ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/4058/11
29 грудня 2011 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі судового засідання Мушій А.Б.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою управління пенсійного фонду України в Кременецькому районі до відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі звернулось до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції про визнання дії неправомірними та скасування постанови від 06.12.2011 року про накладення штрафу в розмірі 680 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, суду пояснив, що 07.12.2011 року на адресу управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі надійшла постанова відповідача про накладення штрафу від 06.12.2011 року в розмірі 680 грн. за невиконання без поважних причин вимоги державного виконавця щодо негайного виконання рішення суду.
Постанову вважає незаконною, оскільки УПФУ в Кременецькому районі відповідно до постанови Кременецького районного суду від 29 червня 2011 року по справі № 1909/2-а-186/2011, яка звернута до негайного виконання, позивачем було призначено та нараховано ОСОБА_3 пенсію за вислугу років за період роботи із 10 вересня 1983 року по 06 квітня 2009 року та здійснено виплату даної пенсії. Виплата пенсії за січень 2010 року та вересень 2011 року здійснена разовим дорученням у вересні 2011 року в загальній сумі 1517,72 коп.
Представник позивача також доповнив, що постанову суду, яку звернуто до негайного виконання, УПФУ в Кременецькому районі виконано у відповідності до ч.1 ст. 256 КАС України. Однак, із змісту постанови суду, яка прийнята не в порядку скороченого провадження, а у відкритому судовому засіданні без участі представника пенсійного фонду, не зрозуміло порядок і строк її виконання, так як у постанові не вказано підстави та частину ст. 256 КАС України, за урахування яких судом допущено постанову до негайного виконання. У зв’язку з чим, 11.11.2011 року позивачем на підставі ст. 179 КАС України подано до суду заяву з проханням роз’яснити згідно якої частини 256 КАС України має виконуватися вищевказана постанова суду, а саме у який строк та в якому порядку ( у місячному розмірі чи за весь охоплений судовим рішенням період). Відмітив, що зазначена постанова суду ще не набрала законної сили, у зв’язку з її оскарженням у апеляційному порядку.
Посилаючись на викладені обставини, представник позивача вважає, що твердження відповідача про невиконання пенсійним фондом без поважних причин рішення не заслуговують на увагу, так як є безпідставними та необґрунтованими. Відмітив, що про існування зазначених обставин, відповідача було своєчасно повідомлено, у зв’язку з чим, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів викладених в письмових запереченнях. Додатково відмітив, що за невиконання у встановлений державним виконавцем термін рішення Кременецького районного суду від 29 червня 2011 року по справі № 1909/2-а-186/2011 яка звернута до негайного виконання, відповідачем 06.12.2011 року було винесено постанову про накладення штрафу на боржника (позивача у даній справі) в розмірі 680 грн. Вважає, що оскільки боржник (позивач у даній справі) на момент винесення оскаржуваної постанови не виконав в повному обсязі судове рішення, а саме не здійснив виплату пенсії з 01 січня 2010р. по вересень 2011 року, то відповідно обставини, на які посилається представник позивача, як причини невиконання рішення суду не є поважними, а тому просить в задоволені позову відмовити.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін по справі, дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15.11.2011 року на виконання до відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції надійшов виконавчий лист виданий Кременецьким районним судом від 29 червня 2011 року по справі № 1909/2-а-186/2011 про зобов'язання УПФУ в Кременецькому районі призначити та нарахувати ОСОБА_3 пенсію за вислугу років за період роботи із 10 вересня 1983 року по 06 квітня 2009 року та здійснити виплату даної пенсії, починаючи з 01 січня 2010 року. Вищевказану постанову суду звернуто до негайного виконання.
На підставі зазначеного виконавчого листа, 15.11.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 29845509.
15.11.2011 року до УПФУ в Кременецькому районі надісланий запит про надання документального підтвердження виконання рішення станом на даний час (15.11.2011 року), а також надати письмове пояснення про причини невиконання рішення у разі його невиконання.
На запит відповідача позивачем надано відповідь за вих. № 6287/04 від 17.11.2011 року. У листі вказано, що відповідно до постанови Кременецького районного суду від 29 червня 2011 року по справі № 1909/2-а-186/2011, яка звернута до негайного виконання, УПФУ в Кременецькому районі призначено та нараховано ОСОБА_3 пенсію за вислугу років за період роботи із 10 вересня 1983 року по 06 квітня 2009 року та здійснено виплату даної пенсії. Виплата пенсії за січень 2010 року та вересень 2011 року здійснена разовим дорученням у вересні 2011 року в загальній сумі 1517,72 грн. у відповідності до п.1 ч. 1 статті 256 КАС України.
Також, у листі зазначено, що постанову суду, яку звернуто до негайного виконання, УПФУ в Кременецькому районі оскаржено в апеляційному порядку та до суду першої інстанції подано заяву з проханням роз’яснити згідно якої частини ст. 256 КАС України має виконуватися постанова суду (п.1 ч. 1 ст. 256 КАС України – у межах суми стягнення за один місяць, чи п. 2 ч.2 ст. 256 КАС України – всієї суми боргу).
Однак, на думку відповідача УПФУ в Кременецькому районі не виконало в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, на підставі чого, 06.12.2011 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції ОСОБА_2 винесена постанова про накладення штрафу на позивача в розмірі 680 грн. та наданий новий строк для виконання рішення до 11.12.2011 року включно.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою позивач звернувся з позовом у суд.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 та ч.4 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями (далі-Закон № 606-ХІV) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1 статті 75 Закону № 606-ХІV передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.89 Закону № 606-ХІV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як слідує з матеріалів справи, Постанова від 06.12.2011 року ВП № 29845509 про накладення штрафу на управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі винесена заступником начальника відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції ОСОБА_2 з приводу дій боржника у виконавчому провадженні у межах примусового виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області згідно виконавчого листа №1909/2-а-186/11 від 29.06.2011 року.
Відповідно, постанова з приводу накладення штрафу на боржника, прийнята у межах відкритого виконавчого провадження, посадовою особою виконавчої служби, яка згідно ч.1 ст.89 Закону № 606-ХІV наділена повноваженнями приймати рішення у формі постанови про накладення штрафу на боржника, а тому, підстав для визнання судом протиправними дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції ОСОБА_2 щодо винесення постанови про накладення штрафу, не вбачається.
Відповідно, вимоги позивача в частині визнання протиправними дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Кременецького районного управління юстиції ОСОБА_2 є безпідставними і необґрунтованими, та не підлягають до задоволення.
Щодо вимог позивача в частині скасування Постанови від 06.12.2011 року ВП № 29845509 про накладення штрафу на управління пенсійного фонду України в Кременецькому районі, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до постанови Кременецького районного суду від 29 червня 2011 року по справі № 1909/2-а-186/2011 адміністративний позов задоволено частково, зобов’язано управління Пенсійного фонду України у Кременецькому районі призначити та нарахувати ОСОБА_3 пенсію за вислугу років за період роботи із 10 вересня 1983 року по 06 квітня 2009 року та зобов’язано здійснити виплату даної пенсії, починаючи з 01 січня 2010 року.
Як слідує із змісту постанови, судом допущено постанову до негайного виконання на підставі: „..., ст. 256 КАС України”, причому, постанова прийнята у відкритому судовому засіданні, за загальними правилами КАС України.
Сторонами у справі визнано, що позивачем на виконання рішення суду, здійснено виплату ОСОБА_3 пенсії за січень 2010 року та вересень 2011 року разовим дорученням у вересні 2011 року в загальній сумі 1517,72 грн., а саме згідно п.1 ч.1 ст.256 КАС України, у межах суми стягнення за один місяць та 11.11.2011 року до суду першої інстанції було подано заяву з проханням роз’яснити згідно якої частини ст. 256 КАС України має виконуватися постанова суду (п.1 ч. 1 ст. 256 КАС України – у межах суми стягнення за один місяць, чи п. 2 ч.2 ст. 256 КАС України – всієї суми боргу).
Судом встановлено та визнано відповідачем, що позивачем було доведено до відома відповідача про добровільне виконання позивачем постанови суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_3 пенсії за вислугу років за період роботи із 10 вересня 1983 року по 06 квітня 2009 року починаючи з січня 2010 року (у межах суми стягнення за один місяць) та про подання до суду першої інстанції заяви про роз’яснення судового рішення.
Однак, як слідує з пояснень представника відповідача наданих у судовому засіданні, при винесені оскаржуваної постанови, державним виконавцем зазначені обставини не були прийняті до уваги, з тих мотивів, що на думку відповідача, якщо у судовому рішенні не вказано, згідно якої частини ст. 256 КАС України судове рішення підлягає до негайного виконання, а лише зазначено, що постанову допущено до негайного виконання, то таке рішення підлягає до негайного виконання у межах усієї суми стягнення. З огляду на що, відповідачем зроблено висновок про відсутність у позивача об’єктивних підстав для звернення до суду за роз’яснення судового рішення та про невиконання без поважних причин рішення суду, яке підлягає до негайного виконання у межах усієї суми стягнення.
Відповідно до ч 1 ст. 11 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 11 Закону № 606-ХІV визначено обов’язки та права державних виконавців, зокрема у п. 16 ч. 3 цієї статті вказано, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.
Частиною 1,2,5 ст. 257 КАС України, визначено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно п. 1 ст.170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
З аналізу зазначених норм законів слідує, що державний виконавець не наділений повноваженнями роз’яснювати судові рішення, встановлювати чи змінювати порядок чи спосіб їх виконання, таке право належить виключно суду, який ухвалив судове рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно п.1 ч.2 ст. 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
У листі від 19.08.2011 року № 1302/11/13-11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що звертаючи до виконання постанови суду у справах, зазначених у пункті 2 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно застосовувати пункт 1 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, який є спеціальним для цієї категорії справ.
Відповідно, враховуючи, що у судовому рішенні не вказано згідно якого пункту даної статті допущено постанову суду до негайного виконання, а пункт 1 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, є спеціальним для категорії справ з приводу призначення пенсії, то з врахуванням факту добровільного виконання позивачем рішення суду у межах суми стягнення за січень 2010 року та вересень 2011 року, а саме у межах суми стягнення за один місяць згідно постанови суду про присудження пенсії, яка прийнята у загальному порядку і оскаржене у апеляційному порядку, а також, з врахуванням поданої позивачем заяви про роз’яснення рішення з приводу порядку і строку його виконання, висновки державного виконавця про невиконання позивачем вказаного рішення без поважних причин, є необґрунтованими та безпідставними, а постанова про накладення штрафу є протиправною та такою, що підлягає до скасування.
Враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 94, 181, 160-163, 164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Скасувати Постанову від 06.12.2011 року ВП № 29845509 про накладення штрафу на управління пенсійного фонду України в Кременецькому районі.
3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 січня 2011року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.