УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

____________________________________________________________________________

Справа №2-4415/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2011 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді О.В. Диби

секретарі Євдоченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг” про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення премії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом в якому просив скасувати наказ №59 від 23.06.2011 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Як на підставу своїх вимог послався на те, що догану йому було оголошено безпідставно. Підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення стало невиконання позивачем завдань, які були на нього покладені керівництвом підприємства і які ним виконані не були.

В подальшому збільшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь недоотриману ним премію в розмірі 85100 грн. у зв’язку із тим, що наказом №1/1 від 04.01.2011 року працівникам управління лізингу обладнання та лізингу транспорту було встановлено премію в розмірі 10000 грн. після оподаткування за кожен 1 000 000 евро фінансової вартості укладених угод фінансового лізингу (для обладнання не зі складу). Для управління лізингу легкових автомобілів було встановлено премію в розмірі 10000 грн. після оподаткування за кожні 500000 евро фінансової вартості укладених угод лізингу нових легкових або комерційних автомобілів вантажопідйомністю до 3,5 тон. У випадку укладення працівником вказаного управління угод фінансового лізингу з іншим типом обладнання, преміювання проводиться в розмірі, визначеному п. 1 вказаного наказу.

Посилаючись на те, що з початку 2011 року позивачем було укладено на загальну суму 4077494, 10 евро, а відповідачем не було виконане взяте на себе зобов'язання по преміюванню позивача тому перед ним утворився борг, який підлягає стягненню із відповідача.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що до позивача правомірно було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани оскільки, рішенням керівництва відповідача з яким позивач був належним чином ознайомлений останньому було доручено виконання своїх посадових обов’язків відповідно до процедури, яка визначена нормативними документами підприємства. Позивач тривалий час не виконував вказаного доручення, що потягло за собою понесення відповідачем збитків та й стало підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Крім цього пояснив, що виконання позивачем доручень керівництва є його безпосереднім обов’язком, який визначений у посадових інструкціях та трудовому договорі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченого розміру премії пояснив, що премію він повинен був виплачувати тільки в тому разі, коли співробітник визначеного управління заключить відповідних угод на визначену наказом суму протягом одного календарного місяця, чого позивачем здійснено не було крім цього, позивач притягався до дисциплінарної відповідальності, що також є підставою для невиплати йому премії. В зв’язку із наведеним вище в задоволенні вказаних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи між позивачем та ТОВ “ХФБ Лізинг”, правонаступником якого є відповідач, 12.07.2006 року було укладено трудовий договір (а.с.9-13), що визнається сторонами. До 25.04.2011 року позивач працював на посаді начальника управління лізингу транспортного обладнання.

У відповідності із розпорядженням відповідача від 12.10.2010 року (а.с. 189) з метою зниження обсягів простроченої заборгованості клієнтів, реструктуризації заборгованості та покращення якості активів, було створено відповідну робочу групу до якої увійшов позивач, що засвідчив власним підписом.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що на засіданні, яке відбулось 29.03.2011 року на нього було покладено обов’язки, які не були передбачені внутрішніми документами та були обов’язковими для виконання позивачем, а у зв’язку із їх невиконанням, до нього і було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани з огляду на наступне.

Відповідно до протоколу зборів робочої групи від 29.03.2011 року (а.с.18-19) на позивача було покладено обов’язок організувати погашення клієнтом “Укрмістобуд”в строк до 01.04.11 р. вартості дефектовки Бауєру по буровій БГ-36 в повному обсязі, по договору 136R10/00 в повному обсязі, боргу по договору №22R10/00 часткове погашення. Про розмір часткового погашення по договору №22R10/00 повідомити WOT до 31.03.11 року. У випадку не сплати вказаних сум –розірвання договору оренди №22R10/00 01.04.2011 року.

В судовому засіданні сторони визнали той факт, що на позивача дійсно було покладено вищенаведений обов’язок.

З протоколу засідання робочої групи слідує, що в її роботі брав участь генеральний директор ТОВ “УніКредит Лізинг”ОСОБА_2 який був безпосереднім керівником позивача, що визнається сторонами.

