Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
02.03.2009 |
Справа № 22-а-2004/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Єланської О.Е. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача ОСОБА_4не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача ОСОБА_5 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача ОСОБА_6 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача ОСОБА_7 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_7 на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 06.10.08 по справі № 22-а-2004/08
за позовом КОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) ОСОБА_4(АДРЕСА_4) ОСОБА_5 (АДРЕСА_5) ОСОБА_6 (АДРЕСА_6) ОСОБА_7 (АДРЕСА_7)
про зобов'язання до нарахування недоплаченної щомісячної державної допомоги у розмірі 2733, 30 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2008 року (колегія суддів: головуючий суддя Кушнової А.О., судді Трещової О.Р., Шкляр Т.О.) у справі № НОМЕР_1 (№ НОМЕР_2) позовна заява КОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про зобов'язання до нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 2733,30грн., задоволена частково.
Зобов'язано ОСОБА_7 нарахувати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з серпня по грудень 2007р. в розмірі 613 грн.50коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуте на користь КОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 грн. 70коп.
Не погодившись с постановою суду, ОСОБА_7 звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно з ч.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ НОМЕР_3 від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ НОМЕР_4 від 18.11.2004. було призупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України по справі № НОМЕР_5 від 09.07.2007. № НОМЕР_6 норму ч.12 ст.71 Закону України від 19.12.2006. «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційною, у зв'язку з чим вона припинила свою дію. Відповідач зазначає, що норма статті 6 ЗУ № НОМЕР_4 починаючи з 09.07.07. і до 01.01.2008. року було чинною, а норма ч.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»№ НОМЕР_3 від 19.12.2006. була чинною з 01.01.2007. до 08.07.2007 року., тому відповідач вважає, що суд першої інстанції при винесенні рішення необґрунтовано керувався призупиненою нормою ст. 6 ЗУ № НОМЕР_4, адже згідно зі ст. 152 Конституції України закони та правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня винесення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Також відповідач в апеляційної скарзі вказує, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», механізм застосування мінімального розміру пенсії за віком для нарахування щорічної допомоги дітям війни не застосовується. Відповідач вважає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, у т.ч. соціальна підтримка дітей війни, повинна здійснюватися у розмірі 19,91 грн., встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Крім того, відповідач зазначає, що Положенням про ОСОБА_6 визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ОСОБА_6, кошти ОСОБА_6 використовуються виключно за призначенням та вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України на 2007 рік не передбачав виплату соціальної підтримки дітей війни.
У судове засідання 02.03.2009 року сторони не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, 26 лютого 1944 р. народження, є пенсіонером та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_7 від 25.09.2001., виданим Армянським ГУ ОСОБА_6 в АРК (а. с. 10).
Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Цій факт не заперечує відповідач. Відповідно до довідки Управління ОСОБА_6 в м.Армянськ ОСОБА_1 має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(а. с. 21).
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту встановлюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № НОМЕР_4 із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № НОМЕР_3, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. № НОМЕР_8мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № НОМЕР_3 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня -380 грн., з 1 квітня -406 грн., з 1 жовтня -411 грн.
Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № НОМЕР_3 «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. № НОМЕР_9 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007. по 30.09.2007. - 410,06 грн.; з 01.10.2007. по 31.12.2007. -415,11 грн.
Дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік згідно до пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № НОМЕР_6 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 12 статті 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було припинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та\або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, що суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який на думку апелянта застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, оскільки з урахуванням положення пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України про можливість застосування аналогії закону та у зв'язку з тим, що у Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачений розмір мінімальної пенсії для розрахунку надбавки, то слід застосувати розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону «України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дійсно, згідно з частиною 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. № НОМЕР_8мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005. № НОМЕР_10.
Але, судова колегія враховує, що згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Така позиція висловлена у рішення Європейського Суду у справі Y van Duym v. Home Office ( Case 41\74 van Duym v. Home Office).
Крім того, мінімальний розмір пенсії за віком встановлений також частиною 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006. № НОМЕР_3 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», відповідно до якої для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток. Зазначена норма введена в дію Законом України від 15.03.2007. № 749-У, який набрав чинності після прийняття Закону України від 25.03.2005. № НОМЕР_10, яким встановлені обмеження в частині 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. № НОМЕР_9-1У, тому відповідно до принципу дії закону в часі застосуванню підлягає закон, який набрав чинності пізніше.
