Апеляційний суд Рівненської області
м. Рівне,
УХВАЛА
Іменем України
31 серпня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді - Полюховича О.І.
суддів - Іващука В.Я., Збитковської Т.І.
з участю: прокурора - Ютовець Н.І.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
потерпілої - ОСОБА_3
представника потерпілої - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу ча апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду від 14 червня 2010 року.
Цим вироком,
ОСОБА_5, який народився 25 листопада 1990 року в м.Дубно Рівненської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений не працюючий, раніше не судимий, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_2,
- засуджений за ч.1 ст. 115 КК України на дев'ять років позбавлення волі.
Судом частково задоволено цивільний позов. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 9060 грн 80 коп в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 170 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.
ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що 4 квітня 2008 року приблизно о 22год 30 хв в м.Рівне на розі вулиць Коцюбинського, Дорошенка та ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних стосунків, умисно, з метою позбавлення життя ОСОБА_6, наніс останньому удар ножем в ділянку грудної клітки з ушкодженням правого шлуночка серця. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 помер на місці події.
В поданій на вирок суду апеляції захисник-адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду першої інстанції скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_5 складу злочину. В обгрунтування апеляції ОСОБА_1 зазначив, що досудове та судове слідство проведено однобічно та неповно, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до ОСОБА_5 застосовувались недозволені методи слідства, засоби психологічного та фізичного тиску.
Потерпіла ОСОБА_3 в своїй апеляції просить судове рішення по справі скасувати, призначити ОСОБА_5 більш суворе покарання, аніж призначив суд першої інстанції та стягнути з ОСОБА_5 35 000 грн в рахунок відшкодування майнових збитків.
Прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, свою апеляцію відкликав в порядку ст..355 КПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи захисників та засудженого ОСОБА_5 про задоволення апеляції захисника-адвоката ОСОБА_1, міркування потерпілої про відмову в задоволенні апеляції захисника та задоволення її апеляції, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наведеними у вироку доказами, які суд належним чином дослідив.
Доводи захисника про невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, а саме те, що ОСОБА_5 намагався захиститися від дій ОСОБА_7, спричинив тілесні ушкодження останньому в стані необхідної оборони, спростовані наведеними у вироку доказами.
Свідок ОСОБА_8 як в ході досудового слідства, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції, показав, що ініціатором суперечки був ОСОБА_5 ОСОБА_6 поводився спокійно, не нападав на засудженого. Свідок вказав, що ОСОБА_6 вступився за ОСОБА_8, якого ОСОБА_5 відвів для з'ясування стосунків і вдарив в обличчя.
Ці показання суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони підтверджуються іншими доказами.
Зокрема, із показань свідка ОСОБА_9 слідує, що за тиждень до вказаних подій, ОСОБА_10 подарував ОСОБА_5 ніж. 4 квітня 2008 року, як показав свідок, саме той ніж він бачив у руках ОСОБА_5 коли ОСОБА_6 лежав на землі.
Із протоколу пред'явлення предметів для впізнання слідує, що свідок ОСОБА_9 вказав саме на той ніж, який було вилучено із скверу вул.. Коцюбинського. Дорошенка, ОСОБА_5 м.Рівне, яким було вчинено вбивство ОСОБА_6
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вказали, що 4 квітня 2008 року вони не бачили у ОСОБА_6 ножа, а ОСОБА_5 свого ножа нікому не передавав.
Ставити під сумнів ці показання свідків підстав немає.
Немає й підстав вважати, що стосовно ОСОБА_5 допущено істотне порушення кримінально-процесуального законодавства, яке тягне скасування судового рішення.
Стосовно посилань захисника та засудженого про застосування до останнього під час досудового слідства недозволених методів , то вони були предметом детальної перевірки під час розгляду судом першої інстанції справи і спростовані наведеними у вироку доводами. Постановою помічника прокурора м.Рівне від 19 травня 2008 року в порушенні кримінальної справи по факту перевищення службових повноважень службовими особами Рівненського МВ УМВС України щодо ОСОБА_5 відмовлено, в зв'язку з відсутністю ознак злочину (т.4 а.с.97), а тому висновок суду є обґрунтованим і сумніву не викликає.
Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України є правильною.
Статтею 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Потерпіла ОСОБА_3 просить суд призначити ОСОБА_5 більш суворе покарання, аніж призначив суд першої інстанції.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують Його покарання, а саме: ОСОБА_5 вчинив злочин у неповнолітньому віці, позитивно характеризується, злочин вчинено вперше, і, призначив йому покарання, відповідно до вимог закону та відповідно до вчиненого, яке с необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілої, щодо посилення покарання ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Потерпілою ОСОБА_3 було подано цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди в розмірі 710 000 грн.
В силу ст..334 КІІК України суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову або про покладення на засудженого обов'язку
відшкодувати шкоду , зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум. що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.
Суд першої інстанції у своєму вироку не вказав жодних мотивів прийнятого рішення про часткове задоволення цивільного позову, не зазначив відповідних розрахунків.
За таких обставин, судова колегія вважає, що вирок в частині вирішення цивільного позову підлягає скасуванню з поверненням справи в суд першої інстанції для вирішення в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Рівненського міського суду від 14 червня 2010 року щодо засудження ОСОБА_5 за ч.1 ст. 115 КК України в частині вирішення цивільного позову скасувати і справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в той же суд під головуванням іншого судді в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок суду - залишити без зміни.
Суддя-доповідач: ОСОБА_13