ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" травня 2010 р. Справа № 2a-1493/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Короташ О.Б.
за участю:
представника позивача - не з'явивися;
відповідача - не з'явивися;
прокурора - не з'явивися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Прокурора м. Калуш в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області, вул. В.Стуса, 2, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, вул. Яремчука, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300
про стягнення заборгованості в сумі 9998,49 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Прокурор м. Калуш в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області звернувся в суд із адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 9998,49 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. На адресу суду направив заяву про розгляд справи без його участі, та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендоване). Заперечення на адміністративний позов не направив.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.08.1995 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.7).
ОСОБА_1 взята на податковий облік в Калуській оДПІ як платник податків, відповідно до Закону України "Про систему оподаткування".
14.11.2007 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки площею 0,1362 га з Калуською міською радою, відповідно до якого відповідач зобов’язаний сплачувати орендну плату за землю в розмірі 15006,96 грн. в рік (а.с.9).
25.02.2010 року Калуською оДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку сплати фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 орендної плати за землю до бюджету.
За наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки сплати орендної плати за землю до бюджету Калуською оДПІ складено акт №400/1700/НОМЕР_1 від 25.02.2010 року, на підставі якого винесено податкове-повідомлення-рішення №0009781700/0 від 25.02.2010 року про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 317,55 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати за землю.
Так, станом на 18.05.2010 року фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 допущено заборгованість по орендній платі в сумі 9998,49 грн., в т.ч. штраф у сумі 317,55 грн. (за несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати).
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначено види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлений законом термін. Обов»язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов»язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Земельний податок та орендна плата - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).
Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.
В статті 14 даного Закону зазначено, що платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
Відповідно до статті 15 даного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно із ст.17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 податкове зобов»язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.
Статтею 19 даного Закону передбачено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (стаття 20 Закону).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Як встановлено судом, відповідач є платником орендної плати за землю відповідно до договору оренди від 14.11.2007 року, що підтверджується Відомістю із договору оренди землі (а.с.9).
Судом встановлено, що 18.05.2010 року фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 допущено заборгованість по орендній платі в сумі 9998,49 грн., в т.ч. штраф у сумі 317,55 грн. (за несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати). Вказана заборгованість підтверджується довідкою Калуської оДПІ від 16.03.2010 року за № 5173, даними податкової декларації орендної плати за земельну ділянку (а.с.8), актом перевірки №400/1700/НОМЕР_1 від 25.02.2010 року, податковим повідомленням-рішенням №0009781700/0 від 25.02.2010 року (а.с.11) та Довідкою Коломийської оДПІ від 18.05.2010 р. (а.с.5).
Положенням п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов»язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону України узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачена накладення штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов’язань протягом граничних строків, визначених цим Законом.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в сумі 9998,49 грн. відповідач суду не надав.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 77300, вул. Яремчука, 4, м. Калуш, Івано-Франківська область в доход Державного бюджету України податковий борг в сумі 9998, 49 грн. (Дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 49 копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ ОСОБА_2
Постанова складена в повному обсязі 21.05.2010 року.