Судова колегія не погоджується з доводами апелянта, що для визначення соціальних гарантій дітям війни необхідно застосувати розмір виплат 19,91 грн., що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», тому що зазначеною постановою встановлено, що виходячи з розміру 19,91 грн. провадиться розрахунок пенсій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; надбавок передбачених Законом України «Про донорство крові та її компонентів»; підвищення громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, та членом їх сімей, яких було переселено; надбавок на непрацездатних членів сімей, що перебувають на утриманні непрацюючих пенсіонерів; надбавок по догляду за одинокими пенсіонерами та інвалідами; підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, підвищень, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького ї рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» для батьків і дружин (чоловіків), які не одружилися вдруге, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, які загинули, померли або пропали безвісті в період проходження служби.
Судова колегія вважає, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не передбачено обмеження виплат наявністю певних коштів чи фінансування з бюджету. Крім того, статтею 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому, відсутність коштів на виплату надбавок до пенсій не позбавляє особу, якій повинна бути здійснена доплата до пенсії, права на отримання такої допомоги. Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Доводи апелянта, що Положенням про ОСОБА_6 визначений вичерпний перелік напрямків використання коштів ОСОБА_6 і в бюджеті пенсійного фонду не передбачено виплати надбавок дітям війни, не можуть бути прийняти до уваги, тому що відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надбавки та підвищення, встановлені до пенсій виплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому судова колегія керується вимогами статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно до якої суд при вирішенні справи, керується принципом верховенства права відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № НОМЕР_11 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.
Крім того, головним розпорядженням коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є ОСОБА_6 (у 2006 році - бюджетна програма КПКВ НОМЕР_12 "Відшкодування на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд", у 2007 році бюджетна програма КПКВ 3508100 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами").
Таким чином, суд приходить до висновку, що належним відповідачем по справі, який зобов'язаний відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, є ОСОБА_7.
Рішення Конституційного суду України від 09.07.07р. №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України №52 від 27.07.2007року.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007року.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду 08.08.2008року, суд вважає що посилання відповідачів ОСОБА_6 в запереченнях проти позову щодо застосування до позовних вимог позивача щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік наслідків пропущення строків підлягає частковому задоволенню, так як зазначений строк був пропущеним з січня 2007 року по липень 2007 року.
Отже в цій частини доводи відповідачів в запереченні проти позову про застосування наслідків пропущення строків звернення з позовом до суду частково обґрунтовані.
У той же час, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги повністю за 2006 рік.
Судом встановлено, що пункт 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» був виключений на підставі Закону України від 19.01.2006року №НОМЕР_13 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Зазначений Закон набрав чинності через 10 днів з дня опублікування, яке відбулося в Офіційному Віснику України, 2006 №НОМЕР_14 року, а в Відомостях Верховної Ради України, 2006, №19-20 19.05.2006 року. Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що її права на нарахування щомісячної державної допомоги за 2006 рік порушені не пізніше 29.05.2006року, навіть якщо суд врахує більш пізнішу дату оприлюднення Закону.
Таким чином, встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом права на нарахування допомоги за січень-квітень 2006 року, закінчився для позивача 29.05.2007 року, а відповідно за весь 2006 рік - 31 грудня 2007 року.
Частиною 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд не може визнати поважною причиною пропуску строку звернення до суду за захистом права на отримання щомісячної державної допомоги за 2006 рік ті факти, що позивач дізнався про порушення свого права на допомогу за 2006 рік лише після оприлюднення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, яким визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Враховуючи, що вимоги позивача про нарахування щомісячної державної допомоги за 2006 рік та з січня по липень 2007 року є обґрунтованими, але позивачем без поважних причин пропущений встановлений статтею 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом зазначеного порушеного права, в свою чергу, відповідачі наполягали на застосуванні наслідків пропущення строків, встановлених частиною 1 статті 100 КАС України, суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Таким чином суд прийшов до висновку, що з відповідача належить стягнути щомісячну грошову соціальну допомогу за серпень-грудень 2007року у розмірі 613грн.50коп.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч. 1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.10.2008 року у справі №2-а-1641/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Суддя З.І.Курапова