ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"12" лютого 2007 р. Справа №15/439-НА
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський в інтересах держави в особі
до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4
Суддя Муха М.Є.
Секретар судового засідання Капустян А.В.
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 -за довіреністю б/н від 30.11.2006р.
від відповідача Лісовий І.М. -за довіреністю №944/10/10-019 від 19.01.2007р.
Федик Р.С. -за довіреністю №8349/10/10-017 від 15.05.2006р.
Томнюк В.А. -за довіреністю №22149/10/10-017 від 06.12.2006р.
В судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Постанова приймається 12.02.2007року, оскільки в судовому засіданні 05.02.2007р. оголошувалась перерва.
Суть спору
Позивач у позовній заяві з врахуванням поданих уточнень, його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, посилаючись на те, що останні прийнято з порушенням вимог чинного законодавства. В підтвердження своїх вимог наголошують, що акт перевірки, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення містить низку суттєвих взаємопов'язаних невідповідностей, порушень та перекручувань вимог чинного законодавства України, внаслідок чого висновки акту щодо заниження податкового зобов'язання по ПДВ за січень 2005 року в сумі 82816,00 гривень є хибними. Зауважили, що як зазначено в акті перевірки, перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань та правомірності і своєчасності перерахування до бюджету сум ПДВ встановлено, що на день подання заяви про виключення з реєстру платників ПДВ (НОМЕР_5), наявність товарних залишків становила 496893,54 грн. (в т.ч. ПДВ - 82816грн). Вказані товари були придбані у періоді з січня місяця 2002 року по грудень місяць 2003р. що підтверджується Книгою обліку придбання товарів, робіт (послуг) та актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 27.02.2004 року складеним під час перевірки. На підставі податкових накладних, які зареєстровані у книзі обліку придбання товарів, робіт (послуг) підприємцем віднесено у відповідних податкових періодах до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 82816,0грн.
Наголошують, що посилання в акті перевірки на порушення підприємцем пп.7.4.3. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції на січень 2005 року) є необґрунтованим та суперечить нормам законодавства, чинного з січня 2005 року. Закон України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 року N 168/97-ВР (в редакції, що діяла у січні 2005 року) не містить вимог про зменшення сум податкового кредиту по товарним залишкам, придбаним платником ПДВ, при зняті з обліку платника ПДВ. Такої вимоги не передбачає і Указ Президента України від 28.06.99 року N 746/99 „Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
Відповідач в запереченнях на позов та додаткових поясненнях, його представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. Посилаються на те, що згідно поданої заяви, позивача взято на податковий облік у Кам'янець-Подільській ОДПІ 20.10.2000р. за НОМЕР_6. 24.12.2001р. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість в Кам'янець-Подільській ОДПІ, свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_7. Згідно заяви про виключення з реєстру платника податку на додану вартість НОМЕР_5 позивач виключений з Реєстру платника податку на додану вартість 13.01.2005р. Повідомили, що 31.06.2005р. підприємець був знову зареєстрований як платник ПДВ в Кам'янець-Подільській ОДПІ, свідоцтво платника податку на додану вартістьНОМЕР_8. Зазначили, що за перевіряємий період (01.01.2004р. - 31.12.2005р.) позивач займався наступними видами діяльності: за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. - „оптова та роздрібна торгівля”, діяльність здійснювалась на загальній системі оподаткування; за період з 01.01.2005р. по 30.06.2005 р. - „оптова торгівля та посередництво в торгівлі”, діяльність здійснювалась на спрощеній системі оподаткування; за період з 01.07.2005р. по 31.12.2005 р. - „оптова та роздрібна торгівля”, діяльність здійснювалась на загальній системі оподаткування. Проведеною працівниками Кам'янець-Подільської ОДШ перевіркою, встановлено факт заниження Позивачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 82 816 грн., а також не подання до податкового органу розрахунку коригування при поданні заключної звітної декларації за січень місяць 2005року. Звертають увагу суду на те, що згідно заяви про виключення з реєстру платника податку на додану вартість НОМЕР_5 Позивач виключений з Реєстру платника податку на додану вартість 13.01.2005 р. На день подання заяви про виключення з реєстру платника ПДВ згідно із даними Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (форма № 10) у позивача наявність товарних залишків складає - 496 893,54 грн. (в т.ч. ПДВ - 82 816,00 грн.). Вказані товари були придбані Позивачем за період з січня 2002 року по грудень 2003 року, що підтверджується книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг) та актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 27.02.2004 р., складеним під час проведення попередньої документальної перевірки. Зазначили, що на підставі податкових накладних, які зареєстровані у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) позивачем віднесено у відповідних податкових періодах до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 82 816,00 грн. Дані товарно-матеріальні цінності були реалізовані Позивачем за період з січня 2005 року по червень 2005 року, тобто у період, коли останній працював на спрощеній системі обліку та звітності. Наголошують, що виходячи із положень п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, пункту 5.8.2 розділу 5 порядку „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р. (в редакції, яка діяла в січні 2005 року), розділу 4 Методичних рекомендацій до застосування нормативно-правових актів щодо справляння ПДВ з операцій, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, викладені у листі ДПА України від 27.08.2001р. № 11563/7/16-1117, вбачається що позивачем в порушення п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не збільшено суму податкового зобов'язання на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні у розмірі, що відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях у попередніх звітних періодах по товарних залишках, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту в попередніх звітних періодах, чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за січень місяць 2005 року та не подано до податкового органу розрахунок коригування податкового кредиту при поданні заключної звітної декларації відповідно до п. 5.8.2 розділу 5 порядку „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”, Виходячи з вищевикладеного відповідач просить суд у позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне
30.03.2006р. працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_8) за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р. За результатами перевірки складено акт НОМЕР_9.
