Справа № 2а-212/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      03 квітня 2009 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого                             Ковтун Л.М.

при секретарі                                      Прадіденко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про зобов’язання виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом до  Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про зобов’язання виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, зобов’язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 р.р. в сумі 4 463,10 грн., а також нарахувати на його користь передбачену Законом України “Про соціальний захист дітей війни” щомісячну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Обґрунтував позовні вимоги тим, що він має статус “дитини війни”, вважає, що має право на одержання відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з січня 2006 року соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога їй не виплачувалась.

    Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

              Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що УПФ України в м. Кіровограді як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету, УПФ України в м. Кіровограді здійснює всі виплати на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який є спеціальною нормою та положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах передбачено щодо функцій управлінь Пенсійного фонду входить призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати, позивач же просить зобов’язати проводити нарахування щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата, із норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не вбачається, що виплата дітям війни повинна проводитися органами Пенсійного фонду.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1  народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  року. Згідно із статтею 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    До правовідносин пов’язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується.

    Виходячи з того, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

    Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.

    При цьому статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з цим Законом. Однак, суд вважає, за можливе застосувати саме частину 1 Статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії передбаченої Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

    Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом. Таким чином щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

    В той же час, що відповідно до ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фону України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни  це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

    Реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.

    Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися  на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян закріплених у конституційних та інших актах.

    Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на підвищення до пенсії.

    Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.

    Тобто між позивачем і державою встановлено певний правовий зв’язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

    Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

    До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

    Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

    Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року, установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються з 01.01.2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету.

    Дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року № 489-У, з урахуванням статті 111. Зазначеною статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14,Ю 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням статті 111 цього Закону.

    Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх не конституційність.

    Таким чином з 09.07.2007 року — дати ухвалення рішення Конституційним судом України № 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність, а отже з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.

    Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровограді вказане підвищення до пенсії позивачеві за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року не перераховано (не розраховано) і не виплачено.

    Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-УІ підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно до яких “дітям війни” (крім тих на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

    Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), а отже з 22.05.2008 року позивачу необхідно перераховувати та виплачувати вказане підвищення.

    Відповідно до ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

    Обов’язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум законом покладено на УПФ України в м. Кіровограді, у зв’язку з чим суд не може виконувати обов’язки суб’єктів владних повноважень покладених на них законом. З цих підстав суд не може здійснювати перерахунок належного підвищення та відмовляє у задоволенні позову щодо зобов’язання відповідача виплатити підвищення до пенсії у певній сумі.

    Керуючись ст.ст. 69-71, 160-165, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

    Позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді  про зобов’язання виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу — задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    В решті позовних вимог відмовити.

    Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Ленінського районного                                                                                             Л.М. Ковтун

суду м. Кіровограда