16.02.07 УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м.Чернігів телефон канцелярії
проспект Миру, 20 7-99-18
РІШЕННЯ
Іменем України
15 лютого 2007 року Справа № 12\68
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Дистриб"юторська компанія "Княжий град", вул. Бережанська, 9, м. Київ, 04074
Відповідач: Акціонерне товариство закритого типу "Міськторг", вул. Б.Хмельницького, 23, м. Бахмач, Чернігівська область,16500
Предмет спору: про стягнення заборгованості 9316,03 грн.
Суддя Лавриненко Л.М.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Шапошник Г.І. –представник, довіреність № 20/11с-20 від 10.01.2007р.
Від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 7872 грн. 10 коп. боргу за поставлений товар та 1443 грн. 93 коп. пені за прострочку оплати поставленого товару пені за період з 09.01.2006 року по 18.01.2007 року, згідно договору № 45/кс від 15.12.2005 року.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням № 351461, але повноважного представника в судове засідання не направив, документи, витребувані ухвалою суду від 01.02.2007 року суду не надав.
Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволене судом.
Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.
Не з’явлення повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
15.12.2005 року між сторонами було укладено договір № 45/кс, відповідно до п.1.1 якого позивач (продавець) взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність відповідача (покупця) алкогольні напої, а відповідач (покупець) зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
На виконання умов договору позивач на протязі грудня 2005 року-лютого 2006 року здійснив відповідачу поставку товару в асортименті на загальну суму 9 872 грн. 10 коп.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними № СН-0000475 від 19.12.2005 року на суму 33,30 грн., № СН-0000474 від 19.12.2005 року на суму 4494,78 грн., № СН-0000473 від 19.12.2005 року на суму 111,10 грн., № СН-0000445 від 19.12.2005 року на суму 3158,82 грн., № СН-0000738 від 07.02.2006 року на суму 362,10 грн., № СН-0000732 від 07.02.2006 року на суму 1712 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунок за отриманий товар повинен бути здійснений відповідачем на протязі 20 календарних днів від дати отримання товару.
Пунктом 3.6. Договору сторони передбачили, що датою отримання відповідачем товару вважається дата підписання представником відповідача накладної на поставлений товар.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати поставленого товару виконав частково, сплативши 2 000 грн. Таким чином сума основного боргу відповідача за отриманий товар становить 7872 грн. 10 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1443 грн. 93 коп. пені за прострочку оплати поставленого товару за період з 09.01.2006 року по 18.01.2007 року.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 6.2 сторони передбачили, що сторони несуть відповідальність у встановленому законом порядку. У відповідності до п. 6.3 договору , покупець несе відповідальність за несвоєчасну або не повну оплату товару, згідно діючого законодавства.
Приймаючи до уваги, що в Договорі № 45/кс від 15.12.2005 року сторонами не передбачено відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за построчку оплати, та не досягнуто згоди щодо розміру пені за прострочку оплати поставленого товару, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення пені є необгрунтвоаними і задоволенню не підлягають.
Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за поставлений товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахування вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 7872 грн. 10 коп. боргу, в решті позовних вимог відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 86 грн. 19 коп витрат по сплаті держмита та 99 грн 71 коп витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. 193 ,230,231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Міськторг", 16500, Чернігівська область, м. Бахмач вул. Б. Хмельницького, 23, (р/р 260072626 в Чернігівській ОД АППБ „ Аваль” , код ЄДРПОУ 01564408, МФО 353348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Дистриб"юторська компанія "Княжий град", 04074, м. Київ, вул. Бережанська, 9, (р/р 2600215054 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 31119261) 7872 грн. 10 коп. боргу, 86 грн. 19 коп. державного мита та 99 грн. 71 коп витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя Л.М. Лавриненко