ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.02.2007 року Справа № 2/124-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Прокурора Солом'янського району м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, м.Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни", м.Херсон
про стягнення 6742389,66 грн.
за участю прокурора - Мяло Н.В.
представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - Волкова С.Г., довіреність від 21.12.2006р. № 11-92/596
в с т а н о в и в:
Прокурор Солом'янівського району м.Київа діючи в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" про стягнення заборгованості у розмірі 6742389,66 грн. до державного бюджету.
Позовні вимоги ґрунтуються на наявності договірних відносин між сторонами, за якими відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів цільового призначення.
У судовому засіданні прокурор підтримавши позовні вимоги, просить задовольнити позов та стягнути з ВАТ "Херсонські комбайни" до державного бюджету України 6 742 389,66 грн., отриманих відповідачем у якості фінансової допомоги наданої підприємству згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів від 08.02.2002 року № 42-р за договорами № К-4965/2 від 11.02.2002 року та № К-4981/2 від 10.09.2002 року.
Представник Міністерства промислової політики України, що брав участь у попередніх судових засіданнях, також підтримав позов про стягнення з відповідача до державного бюджету України не повернутих ним грошових коштів.
Відповідач позов не визнав, про що повідомив у відзиві на позов та через свого представника у судовому засіданні, мотивуючи тим, що вимоги про стягнення грошей у межах розгляду даної справи безпідставні, оскільки позивач своєчасно не вирішив це питання у відповідності до діючого законодавства.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та правовідносини сторін, договірні зобов'язання між ним, заслухавши прокурора і представників сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Норми ст.121 Конституції України визначають основні напрямки діяльності органів прокуратури України. Зокрема п.2 ст.121 Конституції України визначає те, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом. Закон, який в даному випадку регулює інститут повноважень прокурора в процесі, є господарський процесуальний кодекс України. Право на звернення до Господарського суду в інтересах держави визначено п.6 ст.20 Закону "Про прокуратуру" та ч.2 ст.2 ГПК України.
Судом встановлено, що між Міністерством промислової політики України (далі -Мінпромполітики) та Відкритим акціонерним товариством "Херсонські комбайни" (далі ВАТ "Херсонські комбайни" або Відповідач) було укладено Договори № К-4965/2 від 11 лютого 2002 року з додатками № 1 та № 2 та № К-4981/2 від 10 вересня 2002 року з додатками № 1 та № 2 "Фінансової підтримки на здійснення заходів, пов'язаних із збільшенням обсягів виробництва техніки для агропромислового комплексу та розвитком ринку цієї техніки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2002 року № 42-р "Про використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансову підтримку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу", згідно з якими ВАТ "Херсонські комбайни" отримало з державного бюджету України в 2002 році кошти в обсязі 6 500 000,00 грн.. Кошти надавались на здійснення заходів, пов'язаних із збільшенням обсягів виробництва зернозбиральних комбайнів для агропромислового комплексу та розвитком ринку цієї техніки, на поворотній основі без нарахування відсотків за користування зазначеними коштами з поверненням їх протягом 2003 - 2005 років, згідно з графіками (додаток № 2 до Договору № К-4965/2 та додаток № 2 до Договору № К-4981/2).
З метою забезпечення кредиту та виконання договірних зобов'язань між Мінпромполітики та ВАТ "Херсонські комбайни" було укладено договори застави від 11 лютого 2002 року до договору № К-4965/2 та від 10 вересня 2002 року до договору № К-4981/2, які є невід'ємними частинами зазначених договорів фінансової підтримки.
Відповідно до Договорів № К-4965/2 від 11.02.2002 року та № К-4981/2 від 10.09.2002 року ВАТ "Херсонські комбайни" було зобов'язане використати бюджетні кошти, визначені в предметі даних договорів на фінансування виробництва та реалізацію зернозбиральних комбайнів, а в п. 3.6 зазначених договорів ВАТ "Херсонські комбайни" зобов'язується повернути отримані бюджетні кошти протягом трьох років, починаючи з 2003 року, згідно з графіками їх повернення (Додатки № 2 до даних договорів).
Відповідач станом на 15.10.2005 року мав повернути до Державного бюджету України кошти в сумі 6 500 000,00 грн., в тому числі: за договором № К-4965/2 - 6 000 000,00 грн. та за договором № К-4981/2 - 500 000,00 грн., розподіляючи борг частками на три роки, як було передбачено графіками повернення коштів: 2003 рік - 2 000 000,00 грн. за договором № К-4965/2 та 150 000,00 грн. за договором № К-4981/2; 2004 рік - 2 000 000,00 грн. за договором № К-4965/2 та 175 000,00 грн. за договором № К-4981/2; 2005 рік - 2 000 000,00 грн. за договором № К-4965/2 та 175 000,00 грн. за договором № К-4981/2.
Однак, станом на 16.03.2006 року Міністерство промислової політики України фактично отримало у 2003 році від ВАТ "Херсонські комбайни" за договорами фінансової підтримки лише 116 700,00 грн., тобто не погашена повністю заборгованість за 2003 рік, на суму 2 033 300,00 грн.; за 2004 рік - 2 175 000,00 грн. та 2005 рік - 2 175 000,00 грн.. Таким чином, термін дії зазначених договорів минув, а заборгованість ВАТ "Херсонські комбайни" по поверненню бюджетних коштів, одержаних як фінансова допомога, станом на 16.03.2006 року становить - 6 383 300,00 грн.
