ГАГАРИНСКИЙ РАЙОННЫЙ СУД ГОРОДА СЕВАСТОПОЛЯ
1 інстанція
код суду 2702
справа №2а-2915/2008
справа №2а-2012/2009
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2009 року Гагарінський районний суд
міста Севастополя
у складі: головуючого судді Бессараб Л.М.
при секретарі Барбашовій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в жовтні 2008 року до Гагарінського районного суду міста Севастополя з позовом до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, в якому просить зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Севастополі нарахувати їй недоплачену щомісячну допомогу за 2006-2007 роки, як дитині війни відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком в сумі 2733 грн. 30 коп., мотивуючи тим, що ця щомісячна соціальна допомога не виплачувалась і просить поновити строк звернення до суду.
В судове засідання позивачка не явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району міста Севастополя в судове засідання не явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, вказує, що з позовом не згодна, що позивачем пропущений строк звернення до суду, крім того вказує, що з боку Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі міста Севастополя не припускалося порушень чинного законодавства України щодо невиплати щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни”, що відповідач діяв в межах своїх повноважень і на підставі діючих законів про Державний бюджет на 2007 рік.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни, тому має право користуватися пільгами, передбаченими Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року.
Відповідно до ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії зі віком.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ст..62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” становить з 01 жовтня - 411 грн.
Пунктом 12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, дію ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рпr 2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України положенням п.12 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, яким було припинено на 2007 рік дію ст..6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. При цьому Конституційний Суд України вказав, що Верховна Рада України не уповноважена при прийнятті закону про Державний бюджет України зупиняти дію окремих законів України та (або) будь – яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Як зазначив Конституційний Суд України, це суперечить вимогам ст..3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, згідно якій державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цім Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.
Звуження змісту та обсягу конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст..48 Конституції України) шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст..22 Конституції України не допускається.
Відповідно до ст..152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 ст.58 Конституції України, реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно – правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань, тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання проголошує обов’язків, не повинні прийнятися до уваги.
Згідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Згідно ч.1 ст.102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь в справі, однак в даному випадку поважних причин для поновлення строку в судовому засіданні не встановлено, тому вимоги позивача підлягають задоволенню за період з жовтня 2007 року, оскільки позивач звернувся до суду 16 жовтня 2008 року.
Таким чином, з управління Пенсійного Фонду України Гагарінського району міста Севастополя на користь позивача підлягає стягненню 369 грн. 90 коп. за жовтень, листопад, грудень 2007 року ((411х3)х30%= 369,90).
Керуючись ст..159-163, 104-105, 161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, Конституцією України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду в Гагарінському районі міста Севастополя нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу „Дітям війни” за жовтень, листопад, грудень 2007 року у розмірі 369 грн. 90 коп.
В останній частини позову – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заява апеляційне оскарження не була подана. Якщо подана заява про апеляційне оскарження не була подана в строк, встановлений ст..186 КАСУ, постанова набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подачі апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно
Постанова не набрала чинності
Суддя Гагарінського районного суду
Міста Севастополя Л.М. Бессараб