Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«18» червня 2013 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Меленко О.Є., Васильковського В.М.,

секретаря Мельник О.В.,

з участю: апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням державного виконавця відділу ДВС Яремчанського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Яремчанського міського суду від 25 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

Начальник відділу Державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням зобов'язань за судовим рішенням про стягнення аліментів.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 25 березня 2013 року подання частково задоволено. Тимчасово обмежено боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 міської ради Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань за рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 25.06.2005 р. про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття. Копії ухвали постановлено надіслати до відділу державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області для скерування адміністрації Державної прикордонної служби України. В решті вимог відмовлено.

На дану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вказуючи, що ухвала суду незаконна і така, що прийнята з порушенням норм процесуального законодавства.

Апелянт посилається на те, що він не ухиляється від виконання зобов’язань і щомісячно подає державному виконавцю копії документів про сплату аліментів.

Також апелянт зазначає, що державним виконавцем не доведено факту ухилення боржника від виконання зобов’язань, а наведені державним виконавцем факти щодо ухилення боржника від виконання аліментних зобов’язань не відповідають дійсності.

Посилаючись на зазначене, просив скасувати ухвалу Яремчанського міського суду від 25 березня 2013 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання начальника відділу Державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів та просив скаргу задовольнити.

Представник відділу ДВС Яремчанського міського управління юстиції в судове засідання не прибув, хоча виконавча служба належно повідомлена про розгляд справи.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, обговоривши мотиви і доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч.2, 3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково подання державного виконавця, суд виходив з того, що є підстави припускати, що невжиття заходів щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, а тому ОСОБА_1 було встановлено судом тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Проте суд не міг покласти такого обов’язку на адміністрацію Державної прикордонної служби, оскільки вона не була стороною по справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Згідно ст.ст.3, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 25.06.2005 р. стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

Постановою державного виконавця від 18.01.2010 р. відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом (а.с. 2-3).

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 11 жовтня 2012 року змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, з 1/2 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, на 1/4 частку від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 33).

Згідно записів-розрахунків Державної виконавчої служби стосовно сплати аліментів станом на 05.03.2013 р. встановлено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 46923 грн. 89 коп. (а.с.7).

Відповідно до актів державного виконавця та викликів державного виконавця встановлено, що державний виконавець виїздив до апелянта по місцю проживання і боржник неодноразово викликався у відділ державної виконавчої служби. З метою розшуку майна боржника були зроблені відповідні запити, про що свідчать відповіді Надвірнянського ВРЕР, Коломийського МБТІ та відділу Держкомзему у м.Яремче. Проте такими діями державним виконавцем не встановлено місце знаходження ОСОБА_1 та не виявлено його майна. Встановлені обставини свідчать про те, що апелянт ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням (а.с.4-6, 14, 16-20).

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно вимог ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженого з начальником відділу державної виконавчої служби.

Нормою ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов’язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов’язань.

Отже судом правомірно встановлено обмеження щодо боржника, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає, оскільки апелянтом не зазначені обставини, які б могли спростувати висновки суду першої інстанції, а також не надано жодних доказів, які б підтверджували доводи, зазначені в апеляційній скарзі.

В зв’язку з тим, що боржник ухиляється від покладених на нього зобов’язань, а на даний момент рішеня суду не виконане, є всі підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Тому висновок суду про наявність підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 слід визнати обгрунтованим.

Таким чином, суд першої інстанції надав правильну оцінку вище вказаним обставинам справи та постановив ухвалу, яка відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Яремчанського міського суду від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.Є. Меленко

ОСОБА_4