ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" лютого 2007 р.                                                              Справа №  11/49

За позовом          Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

                              особи ОСОБА_1м.Дубно

до відповідача:         Приватної фірми «Девіз» м.Рівне

про стягнення         8 462 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках,

Суддя Грязнов В.В.

Представники:

від позивача-        ОСОБА_2, представник (довір.НОМЕР_1);

від відповідача-            не з'явився.

В судове засідання 07 лютого 2007р. відповідач не з'явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку.

Представник позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.

Суть спору: Позивач-СПД ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача-ПФ «Девіз» 8 462 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках за поставлений товар згідно укладеного договору.

Відповідач не подав суду витребуваного ухвалою від 22.01.2007р. відзиву на позов, вимог не заперечив, натомість відповідач 06.02.2007р. подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи через перебування на лікарняному директора фірми.

Клопотання відхилене судом з огляду на те, що діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб, наприклад -лише керівником підприємства; в справі відсутні докази, які б стверджували створення господарським судом перешкод щодо участі в справі інших представників позивача -приміром  штат-них працівників ПФ «Девіз»або адвоката тощо. Крім того, клопотання не стверджено жодним доказом.

Суд вбачає за можливе розглянути спір за навних у справі матеріалів без участі відповідача.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

СПД ОСОБА_1-продавець та ПФ «Девіз»-покупець 08.09.2006р. уклали договір купівлі-продажу продукції НОМЕР_2 (надалі в тексті Договір). Згідно пп.1.1, 2, 3.1, 3.2 Договору продавець зобов'язувався продати, а покупець зобов'-язувався купити продукцію -щебінь фракції 20-40 в кількості 980 м³ та сплатити його вартість згідно погодженої ціни -77 грн. за 1 тону (враховуючи навантаження та доставку, яку здійснює Продавець). Строку оплати та строку дії Дого-вору сторони не встановили. Договір підписано СПД ОСОБА_1 та директором ПФ «Девіз», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.спррави 9).

СПД ОСОБА_1-продавець та ПФ «Девіз»-покупець 27.09.2006р. уклали Додаток до Договору купівлі-продажу продукції НОМЕР_2, яким внесли зміни у пп.2.1, 3.1. Сторони узгодили, що відвантаження і доставка зі складу на станції Дубно Львівської залізниці проводиться за рахунок Покупця, а вартість 1 тони щебня фракції 20-40 становить 77 грн. Додаток підписано СПД ОСОБА_1 та директором ПФ «Девіз», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.спррави 10).

Фактично, згідно накладних №НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5позивач передав відповідачу щебінь фракції 20-40 в кількості 470 тон на загальну суму 38 062 грн. 00 коп., що стверджу-ється підписами представника ПФ «Девіз»на вказаних накладних.(арк.справи 11-12).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 29 600 грн., здійснивши перерахування коштів 25.09.2006р., 09.10.2006р., 14.11.2006р. та 24.11.2006р., що стверджується виписками банку.(арк.справи 19-20).

Сторони провели звірку розрахунків, за наслідками якої склали Акт, з якого вбачається, що станом на 14.12.2006р. заборогованість ПФ «Девіз»складає 8 462 грн. 00 коп.(арк.справи 13).

Вимога сплатити 8 462 грн. 00 коп. вартості отриманого товару, яка вбачається з листа №НОМЕР_6, отримана ПФ «Девіз»19.12.2006р. -залишена ним без відповіді та задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є дого-вори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов'язується пере-дати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошовоу суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлен-ня вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.(ч.2 ст.530 ЦК України).

Вбачається, що заявлені вимоги стверджуються Договором, накладними, актом звірки та вимогою і підлягають задоволенню на підставі стст. 509, 526, 530, 655, 692 Цивільного кодексу України та стст. 193, 232 Господарського кодексу України.

Несплатою 8 462 грн. 00 коп., які становлять решту вартості отриманого товару відповідач завдав пози-вачу майнових збитків.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 8 462 грн. 00 коп. боргу. На відповідача покла-даються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватної фірми «Девіз», яка знаходиться в м.Рівне, вул. 16 Липня, 81, кв.1 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, який знаходить-ся у АДРЕСА_1  8 462грн. 00коп. заборгованості по розрахунках, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпе-ченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "14" лютого 2007 р..