дрикін Є.К. не обґрунтував та не надав доказів заявленої суми моральної шкоди, господарський суд відмовляє кредитору в задоволенні вимог в цій частині.

Крім того, суд додатково зазначає, що стягнення моральної шкоди - є спором про право, який потребує доказування, а у справі про банкрутство не може бути спору про право, суд лише розглядає підтверджені чи не підтверджені грошові вимоги.

З огляду на викладене та відповідно до п. 6 ч. 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги Дрикіна Є.К. на суму 21 059,88 грн. - не конкурсні вимоги підлягають задоволенню у шосту чергу задоволення вимог кредиторів боржника в ліквідаційній процедурі.

Крім того, на підставі ст. 49 ГПК України, ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", судовий збір за подання заяви про визнання кредитором у розмірі 1 218,00 грн., слід покласти на боржника, який підлягає задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до поданого розпорядником майна ПАТ "Завод "Технопривод" реєстру вимог кредиторів загальні грошові вимоги до боржника, які заявлено у справі та внесено до реєстру вимог кредиторів, становлять 2 417 990,50 грн.

Проте, з огляду на визнані судом вимоги кредиторів, затвердженню підлягає реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3 646 553,62 грн.

Черговість задоволення вимог кредиторів встановлюється у порядку відповідно до ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд зазначає, що частиною 4 статті 23 Закону про банкрутство встановлено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

На підставі викладеного, керуючись ст.86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 23, 25, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ :

1. Покласти на Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) оплату судового збору в розмірі 6 090 грн. 00 коп. за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

2. Задоволити заяву Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про визнання грошових вимог до боржника. Визнати грошові вимоги Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області (33001, м. Рівне, вул. Соборна 195, ІК 22555075) до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 232 922,02 грн. - основного боргу, як вимоги другої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів та 429 612,11 грн. - неустойки (штраф, пеня), як вимоги шостої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

3. Покласти на Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги до державного бюджету, із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

4. Задоволити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" про визнання грошових вимог до боржника. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (33014, м. Рівне, провулок Робітничий 5, ІК 37531929) до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 16 372,53 грн. - основного боргу, як вимоги четвертої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів та 1 218,00 грн. - судового збору, як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

5. Задоволити заяву Миськовця Ігора Миколайовича про визнання грошових вимог до боржника частково. Визнати грошові вимоги Миськовця Ігора Миколайовича (33023, м. Рівне, вул. АК. Грушевського 40, кв. 266, ІН 2724912054) до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 44 425,26 грн. - основного боргу, як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

6. Відмовити Миськовцю Ігору Миколайовичу (33023, м. Рівне, вул. АК. Грушевського 40, кв. 266, ІН 2724912054) у визнанні грошових вимог до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 4 572,80 грн.

7. Покласти на Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги до державного бюджету, із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

8. Задоволити заяву Беруна Ярослава Євгеновича про визнання грошових вимог до боржника частково. Визнати грошові вимоги Беруна Ярослава Євгеновича (33000, м. Рівне, вул. Гагаріна 61, кв. 34, ІН 2252404492) до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 99 484,20 грн. - основного боргу, як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

9. Відмовити Беруну Ярославу Євгеновичу (33000, м. Рівне, вул. Гагаріна 61, кв. 34, ІН 2252404492) у визнанні грошових вимог до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 7 940,46 грн.

10. Покласти на Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги до державного бюджету, із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

11. Задоволити заяву Манелюка Василя Володимировича про визнання грошових вимог до боржника. Визнати грошові вимоги Манелюка Василя Володимировича (33024, м. Рівне, вул. Соборна 275, кв. 69, ІН 2483903218) до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 35 972,41 грн. - основного боргу, як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів та 1 000,00 грн. - моральна шкода, як вимоги шостої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

12. Покласти на Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги до державного бюджету, із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

13. Задоволити заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" про визнання грошових вимог до боржника частково. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (61003, пров. Університетський, буд. 1, ІК 36226713) до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 1 236 225,00 грн. - штрафні санкції, як вимоги шостої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів та 1 218,00 грн. - судового збору, як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

14. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (61003, пров. Університетський, буд. 1, ІК 36226713) у визнанні грошових вимог до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 8 245 643,58 грн.

15. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Спеціалізоване конструкторсько-технологічне бюро по турбокомпресорах" (62300, Харківська обл., Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул. Петровського 163, ІК04617588) у визнанні грошових вимог до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047).

16. Задоволити заяву Дрикіна Євгенія Кузьмича про визнання грошових вимог до боржника частково. Визнати грошові вимоги Дрикіна Євгенія Кузьмича (35307, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Обарів, вул. Шевченка 14) до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 21 059,88 грн. - не конкурсні вимоги, як вимоги шостої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі.

17. Відмовити Дрикіну Євгенію Кузьмичу (35307, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Обарів, вул. Шевченка 14) у визнанні грошових вимог до боржника - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на суму 5 680,00 грн.

18. Покласти на Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) оплату судового збору у сумі 1 218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги до державного бюджету, із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.

19. Включити до реєстру вимог кредиторів банкрута та затвердити реєстр вимог кредиторів банкрута - Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047), на загальну суму 3 646 553,62 грн. у наступному складі та обсязі:

- 13 398,00 грн. - судовий збір до державного бюджету за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та за подання кредиторами заяв про визнання грошових вимог до боржника, які звільнені від сплати судового збору - черговість задоволення вимог - перша;

- Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська 8, ІК 39543187), з грошовими вимогами на суму 1 392 412,69 грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог - третя та 143 511,40 грн. - неустойка (штраф, пеня) - черговість задоволення вимог - шоста;

- Управління пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області (33001, м. Рівне, вул. Соборна 195, ІК 22555075), з грошовими вимогами на суму 232 922,02 грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог - друга та 429 612,11 грн. - неустойка (штраф, пеня) - черговість задоволення вимог - шоста;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Західметалгруп" (33014, м. Рівне, провулок Робітничий 5, ІК 37531929), з грошовими вимогами на суму 16 372,53 грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог - четверта та 1 218,00 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви - черговість задоволення вимог - перша;

- Миськовець Ігор Миколайович (33023, м. Рівне, вул. АК. Грушевського 40, кв. 266, ІН 2724912054) ), з грошовими вимогами на суму 44 425,26 грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог - перша;

- Берун Ярослав Євгенович (33000, м. Рівне, вул. Гагаріна 61, кв. 34, ІН 2252404492), з грошовими вимогами на суму 99 484,20 грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог - перша;

- Манелюк Василь Володимирович (33024, м. Рівне, вул. Соборна 275, кв. 69, ІН 2483903218), з грошовими вимогами на суму 35 972,41 грн. - основного боргу - черговість задоволення вимог - перша та 1 000,00 грн. - моральна шкода - черговість задоволення вимог - шоста;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (61003, пров. Університетський, буд. 1, ІК 36226713), ), з грошовими вимогами на суму 1 236 225,00 грн. - штрафні санкції - черговість задоволення вимог - шоста та 1 218,00 грн. - судовий збір - черговість задоволення вимог - перша;

20. Розпоряднику майна Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" внести зміни відповідно до п.19 даної ухвали.

21. Призначити проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 14.08.2015 року.

22. Зобов'язати розпорядника майна протягом 10 днів письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення.

23. Призначити підсумкове засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнята постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду на 02.09.2015 року на 11:00 год.

Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі.

Суддя Трускавецький В.П.