ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

13.02.2007                                                                Справа №  2/3-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Заступника прокурора м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України

до Державного підприємства Дослідне господарство інституту тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова "Асканія-Нова"  

Третя особа 1: Міністерство фінансів України, м.Київ

Третя особа 2: Державне казначейство України, м.Київ

про  стягнення 489718,86 грн.

за участю прокурора  - Мясников К.К.

представників сторін:

від  позивача   - Іванова Н.М., довіреність від 28.12.2006р. № 1133/0/25-06

від  відповідача   - не прибув

третя особа-1: не прибув

третя особа-2: не прибув

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора міста Києва діючи в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції  держави: Міністерства праці та соціальної  політики України,  звернувся з позовом до державного підприємства  дослідного господарства  Інституту тваринництва степових районі ім.М.Ф.Іванова "Асканія-Нова", треті особи: Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, про стягнення 489 718,86 грн. заборгованості по бюджетній позиці.

Позовні вимоги ґрунтуються на наявності між сторонами договірних відносин, за умовами яких ДП ДГ "Асканія-Нова" у 2004 році отримало безвідсоткову цільову бюджетну позику на погашення  заборгованості із виплати  заробітної плати на суму 744200,00 грн.

У судовому засіданні прокурор і представник позивача підтримали позов у об'ємі  позовних вимог і просять його задовольнити, стягнути з ДП ДГ Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова" на користь Міністерства  праці та соціальної політики  України 476100,00 грн. заборгованості за позикою та 13618,86 грн. пені, а також покласти на відповідача  судові витрати по справі.

Відповідач або його представник вдруге не прибули в судове засідання, про причини свого неприбуття  суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань  по цьому питанню не надали. Ніяких заяв від ДП ДГ "Асканія-Нова" з приводу можливості або неможливості розгляду справи без участі його представника суд не отримував.

Крім того, явка якого у судове засідання  була кожен раз визнана судом  обов'язковою, до суду не прибув, а також не виконав вимоги суду   викладені в ухвалах від 19.12.2006р. та 16.01.2007 року, якими ДП ДГ "Асканія-Нова" було зобов'язано  надати відзив на позов, реєстраційні  документи, докази сплати боргу або обґрунтування його несплати.  (а.с.1, 60)

Згідно положень ст.ст.4-2, 4-3 Господарсько-процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть  участь у справі обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Призначаючи розгляд справи на 16.01.2007р. та 13.02.2007р., суд надавав можливість сторонам, в тому числі і відповідачу, підготувати та подати всі необхідні документи для вирішення спору по суті, безпосередньо прийняти участь в судовому  засіданні.

Відповідач не прибув, наданими йому правами не скористався.

Вищезазначені дії суду свідчать про те, що господарський суд у повній мірі виконав свої обов'язки щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій. Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відправлення відповідачу  двох ухвал від 19.12.2006 року та 16.01.2007 року з урахуванням конкретних обставин справи суд вважає належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Інформаційний лист ВГСУ № 01-8/1228 від 02.06.2006 року).

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі матеріалів і доказів, що знаходяться у справі і надані позивачем.

Треті особи до суду не прибули, але від однієї з них: Міністерства фінансів України надійшов письмовий відзив, у якому зазначено, що позов повинен бути задоволений, оскільки він ґрунтується  на нормах  чинного законодавства, а відповідач ухиляється від виконання договірних зобов'язань з своєчасного повернення позики. (а.с.46-49).

З урахуванням обставин справи суд вважає можливим розглянути справу у відсутність третіх осіб та їх представників.

На початку судового засідання суд розглянув письмове клопотання відповідача, що  надійшло через канцелярію суду, про перенесення розгляду справи на кінець   кварталу 2007 року.

Оскільки надане клопотання не є обґрунтованим, не забезпечено доказами у частині викладених  у ньому обставин, а також  може привести до порушення процесуальних строків, передбачених  статтями 50. 69 ГПК України, і кінцевому рахунку - до  порушень прав та інтересів держави, інтереси якої  зачіпає цей позов, суд відхиляє його і  розглядає спір по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази і  правовідносини  сторін, заслухавши прокурора та представника  позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню  у повному обсязі виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається  з матеріалів справи, статтями 22, 23, 26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", установлено, що до надходжень фінансування загального фонду Державного бюджету України на 2004 рік належать кошти, одержані від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитування підприємств. Фонд державного майна України зобов'язано забезпечити у 2004 році надходження до Державного бюджету України коштів, отриманих від приватизації державного майна.

Кошти, які надійшли від приватизації державного майна понад встановлені обсяги, спрямовуються на умовах повернення підприємствам державної форми власності для погашення заборгованості із заробітної плати, яка утворилася станом на 1 січня 2004 року та не погашена на момент введення в дію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (ст.109-3 цього Закону).

Відповідності до норм вказаного Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № ПН та наказу Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 20.09.2004р. № 231/576 Міністерством праці та соціальної політики України 27.10.2004р. укладено з державним підприємством дослідним господарством Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова" договір № 90 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати на суму 744 200,00 грн.

На виконання умов договору Міністерством праці та соціальної політики України платіжним дорученням від 17.11.2004р. за №70 перераховано державному підприємству дослідному господарству Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова" безвідсоткову цільову бюджетну позику у сумі 744 200,00 грн.

Згідно розділів 5, 6 договору державне підприємство дослідне господарство Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова" зобов'язалось здійснювати повернення позички щомісячно починаючи з січня 2005 року рівними частками згідно графіку її повернення, що є невід'ємною частиною договору № 90.