Згідно із посадовою інструкцією начальника управління лізингу транспортного обладнання (а.с.16.17) (на момент проведення зборів позивач обіймав саме вищенаведену посаду та повинен був керуватись вказаною інструкцією) він у своїй діяльності керується чинним законодавством України, внутрішніми нормативними документами ТОВ “УніКредит Лізинг”, положенням, наказами і розпорядженнями керівника підприємства, цією посадовою інструкцією та дорученням генерального директора. Пунктом 2.4 вказаної вище інструкції визначено, що начальник управління виконує інші вказівки, доручення та розпорядження керівника підприємства. Також в п. 4.1 визначеної інструкції вказано, що начальник управління несе відповідальність за неякісне, несвоєчасне та неефективне виконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цією посадовою інструкцією.

В подальшому, з причин зміни внутрішньої структури підприємства відповідача 25.04.2011 року посаду позивача було змінено на менеджера із збуту управління корпоративного бізнесу та під підпис ознайомлено із його новою посадовою інструкцією (а.с. 14,15) (далі –інструкція), що визнається сторонами.

Відповідно до п.п. 10 п. 2.6 інструкції, на позивача було покладено обов’язок вчасного та якісного виконання завдань колективного органу управління компанії та членів дирекції. Пунктом 1.4 посадової інструкції позивача було визначено, що менеджер зі збуту безпосередньо підпорядкований начальнику управління корпоративного бізнесу. Менеджер зі збуту у своїй діяльності керується чинним законодавством України, внутрішніми нормативними документами ТОВ “УніКредит Лізинг”, положеннями, наказами і розпорядженнями керівника підприємства, цією посадовою інструкцією та дорученнями начальника управління корпоративного бізнесу.

Згідно із п. 4.8. інструкції менеджер із збуту несе відповідальність за невиконання поставлених планів та завдань.

Відповідно до ст. 30 КЗпП України працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позивач, відповідно до його посадових інструкцій, зобов’язаний був виконувати розпорядження його безпосереднього керівництва оскільки це входить до його посадових обов’язків, а тому підстав вважати, що доручення керівництва позивача, яке виконане у протокольній формі не підлягає до виконання позивачем - підстав немає

Як вбачається із доповідної записки директора із управління ризиками від 30.05.2011 року (а.с. 5-6) позивач не виконав покладених на нього обов’язків, що призвело до понесення відповідачем збитків.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно із наказом №59 про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 23.06.2011 року (а.с. 4) позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності в строки, які визначені чинним законодавством України за вчинення ним дисциплінарного проступку.

Отже, з урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що до позивача правомірно було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани тому підстав, для скасування наказу про притягнення дисциплінарної відповідально немає.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача розміру премії слід відмітити наступне.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно із ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Положенням про оплату праці працівників ТОВ “УніКредит Лізинг” (а.с.222-228) визначено, що в структурі заробітної плати передбачена основна та додаткова заробітна плата та заохочувальні і компенсаційні виплати до складу яких входить винагороди та премії за підсумками роботи.

Відповідно до наказу №3 від 27.01.2011 року (а.с. 239) позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Даний наказ позивачем не оскаржувався та є чинним.

Згідно із ч. 3 ст. 151 КЗпП України протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Крім цього суд приходить до висновку про те, що прямої заборони на застосування до працівника заходів заохочення за наявності дисциплінарного стягнення законодавцем не визначена, а тому відповідач має право застосовувати до працівника такі заходи на власний розсуд.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що за наявності у позивача непогашеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке було до нього застосоване згідно із наказом від 27.01.2011 року відповідач мав право не сплачувати позивачу премій за підсумками роботи.

Отже виходячи із вищенаведеного та керуючись ст. ст. 30, 94, 97, 148, 151 КЗпП України, ст. ст. 10,  57-61, 88, 208 - 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “УніКредит Лізинг”про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та стягнення премії –залишити без задоволення;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: підпис ОСОБА_3 30.12.2011 Справа № 2-4415/11