ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" травня 2010 р. Справа № 2a-1206/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюка П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю представника позивача: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 510 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
29 березня 2010 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в розмірі 510 гривень.
Позов мотивовано тим, що 03.04.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” допущені відповідачем, а саме: експлуатація легкового автомобіля облаштованого як таксі без ліцензійної картки. Виявлені порушення зафіксовані в акті за №084570 від 03.04.2009 року. За наслідками розгляду вказаного акту, 09.04.2009 року винесено постанову за №081286 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 510 грн. за вчинене правопорушення. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена.
Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справ, чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких мотивів.
Судом встановлено, що 03.04.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено та задокументовано в акті за № 084570 факт експлуатації відповідачем легкового автомобіля (державний номерний знак 48003ІВ), облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, що є порушення вимог статей 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Позивачем 09.04.2009 року, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону, за виявлене порушення щодо відповідача постановою за №081286 застосовано фінансові санкції в розмірі 510 грн. Відповідачем фінансові санкції не сплачено.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України “Про автомобільний транспорт”.
Статтею 6 Закону встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному
транспорті” органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.
Стаття 39 Закону визначає перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої:
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред’являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є:
для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інший документи передбачені законодавством України.
Стаття 1 Закону визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону є спеціальною нормою, якою встановлено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки встановлюється штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4 та 5 статті 60 Закону встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов’язковою до виконання.
Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована суб’єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п’ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому пунктом 32 “Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті” до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.
Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі наявність документів, передбачених статтею 39 Закону є обов’язком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь державного бюджету з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 фінансових санкцій в с умі 510 гривень за постановою про застосування фінансових санкцій №081286 від 09.04.2009 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_2 (76000, м.Івано-Франківськ, вул.Миколайчука, 13/17, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фінансові санкції в с умі 510 (п’ятсот десять) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 21.05.2010 року.