В ході перевірки встановлено порушення пп.7.4.3, п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ за січень 2005року в сумі 82816грн.
У акті перевірки зазначено, що сума податкового зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2004року по 31.12.2004року, що відображена платником податку в р.9 Податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №166 та зареєстрованої в Мінюсті України 9 липня 1997 р. за №250/2054, поданої в державний податковий орган по звітних періодах складає -3779,00 грн., за даними перевірки сума податкового зобов'язання по звітних періодах складає - 3779,00 грн. Сума податкового зобов'язання з ПДВ за період з 01.01.2005року по 13.01.2005року та з 30.06.2005р. по 31.12.2005 року, що відображена платником податку в р.9 Податкової декларації по податку на додану вартість, поданої в державний податковий орган по звітних періодах складає - 8149,0 грн., за даними перевірки сума податкового зобов'язання по звітних періодах складає - 84826,0 грн.
Перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань та правомірності нарахування і своєчасності перерахування до бюджету сум ПДВ встановлено: згідно заяви про виключення з реєстру платника податку на додану вартість НОМЕР_5 ПП ОСОБА_1 виключений з Реєстру платника податку на додану вартість 13.01.2005 року. На день подання заяви про виключення з реєстру платника податку на додану вартість згідно із даними Книги обліку доходів і витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності ( Ф № 10 ) у ПП ОСОБА_1 наявність товарних залишків становить 496893,54 грн.(в т.ч. ПДВ-82816 грн.). Вказані товари придбані у періоді з січня місяця 2002р. по грудень місяць.2003р., що підтверджується Книгою обліку придбання товарів, робіт (послуг) та актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 27.02.2004 року складеним під час проведення попередньої документальної перевірки. На підставі податкових накладних, які зареєстровані у книзі обліку придбання товарів, робіт (послуг) підприємцем віднесено у відповідних податкових періодах до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 82816,0грн. Дані ТМЦ реалізовані з 05 січня 2005року по червень 2005 року на суму 660266грн., коли підприємець працював за спрощеною системою оподаткування. В порушення вимог пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами і доповненнями, приватним підприємцем ОСОБА_1 не збільшено суму податкового зобов'язання на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні, у розмірі, що відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях у попередніх звітних періодах по товарних залишках, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту в попередніх звітних періодах, чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за січень місяць 2005 року та не подано розрахунок коригування до податкового органу при поданні заключної звітної декларації, за січень місяць 2005 року відповідно до п. 5.8.2 розділу 5 порядку „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання” затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.97р.(із змінами та доповненнями).
03.04.2006р. на підставі акту перевірки НОМЕР_9 Кам'янець-Подільською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 124224грн., з якої 82816грн. -за основним платежем, 41408грн. -за штрафними санкціями.
Позивачем використано право адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду скарги начальником Кам'янець-Подільської ОДПІ прийнято рішення НОМЕР_10, яким податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2.
Не погоджуючись з рішенням, прийнятим за результатами первинної скарги позивачем направлено повторну скаргу до ДПА у Хмельницькій області.
07.08.2006р. головою ДПА у Хмельницькій області прийнято рішення НОМЕР_11, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1, НОМЕР_2, рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ НОМЕР_10 прийняте за результатами первинної скарги, скаргу ПП ОСОБА_1 залишено без задоволення та прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3.