Крім того, відповідно до умов розділу 4 договорів № К-4965/2 та № 4981/2, в разі несвоєчасного повернення коштів Виконавець (ВАТ "Херсонські комбайни") сплачує Замовнику (Міністерству промислової політики України) пеню в розмірі 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, що становить за весь час прострочення на 16.03.2006 року 359 089,66 грн. (333 337,79 + 25 751,87).
Отже, фактичний борг ВАТ "Херсонські комбайни" станом на 16.03.2006 рік складає 6 742 389,66 грн.
Таким чином Відповідач не виконав свої зобов'язання, зазначені в договорах № К-4965/2 та № К-4981/2 по поверненню до державного бюджету України коштів, наданих як фінансова допомога, чим порушив договір та діюче законодавство України, що, враховуючи суму неповернених коштів, наносить значну шкоду економічним та соціальним інтересам держави.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до п.4.1 договорів № К-4965/2 та № К-4981/2, за невиконання обов'язків сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства.
Пункт 4.3 договорів № К-4965/2 та № К-4981/2 надає Міністерству промислової політики України у разі несвоєчасного повернення Виконавцем (ВАТ "Херсонські комбайни") отриманих коштів право відшкодування збитків, відповідно до договорів застави, укладених для забезпечення виконання умов договорів № К-4965/2 та № К-4981/2 на суму 150 % від сум зазначених договорів фінансової підтримки. Договори застави укладені між Міністерством промислової політики України та ВАТ "Херсонські комбайни" є невід'ємними частинами договорів № К-4965/2 та № К-4981/2.
Стаття 572 Цивільного кодексу України надає кредитору право в силу застави у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Аналогічні норми містяться в Законі України "Про заставу" від 02.10.1992 року № 2654-ХІІ.
Крім вищезазначеного, судом також встановлено наступне.
Господарським судом Херсонської області у справі № 5/115-Б-05 за позовом ТзОВ Фірма "Стройкомплект" у відповідності зі ст.ст.6-8, 11-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" винесено ухвалу від 14.06.2005 року про порушення справи про банкрутство ВАТ "Херсонські комбайни", якою введено процедуру розпорядження майном боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч.5 ст.11 того ж Закону, ухвалою від 17.08.2005 року на ініціюючого кредитора судом було покладено обов'язок в 10-денний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, що було виконано останнім шляхом розміщення відповідного оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" від 26 серпня 2005 року № 160.
Виходячи зі змісту договорів № К-4965/2 від 11.02.2002 року та додаткової угоди № 1 до даного договору від 12.12.2003 року, № К-4981/2 від 10.09.2002 року та додаткової угоди № 1 до даного договору від 12.12.2003 року, відповідач мав повертати отримані кошти частинами відповідно до "Графіків повернення бюджетних коштів, одержаних як фінансова допомога…" Додаток № 2 до договору № К-4981/2 та Додаток № 2 до договору № 4965/2. Відповідно до вказаних графіків станом на 15 квітня 2005 року Відповідач мав сплатити за договором № К-1981/2 - 412 500,00 гривень, за договором № К-4965/2 - 4 066 700,00 гривень, фактично ж було сплачено 116 700,00 грн.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що вимоги позивача як кредитора виникли до порушення справи про банкрутство.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Станом на 26 вересня 2005 року Позивачем таку заяву подано не було. Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів заявлені після встановленого строку їх подання не розглядаються і вважаються погашеними.
Президією Вищого господарського суду України у Рекомендації Господарським судам України від 04.06.2004 року № 04-5/1193 Про деякі питання практики застосування Закону країни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у п.8.13. роз'яснено, що "Закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.
Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 року у справі № 01-10/16 також зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви.
Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.
Після публікації оголошення господарський суд на підставі п.1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.
Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.
Крім того, як встановив суд, господарський суд Херсонської області по справі № 5/115-Б-05 своєю ухвалою від 29.05.2006 року включив до реєстру вимог кредиторів усіх наявних кредиторів, із зазначенням відомостей про кожного кредитора та черговості задоволення вимог. Пунктом 35 цієї ухвали суд зазначив, що всі незаявлені у справі про банкрутство боржника або заявлені з пропуском встановлено 30-денного терміну після публікації оголошення вимоги конкурсних кредиторів, згідно ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при їх надходженні судом не розглядаються і вважають погашеними.
Судом також досліджені тексти договорів застави № 1 до договору № К-4981/2 від 10.09.2002 року та № 1 (товарів в обороті) до договору № К-4965/2 від 11.02.2002 року, з яких вбачається, що вони нотаріально не посвідчені, як то було передбачено статтею 13 Закону України "Про заставу" в редакції від 02.10.1992 року. В той же час, у відповідності до положень ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. А недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги Міністерства промислової політики України безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, вищезазначених правових норм, ст.14 Закону України № 2343-ХІІ від 14.05.1992 року, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
в и р і ш и в:
1. У задоволені позову відмовити.
2. Рішення направити сторонам по справі.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя С.В.Скобєлкін
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.02.2007р.