Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.09.06 Справа № 685/9-3
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів: Ткаченка Б.О. суддів: Рибченко А.О.
.
Секретар судового засідання Сувид О.В.
за участю представників сторін |
від позивача: | Шаповал Н.В. –дов. № 10223/10 від 14.04.2006 року |
від 1-го відповідача: | не з’явилися |
від 2-го відповідача: | не з’явилися |
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.05.2006 року |
по справі № 685/9-3 (суддя Бунякіна Г.І.) |
за позовом | Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції, м. Кременчук |
до | 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопром”, м. Кременчук 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Пафос Плюс”, м. Київ |
про | визнання недійсним господарського зобов’язання згідно договору 15 від 10.01.2005 року, укладеного між ТОВ “Нафтопром” та ТОВ “Пафос Плюс” щодо купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 825 512,90 грн.; стягнення з ТОВ “Нафтопром” на користь Держави грошові кошти в сумі 825 512,90 грн.; зобов’язання ТОВ “Нафтопром” повернути ТОВ “Пафос Плюс” все одержане згідно господарського зобов’язання по договору 15 від 10.01.2005 року |
встановив:
До господарського суду Полтавської області звернулася Кременчуцька об’єднана державна податкова інспекція з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопром” та Товариства з обмеженою відповідальністю “Пафос Плюс” про визнання недійсним господарського зобов’язання згідно договору 15 від 10.01.2005 року, укладеного між ТОВ “Нафтопром” та ТОВ “Пафос Плюс” щодо купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 825 512,90 грн.; стягнення з ТОВ “Нафтопром” на користь Держави грошові кошти в сумі 825 512,90 грн.; зобов’язання ТОВ “Нафтопром” повернути ТОВ “Пафос Плюс” все одержане згідно господарського зобов’язання по договору 15 від 10.01.2005 року.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 03.05.2006 року у справі № 685/9-3 у прийнятті позовної заяви та відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено. Ухвала мотивована тим, що чинним законодавством не надано повноважень органам Державної податкової служби звертатися до суду з позовами про визнання недійсними господарських зобов’язань та Кременчуцька ОДПІ є неналежним позивачем.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.05.2006 року по справі № 685/9-3 та прийняти нову ухвалу про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позивач обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що в Господарському кодексі України знайшли своє відображення положення, які аналогічні за змістом ст. 49 ЦК УРСР.
Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.06.2006 року, 13.06.2006 року та 19.06.2006 року скарга позивача прийнята до розгляду, проведені підготовчі дії та порушене апеляційне провадження у справі.
Розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду України від 08.09.2006 року склад колегії змінювався.
Представник позивача у судовому засіданні 11.09.2006 року вимоги апеляційної скарги підтримала, просила ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтопром” (відповідач –1) вдруге надіслало телеграму з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 685/9-3. Доказів, що підтверджують наявність обставин якими він обґрунтував необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги, відповідач –1 не надав. Таким чином вказане клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає. ТОВ “Нафтопром” правом, передбаченим ст. 191 КАС України, не скористалося і заперечень на апеляційну скаргу не подало.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Пафос Плюс” (відповідач –2) явку уповноважених представників у судове засідання 11.09.2006 року не забезпечило.
Відсутність представників відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті і з огляду на те, що апеляційним судом розглядається процесуальне питання про право позивача на звернення з позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала має бути скасована, а справа направлена на розгляд до суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто до вирішення в порядку адміністративного судочинства відноситься спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб’єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов’язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти відповідно зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб’єкта.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб’єкт владних повноважень –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ державна податкова інспекція має право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійними і стягнення в доход держави коштів, одержаних без установлених законом підстав. Таким чином, при зверненні з відповідним позовом податковий орган виступає як суб’єкт владних повноважень та реалізує передбачені законодавством права.
Якщо суб’єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб’єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами ГПК України ознак справи господарської юрисдикції, і повинен вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, звернення органів державної податкової служби як суб’єктів владних повноважень розглядаються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Кременчуцька ОДПІ подала позовну заяву в межах провадження Кодексу адміністративного судочинства, а посилання місцевим судом в ухвалі від 03.05.2006 року № 685/9-3 на ст. 62 Господарського процесуального кодексу України є недоречним.
В оскарженій ухвалі суд першої інстанції вірно констатував, що органи державної податкової служби, маючи статус державних органів (суб’єкта владних повноважень), мають право звертатися до суду в тих випадках, коли це право надано їм відповідними законодавчими актами.
Втім апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого суду про неможливість прийняття з цих підстав позовної заяви Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції для її розгляду по суті.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Право будь-якої юридичної особи, в тому числі і державної установи, звернутися до суду з позовною заявою, за наявності у неї відповідного обсягу правоздатності, не може бути обмежене.
Статтею 109 КАС України дано вичерпний перелік підстав для відмови в прийнятті позовної заяви.
Незалежно від того чи є конкретно визначений позов обґрунтованим, юридична особа не позбавлена права на загальних підставах звернутися до суду та користуватися правами сторони в судовому процесі, що передбачено ст.ст. 49, 51, 56, 59 КАС України.
Посилання місцевого господарського суду на п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС не є правомірним з вищезазначених підстав. Наявності інших підстав, встановлених ст. 109 КАС України, місцевим господарським судом не встановлено.
Таким чином, відмова в розгляді заяви Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції є порушенням права юридичної особи і не ґрунтується на наведених статтях Кодексу.
При розгляді скарги апеляційний господарський суд враховує позицію Верховного суду України викладену в постанові від 13.07.2004 року у справі №10/732, відповідно до якої суд, дійшовши висновку, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду (відмовляти в прийнятті позовної заяви).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Полтавської області від 03.05.2006 року не відповідає чинному законодавству, в зв’язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись Розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення”, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 202, ч. 1 ст. 205, ст. 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –
у х в а л и в :
1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.05.2006 року по справі № 685/9-3 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 03.05.2006 року скасувати повністю.
3. Постановити ухвалу, якою направити справу № 685/9-3 до господарського суду Полтавської області для продовження розгляду справи.
Ухвала апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю. Судді: Ткаченко Б.О. Судді: Рибченко А.О.