Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.08.06 Справа № 74/12-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів: Ткаченка Б.О. суддів: Рибченко А.О.
.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрбіокорм» та апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову господарського суду Київської області від 13.04.2006р.
по справі № 74/12-06 (суддя Писана Т.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрбіокорм», смт. Бородянка
до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської
області, смт. Бородянка
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрбіокорм»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бородянському районі № 0000652310/0 від 04.08.2005р., № 0000652310/1 від 30.08.2005р., № 0000652310/3 від 11.01.2006р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 19650,00 грн. та донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 6000,00 грн. (а.с. 2-8)
Позов мотивований тим, що при нарахуванні штрафної санкції з податку на прибуток підприємств в сумі 19650,00 грн. ДПІ у Бородянському районі припустилася порушення пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами». Позивач також вважає, що при донарахуванні податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 6000,00 грн. відповідач невірно застосував положення пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР.
28.02.2006р. позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати нечинним в частині застосування штрафних санкцій в сумі 19650,00 грн. та донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 6000,00 грн. також і податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі № 00006552310/2 від 11.11.2005р. (а.с. 151-153, 165-172).
Постановою господарського суду Київської області від 13.04.2006р. по справі № 74/12-06 позов задоволено частково: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі від 04.08.2005р. № 0000652310/0, від 30.08.2005р. № 0000652310/1, від 11.11.2005р. № 0000652310/2, від 11.01.2006р. № 0000652310/3 в частині донарахування податкового зобов’язання в сумі 6000,00 грн. з податку на прибуток підприємств. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В частині донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток суд задовольнив позовні вимоги. Судове рішення мотивоване тим, що п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не регулює правовідносини щодо обліку витрат, понесених у зв’язку з укладенням договорів оренди землі, тому позивач правомірно відніс 24000,00 грн. до валових витрат на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону.
Визнаючи правомірним нарахування штрафних санкцій в розмірі 25400,00 грн. суд зазначив, що позивач помилково ототожнив поняття «заниження податкового зобов’язання»та «недоплата». В зв’язку з встановленням відповідачем заниження позивачем податкового зобов’язання та порушення внаслідок цього пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язання перед бюджетами та державними цільовими фондами», позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду Київської області, ДПІ у Бородянському районі Київської області звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 13.04.2006р. по справі № 74/12-06 в частині донарахування податкового зобов’язання в сумі 6000,00 грн. з податку на прибуток підприємств.
Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що витрати на виготовлення технічної документації в сумі 24000,00 грн. не можна віднести до витрат згідно пп. 5.2.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки виконання цих робіт не пов’язано з укладанням договору оренди земельної ділянки, проведені вони з власної ініціативи позивача і не пов’язані з господарською діяльністю товариства.
Позивач також не погодився з постановою господарського суду Київської області від 13.04.2006р. у справі № 74/12-06 та звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить змінити постанову суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що висновок суду про встановлення в акті перевірки заниження податкового зобов’язання за ІІІ квартал 2004 року внаслідок не включення до валового доходу в цьому кварталі неповернутої фінансової допомоги не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки донарахування податкового зобов’язання відповідачем не проводилося. Тому штрафні (фінансові) санкції в сумі 23000 грн. застосовані безпідставно.
Апеляційні скарги ДПІ у Бородянському районі Київської області та ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»на постанову господарського суду Київської області від 13.04.2006р., ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.05.2006р. об’єднані в одне провадження, а їх розгляд призначений у судовому засіданні за участю представників сторін.
Позивач в запереченні на апеляційну скаргу з доводами відповідача не погоджується та просить в задоволенні вимог апеляційної скарги ДПІ у Бородянському районі відмовити. Відповідач надав пояснення, в яких підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Під час апеляційного провадження представники позивача в судових засіданнях підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та заперечували проти апеляційної скарги відповідача. Представники відповідача вимоги своєї апеляційної скарги також підтримали та просили відмовити позивачу в позові.
Розпорядженнями в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006р. склад суду змінювався.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступного.
02.08.2005р. Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Укрбіокорм»за період з 01.04.2004р. по 31.01.2005р., за результатами якої складений акт № 180/23-201-31993400 (а.с. 9-19).
Документальною перевіркою встановлене порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, а саме - в ІІІ кварталі 2004 року до складу валових доходів не включено залишок на кінець звітного періоду неповернутої поворотно допомоги в сумі 230000,00грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2004 року на 57500грн. За вказане порушення позивачу нарахована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 23000,00 грн.
В акті перевірки податковим органом також констатоване порушення пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, а саме: позивачем в ІІІ кварталі 2004 року до складу валових витрат віднесено вартість виконання геодезичних робіт з інвентаризації земельної ділянки на території смт. Немішаєво Київської області та виготовлення технічної документації проекту землеустрою в сумі 24000,00грн. (без ПДВ), для вирішення питання про одержання земельної ділянки в оренду з правом викупу.
