ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09.02.2007 | № 2-24/11713-2006 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В.–головуючого Полянського А.Г. Фролової Г.М. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна авіакомпанія "Крим" |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року |
у справі | № 2-24/11713-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна авіакомпанія "Крим" |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Пан Укрейн" |
про | стягнення 7069,31грн. |
встановив:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Порядок обчислення та справляння державного мита встановлено Інструкцією, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15.
Відповідно до пункту 14 вказаної Інструкції при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в доход бюджету ______крб. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Додане до касаційної скарги платіжне доручення від 18.12.2006 року №481 не може вважатись належним доказом сплати державного мита, оскільки не відповідає наведеним вимогам (на зворотному боці платіжного доручення наявний підпис лише однієї посадової особи).
Крім того, відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” державне мито, яке справляється із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Держаного бюджету України на рахунки, що відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів. Таким чином, державне мито, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинно бути перераховане наступним чином:
Одержувач: ВДК у Печерському районі;
Ідентифікаційний код: 26077922;
Банк одержувача: управління Державного казначейства в м. Києві;
МФО: 820019;
Розрахунковий рахунок №31116095600007;
Код економічної класифікації доходів: 22090200 “Державне мито, не віднесене до інших категорій”;
Символ звітності банку (095)
При цьому, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 18.12.2006 року №481, містить інший код економічної класифікації, а саме 220980200.
Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна авіакомпанія "Крим" не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести касаційне подання в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 45-47, 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна авіакомпанія "Крим" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2006 року № 2-24/11713-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий О.Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова