Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.06 Справа № 15/1252а
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Федорова М. О. (доповідач по справі),
суддів: Міщенко П. К. суддів: Яковлева М, Л,
.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 03.04.2006р.
по справі №15/1252а (суддя Потапенко В.В.)
за позовом Акціонерного товариства «Кредит Банк (Україна)», м. Львів
до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі,
м. Черкаси
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Кредит Банк (Україна)»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі про скасування рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій від 28.10.2005 року №999 у розмірі 38 880 грн..
Постановою господарського суду Черкаської області від 03.04.2006р. у справі №15/1252а позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови було неправильно застосовано норми матеріального права.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 27.07.2006р. відкрито апеляційне провадження по справі №15/1252а та, відповідно до ухвали від 28.07.2006р., проведені підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Ухвалою від 28.07.2006р. закінчено підготовку та призначено справу № 15/1252а до апеляційного розгляду на 14.09.2006р.
Розпорядженням Заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду згідно ст. 42 Закону України «Про судоустрій України»та у зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи №15/1252 здійснено у складі: Головуючий суддя –Федоров М.О., судді: Міщенко П.К., Яковлєв М.Л.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив. Вважає постанову господарського суду Черкаської області від 03.04.2006р. законною та обґрунтованою.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час, дату та місце засідання суду його належним чином було повідомлено, направленою за його місцезнаходженням, ухвалою суду. Відсутність представника не перешкоджає її розгляду по суті за наявними матеріалами справи.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 195 кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України, та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як зазначається в частині першій ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2005 року відповідачем проводилась перевірка на предмет нарахування, обчислення сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування НВК «Фото прилад»за період з 01.03.2005 року по 13.09.2005 року, банківське обслуговування якого здійснює Черкаська філія АТ «Кредит Банк (Україна)».
За результатами перевірки відповідачем було виявлено, що НВК «Фотоприлад»отримував 17.06.2005 року в Черкаській філії АТ «Кредит Банк (Україна)»з власного розрахункового рахунку грошові кошти в сумі 360 000 грн. для виплати заробітної плати і одночасно з видачею зазначених грошових коштів Черкаською філією АТ «Кредит Банк (Україна)» були проведені платіжні доручення на сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на суму 70 000 грн. та 2 000 грн., хоча відповідна сума страхових внесків повинна була складати 110 880 грн. У зв’язку з неповнотою перерахованої НВК «Фотоприлад»суми на сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування начальником управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси було прийняте рішення про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій від 28.10.2005 року №999 у розмірі 38 880 грн. на підставі пункту 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до частини 12 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум.
При цьому, законодавцем чітко встановлено, що банки повинні лише перевірити наявність платіжних документів про перерахування коштів відповідних страхових внесків, що нараховуються відповідно до ст. 19 Закону №1058-ІV, самими страхувальниками, які несуть відповідальність за вчасність та повноту такого нарахування.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання вищевказаної норми Закону №1058-ІV, Банком, в особі Черкаської філії, одночасно із видачею грошових коштів НВК «Фотоприлад» були отримані та проведені платіжні доручення останнього на сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1888, 1889 від 17.06.2005р. (а.с.6-7.)
Відповідно до п. 3.9. Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року (далі - Інструкція НБУ), банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування страхових внесків або документального підтвердження їх сплати раніше. Документальним підтвердженням про сплату платником утриманих з цієї заробітної плати/доходу сум податків і зборів/страхових внесків є примірники платіжних доручень про їх перерахування, у яких у реквізиті «Призначення платежу»платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання», або оригінал документа відповідного органу про звільнення цього платника від сплати податку чи збору/страхового внеску, або наявність за ним переплати. Банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник.
Крім того, згідно з п. 9.4.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного Фонду України №21-1 від 19.12.2001 року, на банки накладаються штрафи у разі, якщо ними приймаються від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески, та здійснюється видача (перерахування) зазначених коштів без одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум (довідки органів Пенсійного фонду України у районах, містах та районах у містах).
Вказане підтверджує те, що чинним законодавством на Банк не покладено обов'язку перевіряти правильність нарахування страхувальниками страхових платежів до Пенсійного Фонду України, оскільки такими повноваженнями наділені виключно органи Пенсійного фонду, що й було вірно, на думку колегії суддів апеляційної інстанції встановлено міським господарським судом при розгляді даної справи. Банки ж, відповідно до ч. 10. ст. 106 Закону № 1058 - ІV, несуть відповідальність лише за видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати (доходу) без отримання від страхувальників відповідних платіжних документів про сплату (перерахування) ними страхових внесків у Пенсійний Фонд України.
З огляду на зазначене вище вбачається, що посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що Банк повинен здійснювати контроль за відповідністю нарахованих страхувальниками-клієнтами Банку страхових сум коштам, що ними отримуються для виплати заробітної плати, є таким, що не відповідає чинному законодавству України.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що відповідно ст. 86 КАС України місцевим судом належним чином досліджено обставини справи та наведено цим обставинам відповідну правову оцінку, постанова господарського суду Черкаської області по справі №15/1252а від 03.04.2006р. відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ :
1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 03.04.2006р. по справі № 15/1252а залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Черкаської області від 03.04.2006р. по справі № 15/1252а залишити без змін.
3. Матеріали справи №15/1252а повернути до господарського суду Черкаської області.
Ухвала, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Федоров М. О. Судді: Міщенко П. К. Судді: Яковлєв М. Л.