ДПІ у Бородянському районі Київської області вважає, що позивач незаконно відніс до валових витрат зазначені кошти, оскільки згідно з пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітного періоду або до групи основних фондів з метою амортизації.
На підставі акту перевірки № 180/23-201-31993400 від 02.08.2005р. відповідачем прийняте та надіслане позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000652310/0 від 04.08.2005р. про визначення ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 31400,00 грн., в тому числі 6000,00 грн. основного платежу та 25400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 20).
Вказане повідомлення-рішення було оскаржене ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»в порядку адміністративного оскарження до ДПІ у Бородянському районі Київської області, ДПА у Київський області та ДПА України. Скарги були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі Київської області без змін (а.с. 41-55).
За результатами розгляду скарги ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм» ДПІ у Бородянському районі Київської області прийняті та надіслані позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000652310/1 від 30.08.2005р. про визначення ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 31400,00 грн., в тому числі 6000,00 грн. основного платежу та 25400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 21).
- № 0000652310/2 від 11.11.2005р. про визначення ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 31400,00 грн., в тому числі 6000,00 грн. основного платежу та 25400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 153).
- № 0000652310/3 від 11.01.2006р. про визначення ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 31400,00 грн., в тому числі 6000,00 грн. основного платежу та 25400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 22).
Дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників сторін обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Бородянському районі Київської області задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду Київської області від 13.04.2006р. по справі № 74/12-06 має бути скасована частково виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що в ІІІ кварталі 2004 року позивач, згідно із договором про надання зворотної фінансової допомоги від 01.07.2004р. б/н, отримав від фізичної особи, яка є його засновником - 230000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.
В ІІІ кварталі 2004 року позивач отриману поворотну фінансову допомогу не повернув та не включив її залишок в сумі 230000,00грн. до складу валових доходів, чим порушив вимоги пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В IV кварталі 2004р. позивач отриману поворотну фінансову допомогу повернув та її суму не включив до складу валових витрат.
Тобто, позивач виправив припущену ним помилку шляхом не передбаченим п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-Ш, далі - Закон № 2181-Ш.
Позивач не спростовує припущення ним порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», однак вважає що застосування до нього штрафної санкції є безпідставним, оскільки на час проведення відповідачем перевірки заниження податкового зобов'язання уже не існувало.
Таке твердження позивач обґрунтовує тим, що заниження податкового зобов'язання є “недоплатою”, а періодом, на який припадає недоплата, слід вважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації. На його думку, оскільки сума заниження позивачем валових витрат співпадає із сумою заниження скоригованого валового доходу, то зменшивши валовий дохід на цю суму в період, на який припадає недоплата та заниження валових витрат в один і той же період, а саме в IV кварталі 2004р., не призвело до заниження зобов'язання.
Судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується із доводами позивача і вважає що оскаржена постанова місцевого суду в цій частині вимогам діючого законодавства відповідає.
Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів). У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Зазначений Закон не пов’язує строк повернення зворотної фінансової допомоги, встановлений договором про надання допомоги (відповідно до цивільних правовідносин), та обов’язок платника податків, що отримав фінансову допомогу, відповідним чином коригувати свої податкові зобов’язання (відповідно до податкових правовідносин).
Тобто, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР чітко передбачає, що у разі неповернення фінансової допомоги до кінця звітного періоду, платник податків зобов’язаний включити цю допомогу до податкової декларації, в іншому разі відбувається заниження податкового зобов’язання та відповідно нараховується штрафна (фінансова) санкція.
Пунктом 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-Ш передбачено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Позивач дійшов помилкового висновку, ототожнивши в даному випадку поняття «заниження податкового зобов'язання»та «недоплати». Так, у разі встановлення відповідачем у IV кварталі недоплати, позивачеві крім штрафних санкцій було б також донараховано суму недоплати. Однак, в акті перевірки встановлено заниження податкового зобов'язання тільки за ІІІ квартал 2004р., оскільки залишок 230000,00грн. неповерненої фінансової допомоги позивач повернув в IV кварталі 2004 року, що і встановлено в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те що позивачем безпідставно включені до складу валових витрат суми поворотної фінансової допомоги та правомірне застосування ДПІ в Бородянському районі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23000,00 грн., є обґрунтованим. В цій частині апеляційна скарга ТОВ «Торговий Дім «Укрбіокорм»задоволенню не підлягає.
В частині обґрунтованості визначення позивачу 6000,00 грн. податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств апеляційний суд виходить з наступного.
Підставою для нарахування позивачу податку на прибуток підприємств податковий орган визначив неправомірне віднесення підприємством до складу валових витрат в ІІІ кварталі 2004 року 24000,00 грн. (без ПДВ) в рахунок робіт по створенню технічної документації, виготовленню проекту землеустрою та виконання геодезичних робіт з інвентаризації земельної ділянки.
