СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
07 квітня 2009 року | Справа № 2-22/10200-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Гербутов Олександр Миколайович, довіреність №06-03-19/125 від 08.01.09;
відповідача: Кириченко Сергій Вікторович, довіреність №03-09/141 від 23.03.09;
третіх осіб: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 27 січня 2009 року у справі № 2-22/10200-2008
за позовом закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" (Північна промзона,Армянськ,96012)
до відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан" (Північна промзона,Армянськ, Красноперекопський р-н,96012)
3-ті особи Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Армянськ" (вул. Гайдара, 16,Армянськ, красноперекопський р-н,96012)
виконавчий комітет Армянської міської ради (вул. Сімферопольська, 7,Армянськ,96012)
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан" про визнання права власності на будівлю ділянки регенерації мінеральних кислот та виробництва титанових сполучень цеху „Амофос”, розташованого за адресою: АР Крим, місто Армянськ, Північна промзона.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 27 січня 2009 року у справі № 2-22/10200-2008 позов задоволено.
Визнано право власності закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" на нерухоме майно –будівлю ділянки регенерації мінеральних кислот та виробництва титанових з’єднань цеху „Аммофос”, яка розташована за адресою: м. Армянськ, Північна промзона.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний об’єкт нерухомості було передано позивачеві у якості внеску до статутного фонду товариства.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Титан" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов залишити без розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що спірна будівля до статутного фонду закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" не передавалась та обліковується на балансі відповідача.
Розпорядженням в.о. заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 07.04.2009 року у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі у складі колегії було замінено суддю Лисенко В.А. на суддю Гонтаря В.І.
У судовому засіданні 07 квітня 2009 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог скарги заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представники третіх осіб у судове засідання не з’явились про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників третіх осіб.
Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, закрите акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" є господарським товариством, яке створене на підставі установчого договору від 06.08.2004 року, укладеного між Державною акціонерною компанією „Титан” (Україна) (нині - відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Титан") та „RJS Erste Beteiligungsgeselschaft mbH” (Німеччина) та статуту, затвердженого установчими зборами засновників від 27.08.2004 року (протокол №1) і зареєстрованого виконавчим комітетом Армянської міської ради Автономної Республіки Крим 31.08.2004 року.
На підставі протоколу Фонду державного майна України від 05.08.2004 року №32 відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Титан" у складі цілісного майнового комплексу в якості внеску до статутного капіталу закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" 01.01.2005 року за актом прийому-передачі №10 передало будівлю ділянки регенерації мінеральних кислот та виробництва титанових сполук (цех амофос) вартістю 3727,28 грн., розташовану за адресою: АР Крим, місто Армянськ, Північна промзона.
25.07.2005 року виконавчим комітетом Армянської міської ради на підставі рішення №90 від 28.04.2005 року закритому акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" було видано свідоцтво про право власності на будівлю ділянки регенерації мінеральних кислот та виробництва титанових з'єднань цеху „Аммофос”.
Згідно договору оренди землі від 01.03.2006 року №3124/з, укладеному між Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та закритим акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" останньому у платне користування строком на 49 років передані земельні ділянки, у тому числі ділянки регенерації мінеральних кислот та виробництва титанових сполук цеху „Аммофос”, для розміщення і обслуговування споруд позивача.
У зв'язку із тим, що відповідач право власності закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" на будівлю ділянки регенерації мінеральних кислот та виробництва титанових з'єднань цеху „Аммофос” не визнавав, останній звернувся до суду із позовною заявою про визнання за ним права власності.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником: 1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; 2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; 3) одержаних доходів; 4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.
Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Згідно статті 85 Господарського кодексу України вкладами учасників (засновників) господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Статтею 12 Закону України „Про господарські товариства” визначено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Матеріалами справи підтверджено, що за актом прийому-передачі №10 від 01.01.2005 року відкрите акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Титан" у якості внеску до статутного капіталу закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" передало майно, а саме - будівлю ділянки регенерації мінеральних кислот та виробництва титанових сполук (цех амофос) вартістю 3727,28 грн., розташовану за адресою: АР Крим, місто Армянськ, Північна промзона, при цьому акт прийому передачі як з боку позивача та і з боку відповідача підписано уповноваженими особами, цей факт сторонами не оспорюється.
Статтею 3 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” передбачено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Отже, суб'єкт оціночної діяльності під час проведення оцінки майна визначає лише його вартість та не має повноважень, щодо визначення правового статусу цього майна, його характеристик як об'єкта цивільних прав, тому посилання відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан" на положення „Звіту про оцінку цілісного майнового комплексу ДАК „Титан”, виконаного товариством з обмеженою відповідальністю „Фінексперт” станом на 30.06.2004 року є необґрунтованими.
Також матеріали справи свідчать про те, що рішенням виконавчого комітету Армянської міської ради №90 від 25.07.2005 року закритому акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" видано свідоцтво про право власності на будівлю ділянки регенерації мінеральних кислот та виробництва титанових з'єднань цеху „Аммофос”.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що у закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" виникло право власності на майно, передане йому учасниками (засновниками) у власність, як вклад до статутного капіталу.
Крім того, згідно договору оренди землі №3124/з від 01.03.2006 року до переліку будівель та споруд, які знаходяться у власності закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, розташованих на орендованих земельних ділянках, який є додатком до договору оренди землі № 3124/з, включений спірний об'єкт.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.022002 за № 7/5, юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками право власності на ці об'єкти оформлюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності.
Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно статей 16, 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Більш того відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
А пунктом 9 листа Вищого арбітражного суду України №01-8/98 від 31.01.2001 року „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” визначено, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.
Отже, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог закритого акціонерного товариства "Кримський ТИТАН", у зв’язку з чим підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Що стосується вимоги апеляційної скарги про залишення позову без розгляду, то судова колегія також вважає її такою, що не підлягає задоволенню, оскільки заявник скарги не навів жодної підстави для застосування цього інституту процесуального права, визначеної у статті 81 Господарського процесуального права України.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2009 року у справі № 2-22/10200-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Ю.М. Гоголь
В.І. Гонтар