Позивачем направлено скаргу до ДПА України.
16.10.2006р. рішенням заступника голови ДПА України НОМЕР_12 податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 (НОМЕР_2) та рішення ДПА у Хмельницькій області НОМЕР_11 залишено без змін, а скаргу без задоволенні.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 позивач просить суд визнати останні протиправними та скасувати.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Актом перевірки позивача від 30.03.2006р. НОМЕР_9, відповідачем встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_1 в порушення вимог п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.2005р. №168/97-ВР, не збільшено суму податкового зобов'язання на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні у розмірі, що відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях у попередніх звітних періодах по товарних залишках, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту в попередніх звітних періодах, чим занижено податкове зобов'язання з ПДВ за січень 2005р. в сумі 82816 грн.
Зазначений висновок відповідача суд вважає документально необґрунтованим та таким, що спростовується наступним.
Судом враховується, що згідно ч.2 п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР (в редакції чинній станом на 01.01.2005р.), суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його сплату в іншому, ніж визначено цим Законом, порядку, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.
Відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 даного Закону, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що Закон України „Про податок на додану вартість”, як і Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 03.07.1998р. №727/98 в редакції Указу Президента України №746/99 від 28.06.1999р., не передбачає коригування податкового кредиту попередніх звітних періодів в момент їх переходу на спрощену систему оподаткування, а лише передбачає втрату взагалі права на податковий кредит після такого переходу, відповідно, з моменту набуття статусу платника єдиного податку.
Суд зважає на те, що сплату єдиного податку не можна вважати неоподаткованою операцією, пряме визначення якої в Законі України „Про податок на додану вартість” відсутнє, оскільки єдиний податок є альтернативним способом оподаткування в складі спрощеної системи оподаткування, яка передбачає заміну деяких загальнодержавних та місцевих податків і зборів єдиним податком, що об'єднує в собі всі скасовані для таких платників податки та збори, в тому числі включає в себе ПДВ.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під неоподатковуваними операціями в розумінні вищенаведеної норми п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” законодавець мав на увазі саме окремі операції одного звітного періоду, передбачені п.3.2 ст.3, ст.5 даного Закону, а не альтернативний спосіб оподаткування, ще і тому, що в вищенаведеному підпункті йдеться про право включення платниками податку до суми податкового кредиту відповідної частки податку, сплаченого при виготовленні або придбанні товарів, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, а не про його виключення особами, які не є платниками ПДВ, шляхом коригування податкового кредиту попередніх звітних періодів.
Твердження відповідача про те, що саме із змісту п.п.7.4.3 п.7.3 ст.7 Закону виникає обов'язок позивача збільшити суму податкового зобов'язання на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні у розмірі, що відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях у попередніх звітних періодах по товарних залишках, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту в попередніх звітних періодах, чим занижено податкове зобов'язання з ПДВ за січень 2005р. суд вважає безпідставним, оскільки зміни до Закону України №168/97-ВР, згідно яких (п.9.8 ст.9 Закону) платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання, набрали чинності лише з 31.03.2005р. Натомість, як зазначено в акті перевірки, згідно заяви про виключення з реєстру платника податку на додану вартість НОМЕР_5 ПП ОСОБА_1 виключений з Реєстру платника податку на додану вартість 13.01.2005 року.
Відповідачем в порушення вимог ст.70 КАС України належними та допустимими доказами не підтверджено фактичної реалізації позивачем товарних залишків наявних на момент переходу на спрощену систему оподаткування в сумі 496 893,54 грн. (в т.ч. ПДВ - 82 816,00 грн.) чи їх частини, після вступу в дію п.9.8 ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість”. В акті перевірки позивача лише зазначено, що дані товарно-матеріальні цінності були реалізовані підприємцем за період з січня 2005 року по червень 2005 року, тобто в період, протягом якого позивач перебував на спрощеній системі оподаткування.
Судом враховується, що відповідно до п.п.3, 8 п.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ, визначено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 обґрунтовані, підтвердженими матеріалами справи, відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються з підстав викладених вище. При цьому суд зважає на приписи ст.71 КАС України, в силу якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (держмито згідно платіжного доручення НОМЕР_13 в сумі 3,40 грн., присуджуються йому. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Кам'янець-Подільський про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_8) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3грн. 40коп. (три гривні 40коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя М.Є. Муха
Постанова складена у повному обсязі і підписана 16.02.2007р.
Віддруковано 3 примірники:
1 -до справи;
2 -позивачу;
3 -відповідачу.