Згідно з актом виконаних робіт від 11.08.2004р. № 2708/1 та договором від 06.04.2004р. № 604/1 приватним підприємством «Регіон»були виконані роботи на суму 10000,00грн. (без ПДВ) по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки під існуючим майновим комплексом в смт. Немішаєво. Суб'єктом підприємницької діяльності Литвиненком Володимиром Івановичем, відповідно до договору від 6 березня 2004р. № 604/1 та акту виконаних робіт від 11.05.2004р. № 1105/1, були виконані роботи на суму 14000,00грн. (без ПДВ) по виконанню геодезичних робіт з інвентаризації земельної ділянки, кадастрові зйомки, топографічні роботи необхідні для виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянок на території смт. Немішаєво Київської області. (а.с. 28-34). В результаті включення до складу валових витрат суми 24000,00грн. позивач, за висновками відповідача, занизив податок на прибуток за ІІІ квартал 2004 року на суму 6000,00грн.
Наведений висновок на діючому законодавстві не ґрунтується, з огляду на таке.
Відповідно до пп. 1.18.4 п. 1.18 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оренда землі - господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату. Порядок здійснення оренди землі встановлюється відповідним законодавством.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Загальний порядок укладення договору оренди землі закріплений ст. 16 Закону України «Про оренду землі». Згідно із ч. 1 ст. 16 вказаного Закону особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Згідно з ч. 5 ст. 16 вказаного Закону у разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом. Аналогічні положення закріплені ст. 93 п. 1, 123, 124 Земельного кодексу України.
Крім цього, частиною 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема, проект відведення земельної ділянки.
Таким чином, понесені позивачем витрати по оплаті робіт по створенню технічної документації, виготовленню проекту землеустрою та виконання геодезичних робіт з інвентаризації земельної ділянки, що є необхідними для укладення договору оренди землі, пов'язані не з придбанням земельної ділянки у власність, а з укладенням договору оренди землі.
Статтею 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР, на яку посилається відповідач, врегульовано питання придбання земельних ділянок у власність. Відповідно до пп. 8.9.1 п. 8.9 ст. 8 цього Закону, платник податку веде окремий облік операцій з продажу або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати, пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових витрат звітної податкового періоду або групи основних фондів з метою амортизації.
За таких обставин, наведене посилання відповідача є безпідставним, оскільки зазначені положення не регулюють правовідносини щодо обліку витрат, понесених у зв'язку з укладанням договорів оренди землі.
Витрати в сумі 24000,00 грн. позивач відніс до валових витрат на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що є правомірним.
Тому, суд першої інстанції правомірно задовольнив в цій частині позов ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм», в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бородянському районі Київської області № 0000652310/0 від 04.08.2005р., № 0000652310/1 від 30.08.2005р., № 0000652310/2 від 11.11.2005р., № 0000652310/3 від 11.01.2006р., за якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 6000,00 грн.
Проте, місцевий суд помилково відмовив в позові про визнання нечинними спірних податкових повідомлень-рішень в частині визначення штрафної (фінансової) санкції в сумі 2400,00 грн., яка є похідною від податкового зобов’язання в сумі 6000,00 грн., та в частині встановлення всієї суми податкового зобов’язання (8400,00 грн.), яке визначене з порушенням.
Тому постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині відмови в визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень в частині визначення податкового зобов’язання в розмірі 8400,00 грн., в тому числі 2400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В цій частині вимоги, викладені в апеляційній скарзі позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції та скасовує її та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки оспорювана постанова місцевого суду від 13.04.2006р. у справі № 74/12-06 прийнята з порушенням вимог матеріального права, то вона підлягає частковому скасуванню.
Керуючись: п. 3 ст. 198, ст. 202, п. 3 ст. 205, ст. 207 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу ДПІ у Бородянському районі Київської залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»–задовольнити частково.
3. Постанову господарського суду Київської області від 13.04.2006р. у справі № 74/12-06 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Бородянському районі Київської області № 0000652310/0 від 04.08.2005р., № 0000652310/1 від 30.08.2005р., № 0000652310/2 від 11.11.2005р., № 0000652310/3 від 11.01.2006р. в частині визначення податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 8400,00 грн., в тому числі 2400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
4. Прийняти по справі нову постанову, якою визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі Київської області № 0000652310/0 від 04.08.2005р., № 0000652310/1 від 30.08.2005р., № 0000652310/2 від 11.11.2005р., № 0000652310/3 від 11.01.2006р в частині визначення податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 8400,00 грн., в тому числі 2400,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
5. В іншій частині постанову господарського суду. Київської області залишити без змін.
6. Стягнути з ДПІ у Бородянському районі Київської області (07800, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Леніна, 361) на користь ТОВ «Торговий дім «Укрбіокорм»(07853, Київська обл., Бородянський район, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, 1) 0,85 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
7. Видачу виконавчого документу доручити господарському суду Київської області.
8. Справу № 74/12-06 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю. Судді: Ткаченко Б.О. Судді: Рибченко А.О.