ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" квітня 2009 р. Справа № 61/39-09
вх. № 1481/4-61
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центра електрозв"язку №2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Маріуполь Донецької області
до Військової частини А 1451, м. Харків
про стягнення 16939,75 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центра електрозв"язку №2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Військової частини А 1451 суму боргу у розмірі 16939,75грн., з яких: 14569,73грн. - заборгованість за отримані послуги, 2086,71грн. - інфляційні, 283,31грн. - 3% річних, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог договорів №109-14-41 від 12.10.2007р., №110-14-41 від 12.10.2007р., № 528 від 23.04.2002р. Крім того, позивач у позовній заяві просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 169,40грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 21.04.2009р. не з"явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини нез”явлення суду не повідомив.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.04.2009р. не з"явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів, не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою від "06" квітня 2009 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки представників сторін в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.
Суд, розглянувши матеріали справи, з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги , всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази, встановив наступне.
12 жовтня 2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центра електрозв"язку №2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (позивач по справі) та Військовою частиною А 1451 (відповідач по справі) були укладені договори: договір про надання місця в телефонній каналізації ВАТ "Укртелеком" №109-14-41, відповідно до п.1.1. якого позивач надав відповідачу в платне користування місце в телефонній каналізації та договір про експлуатаційно - технічне обслуговування засобів та споруд зв"язку №110-14-41, відповідно до п.1.1. якого відповідач доручає , а позивач бере на себе зобов"язання здійснювати експлуатаційно - технічне обслуговування засобів та споруд зв"язку відповідача, зазначених в додатку №1 до цього договору , згідно з паспортом кабельних трас, підземних кабельних ліній зв"язку (додаток №2).
У відповідності до п.3.2. договору про надання місця в телефонній каналізації ВАТ "Укртелеком" №109-14-41 плата за використання місця в телефонній каналізації вноситься відповідачем щомісячно , не пізніше 20-го числа місяця наступного за поточним, на підставі рахунку Укртелекому , виставленого до 5-го числа наступного місяця, відповідно до узгоджених сторонами додатків до даного договору. При оплаті зазначених послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою , діючою на момент оплати.
У відповідності до п.3.2. договору про експлуатаційно - технічне обслуговування засобів та споруд зв"язку №110-14-41 відповідач зобов"язаний щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за поточним , вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок позивача на підставі рахунку , виставленого до 5-го числа згідно з вимогами законодавства.
У відповідності до п.8.1. зазначених договорів , вони набирають чинності з 12.10.2007р. і діють протягом одного року . Сторони зобов"язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії цих договорів здійснити остаточні розрахунки за ними.
Відповідно до приписів ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму , то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця , договір вважається поновленим на строк , який був раніше встановлений договором.
Оскільки сторонами суду не було надано доказів на підтвердження заперечень щодо продовження строків дії договорів або доказів звільнення орендованих приміщень , то на час розгляду справи договір №109-14-41 та договір №110-14-41 є діючими.
Крім того, 23 квітня 2002р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Центра електрозв"язку №2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та Військовою частиною А 1451 (м.Харків) в особі військової частини А 2109 (м.Маріуполь), що є структурним підрозділом Військової частини А 1451, був укладений договір про надання послуг електрозв"язку №528, відповідно до умов якого позивач надає послуги електрозв"язку , а відповідач повинен проводити оплату отриманих послуг своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до п.7.1. та п.7.2. договору про надання послуг електрозв"язку №528, він діє протягом 5 років та якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення , то договір вважається дійсним на той же термін.
З матеріалів справи вбачається , що позивач свої зобов"язання за договорами №109-14-41, №110-14-41 від 12.10.2007р. та №528 від 23.04.2002р. виконав в повному обсязі, своєчасно надав відповідачу рахунки на оплату , докази чого містяться в матеріалах справи (том №2 арк. 11-15), однак відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов"язання, не сплатив у визначений договорами строк порядку та розмірі плату за отримані послуги, внаслідок чого станом на 01.01.2009р. утворилась заборгованість у сумі 14569,73грн., яка до цього часу не погашена. Крім того відповідно до акту звірення розрахунків (том 2, арк. 6) відповідач визнає суму заборгованості за договором №109-14-41 та договором №110-14-41 в розмірі 11905,99грн.
Суд зобов"язував відповідача надати відзив на позовну заяву з документами в його обгрунтування. Відповідач в судові засідання не з"являвся, витребуваних судом документів не наддав, доказів неспростування суми заборгованості або доказів на підтвердження добровільної сплати заборгованості суду не надав.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за надані послуги в сумі 14569,73грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач - Військова частина А 1451, визнається судом таким, що не виконанав своїх зобов’язань, передбачених договором про надання місця в телефонній каналізації ВАТ "Укртелеком" №109-14-41, договором про експлуатаційно - технічне обслуговування засобів та споруд зв"язку №110-14-41 , та договором про надання послуг електрозв"язку №528, які були укладені між сторонами по справі.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач, не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача – Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центра електрозв"язку №2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком, щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14569,73грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення тьох процентів річних у сумі 283,31 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, тому позовні вимоги в сумі 2086,71 грн. інфляційних обгрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності до статей 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача : 169,40грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини А 1451 (61018, м. Харків, вул. Дерев"янка, буд. 3, код ЄДРПОУ 08208941, р/р 35214016000423 Банк УДК у Харківській області, м.Харків, МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центра електрозв"язку №2 Донецької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (87500, м.Маріуполь, вул.Леніна, 85, код ЄДРПОУ 01183764, р/р 260071322 в ДОД "Райффайзенбанк Аваль", МФО 335076) суму боргу в розмірі 16939,75 грн., з яких: 14569,73 грн. - заборгованості за отримані послуги, 283,31грн. - 3% річних, 2086,71 грн. - інфляційних, а також 169,40 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 24.04.2009р.
Справа №61/39-09