Відповідно до графіку погашення позики станом на 01.12.2006р. відповідач повинен був погасити позику, одержану на підставі договору від 27.10.2004р. за № 90, у сумі 476 100,00 грн. Однак, вказані зобов'язання позичальником не виконуються та погашення позики не здійснюється.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічну правову норму містить ч.1 ст.193 ГК України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

У ст.2 Бюджетного кодексу України обов'язковою умовою кредитування коштів з бюджету є їх повернення на умовах платності та строковості.

У разі несвоєчасного виконання боржником зобов'язання позикодавець згідно ст.ст.550, 551 ЦК України має право на неустойку.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

На підставі вказаних норм ЦК України, ГК України та п.9.3 договору від 27.10.2004р. № 90 Міністерством праці та соціальної політики України нараховано державному підприємству дослідному господарству Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова" пеню за несвоєчасне повернення коштів у сумі 13 618,86 грн. (розрахунок заборгованості та пені додається).

Кошти безвідсоткових позик відповідно до ст.ст.9, 29 Бюджетного кодексу України відносяться до неподаткових доходів Державного бюджету України.

Відповідно до п.п.2, 6 Порядку повернення до державного бюджету безвідсоткових позик, наданих у 2004 році підприємствам державної форми власності на погашення заборгованості із заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.11.2005р. № 388, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.2005р. за № 1492/11772, кошти від повернення безвідсоткових бюджетних позичок, наданих у 2004 році позичальники перераховують на рахунок Міністерства праці та соціальної політики України, відкритий у Державному казначействі України за балансовим рахунком 3711 "Інші кошти розпорядників коштів державного бюджету". Пеня зараховується за балансовим рахунком 3111 "Надходження до загального фонду державного бюджету".

Таким чином, кошти безвідсоткових позик спрямовуються до доходної частини бюджету і їх несвоєчасне перерахування призводить до неможливості забезпечення найважливішого бюджетного процесу - виконання бюджету, у даному випадку Державного бюджету України на 2005 рік та Державного бюджету України на 2006 рік, чим порушує економічні інтереси держави.

Сукупність зібраних матеріалів підтверджує, що при виконанні договору державним підприємством дослідним господарством Інституту тваринництва степових районів "Асканія-Нова" порушено основні принципи та положення зобов'язального права, визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, принципи бюджетної системи та засади бюджетного процесу, закріплені у Бюджетному кодексі України.

Згідно зі ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-1/99 від 08.04.1999р. визначено, що під органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженим Указом Президента України від 30.08.2000р. за № 1035/2000, передбачено Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1111 Міністерство праці та соціальної політики України визначено відповідальним за своєчасне вжиття заходів щодо повернення державними підприємствами у повному обсязі коштів позики.

Відповідно до ст.ст.20, 21 Бюджетного кодексу України учасниками бюджетного процесу є органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями. Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України згідно ст.ст.20, 47, Бюджетного кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затверджене Указом Президента України від 26.08.1999р. розробляє основні напрями державної фінансової політики, здійснює загальну організацію та управління виконанням державного бюджету України, а також контроль за додержанням бюджетного законодавства.

У відповідності до ст.ст.20, 112 Бюджетного кодексу України, п.п.6, 10 Порядку спрямування надходжень від приватизації державного майна понад обсяги, визначені ст.26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1111, Державне казначейство України здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства.

Згідно п.17 Порядку перерахування та використання коштів державного бюджету від приватизації державного майна, що надходять понад обсяги, визначені ст.26 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", на погашення заборгованості із заробітної плати на умовах безвідсоткових бюджетних позичок підприємствам державної власності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України, Мінпраці України спільно з відповідними органами, до сфери управління яких відносяться позичальники, є відповідальними за своєчасне вжиття заходів щодо повернення позик у повному обсязі.

Оскільки, Міністерство праці та соціальної політики України уособлює інтереси держави в зазначених правовідносинах, позов пред'явлено в його особі.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі суд покладає на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до судового розгляду.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з  Державного підприємства дослідного господарства Інституту тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова "Асканія-Нова", 75230 Херсонська область Чаплинський район  смт.Асканія-Нова, вул.Червоноармійська, 1, код ЄДРПОУ 32022952:

а) на користь Міністерства праці та соціальної політики України, 01001 м.Київ, вул.Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 00013669, р/р.37115105000023 в ОПЕРУ ДКУ м.Києва, МФО 820172  - 476100,00 грн. (чотириста сімдесят шість тисяч сто грн. 00 коп.)  заборгованості по безвідсотковій цільовій бюджетній позиці на погашення заборгованості із виплати заробітної плати, 13618,86 грн. (тринадцять тисяч шістсот вісімнадцять грн. 86 коп.)  пені;

б) в доход державного бюджету –р/рах.31119095700002 МФО 852010 код за ЄДРПОУ 24104230 отримувач ВДК у м.Херсоні банк ГУДКУ в Херсонській області –4897,18 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім грн. 18 коп.) державного мита.

в) на користь  ДП "Судовий інформаційний центр" (03680 м.Київ, вул.Трутенка, 2, р/р 26002014180001 в ВАТ "Банк Універсальний" м.Львів, МФО 325707 код 30045370) –118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення направити сторонам по справі.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили  після  закінчення десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише  вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна  і резолютивна частини).

         Суддя                                                                                      С.В.Скобєлкін

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                      20.02.2007р.