13.02.07
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 674-013
просп. Миру , 20
Іменем України
РІШЕННЯ
«13»лютого 2007 року справа № 1/262/33
Позивач: Комунальне підприємство "Ніжинтеплоенерго", код ЄДРПОУ 32009926, вул. Глібова 1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600
Відповідач1: Закрите акціонерне товариство "УКРПРОМСПІЛКА", код ЄДРПОУ 24577000, вул. Коцюбинського, 4Б, м. Київ 30,01030
Відповідач2: Виконавчий комітет Ніжинської міської ради, код ЄДРПОУ 02318427, пл. Леніна 1, м. Ніжин, Чернігівська область,16600
Предмет спору: про визнання договору недійсним та про зобов`язання
вчинення певних дій
Суддя: В.І. Шестак
Представники сторін в судовому засіданні 30.01.07р.:
позивача: Заболотний О. М. довіреність № б/н від 30.11.2006 представник
відповідача1: Коломієць В. А. довіреність № б/н від 30.11.2006 представник
відповідача2: Макаренко Н. Г. довіреність № 3-18/112 від 23.11.2006 представник
Рішення прийнято після оголошеної в судовому засіданні перерви згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про визнання недійсним договору № 18-08 від 15.10.02р. на поставку продукції та зобов`язання Ніжинського міськвиконкому вчинити дії, спрямовані на погашення заборгованості ко3штами міського бюджету перед ЗАТ „УкрПромСпілка”. При цьому позивач посилається на те, що оспорюваний договір підписано особою з перевищенням повноважень.
Перший відповідач проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність вимог позивача. Крім того, ним заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
Другий відповідач позовні вимоги в судовому засіданні також не визнав.
В судовому засіданні позивач заявив клопотання про призначення судово-технічної експертизи на предмет визначення дати фактичного виготовлення довіреності № 2/2000 від 15.01.2000р., яке судом було відхилено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважених представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
15 жовтня 2002р. між КП „Ніжинтеплоенерго” та ЗАТ „УкрПромСпілка” було укладено договір № 18-08, згідно якого КП приймало на себе зобов`язання з постачання на адресу позивача продукцію відповідно до специфікації, а ЗАТ повинно було прийняти продукцію і здійснити її оплату.
Від імені КП договір підписано директором, а від імені ЗАТ –фінансовим директором. Як вже зазначалося вище договір було укладено 15.10.2002р.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України –позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від того, чи дійсно права позивача порушені.
Судом не вбачається поважність причин пропуску строку позовної давності, крім того, позивачем подано клопотання про застосування позовної давності.
З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 82-85 Господарського-процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити у повному обсязі.
Суддя В.І. Шестак