Судове рішення #4582121

Справа №2а-4931/09/0308

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

23 квітня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Лівандовської-Кочури Т.В.

при секретарі – Петрусю А.В.

з участю позивача – ОСОБА_1 .

представника відповідача-Наумчик О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій незаконними та зобов’язання відповідача вчинити певні дії,


В С Т А Н О В И В :


23.03.2009 року ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій незаконними та зобов’язання відповідача вчинити певні дії. Покликаєтьс я на те, що прослужив в органах внутрішніх справ України більше 26 років, і звільнений в запас 02 лютого 1998 року. Позивачу призначено пенсію по інвалідності. Головним управлінням пенсійного фонду України у Волинській області, на підставі довідки про нове грошове забезпечення, ОСОБА_1 . проведено перерахунок пенсії з 01.01.2008 року. Основний розмір пенсії визначено в сумі 7067, 24 грн. та призначено підвищення як інваліду війни 2-ї групи в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, цільова допомога в розмірі 50 грн., щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 20% (для інвалідів 2-ої групи) прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, всього загальний розмір пенсії складає 7416, 04 грн. Проте, позивачу пенсія в такому розмірі не виплачується. Відповідач відмовляється виплачувати пенсію у вказаному розмірі з тих підстав, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, згідно якої максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, призначених відповідно до ЗУ “про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсій за віком. Позивач вважає такі дії неконституційними. Покликаючись на викладене, просить визнати дії відповідача, що полягають у невиплаті в повному обсязі встановленої законом пенсії незаконними та стягнути з відповідача недовиплачену суму пенсії з 01 січня 2008 року по день постановлення судом рішення та переказати на особистий рахунок позивача, зобов’язати відповідача виплачувати встановлену пенсію в повному обсязі без обмеження максимальних розмірів, відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач в судовому засіданні уточнив позовні вимоги, просив визнати дії відповідача, що полягають у невиплаті в повному обсязі встановленої законом пенсії незаконними та стягнути з відповідача недовиплачену суму пенсії з 01 січня 2008 року по день постановлення судом рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнала, подала письмові заперечення, в яких посилається на п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, встановлений максимальний розмір пенсій (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, який не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої згідно з абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.  Окрім того, у відповідності до практики Європейського суду в державі повинен діяти принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства. Порушення принципу пропорційності не узгоджується з конституційною ідеологією бюджетних відносин. З вищевикладених підстав, в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1   ІНФОРМАЦІЯ_1 , прослужив в органах внутрішніх справ більше 26 років.

02 лютого 1998 року звільнений в запас (по хворобі), є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом 2-ї групи з правом на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни. У відповідності до Закону України від 09.04.1992 року №2262-X11 «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового  складу органів внутрішніх справ” ОСОБА_1 . призначено пенсію по інвалідності.

01.01.2008 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області позивачу було проведено перерахунок пенсії, розмір пенсії визначено в розмірі 7067, 24 гривні. Крім цього, до основного розміру пенсії призначено 199, 20 грн. підвищення як інваліду війни 2 групи в розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 13 Закону України “про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та відповідна цільова допомога в сумі 50 грн., а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 20 відсотків (для інвалідів 2 групи) прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність в сумі 99, 60 грн. Таким чином, загальний розмір пенсії становить 7416, 04 грн.

Проте, розмір пенсії ОСОБА_1 . становив: з 01.01.2008 року- 5640 грн., з 01.04.2008 року-5772 грн., з 01.07.2008 року-5784 грн., з 01.10.2008 року-5976 грн., що значно менше від встановленого розміру пенсії.

 Відповідно до п.10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, встановлений максимальний розмір пенсій (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, який не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої згідно з абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Проте, право на перерахунок пенсії в позивача настало з 01.01.2008 року, а вищевказана постанова набрала чинності лише 22 травня 2008 року, тобто отримала зворотню силу.

Згідно вимог ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність осіб.

Відповідно до ст.22, ч.1 ст.92 Конституції України права та свободи людини та громадянина, гарантії цих прав та свобод визначаються виключно законами України. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 положення розділу 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними та такими, що втратили чинність.

Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

З огляду на те, що право на перерахунок пенсії в ОСОБА_1 . виникло до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України, зміст якої значно звужує зміст та обсяг існуючих прав позивача, суд приходить до висновку, що дана постанова не може бути підставою для відмови у виплаті призначеної пенсії в повному обсязі, і приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є цілком підставними та підлягають до задоволення.


    Керуючись ст.ст. 6,17, 70, 158-163, 167 КАС України та на підставі ст.ст.22, 58, 92 Конституції України, Рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 суд, П останови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530, суд,

 

                   

  П О С Т А Н О В И В:

    Позов задовольнити.

            Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, що полягають у невиплаті в повному обсязі, встановленої законом пенсії-незаконними.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області  в користь ОСОБА_1  недоплачену суму пенсії, починаючи з 01.01.2008 року по 23.04.2009 року.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.



Суддя                                                                                                            Т.В. Лівандовська-Кочура


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація