ПОСТАНОВА
Справа № 569/5373/14-п
21.05.2014 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Тимощук О.Я. розглянувши справу про адміністративне правопорушення , яка надійшла від ВДАІ УМВС України в м. Рівне про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, громадянина України, непрацюючого, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
в с т а н о в и в :
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 999889 від 24.03.2014 року зазначається, що ОСОБА_1 24 лютого 2014 року о 14 год. 20 хв. керував автомобілем у стані алкогольного сп’яніння на а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів. Згідно висновку від 24.03.2014 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 зазначено що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп’яніння.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПне визнав, пояснив, що він пив пиво ввечері 23 березня 2014 року, на момент керування автомобілем 24 березня не перебував у стані алкогольного сп’яніння. У протоколі написав, що згідний з ним під тиском працівників міліції які затримали його на понад дві години. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення і просить справу провадженням закрити, подавши при цьому відповідне письмове клопотання з додатками.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідно до ч. 1,ч. 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.
Такий огляд відповідно до п. 1.6. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров"я України від 09.09.2009 N 400/666, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009 р. за N 931/16947 проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно п. 1.2 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.09.2009р. за № 400/666, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 жовтня 2009р. за № 931/16947, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до ч. 3 переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затвердженого наказом № 33 від 01.03.2010 року Міністерства внутрішніх справ України про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху застосовуються спеціальні технічні засоби для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння:
газоаналізатор "AlcoQuant 6020";
газоаналізатор "Alcotest 6510";
газоаналізатор "Alcotest 6810";
газоаналізатор "Alcotest 7410 Plus com";
прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, "Алконт 01".
За правилом ч. 7 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку ( 1103-2008-п ), визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 зазначеного порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров"я. Перелік закладів охорони здоров"я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров"я місцевих державних адміністрацій.
У відповідності до ст. 266 КУпАП для проведення огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме:
- у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів;
- у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного працівником міліції.
Згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проте, складений працівником міліції протокол не містить жодних відомостей про проведення інспектором ДАІ огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Відповідні графи протоколу не заповнені.
Тобто, інспектор ВДАІ, у порушення встановленого порядку, без проведення огляду на місці зупинки водія з використанням спеціальних технічних засобів та за відсутності на те законних підстав (відмова водія від огляду на місці або його незгода з результатами такого огляду) направляв ОСОБА_1 для огляду на стан сп'яніння у заклад охорони здоров'я.
Пунктом № 7 порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 встановлено, що уповноважена особа Державтоінспекції забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У відповідності до ст. 266 ч.4 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності працівника міліції. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп’яніння було проведено о 16 год. 45 хв. 24.03.2014 року, а у протоколі про адміністративне правопорушення серіїАА2 № 999889 від 24.03.2014 року зазначається, що ОСОБА_1 керував автомобілем о 14 год. 20 хв. 24.02.2014 року, то огляд на стан сп’яніння повинен був бути проведений не пізніше 16 год. 20 хв. 24.03.2014 року.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп’яніння було проведено через 02 год. 25 хв. після зупинки керованого ним транспортного засобу.
Даний огляд проведено з порушення норм закону, і висновок за цим оглядом є неналежним доказом.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п.4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Як вказано у ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі „Гурепка проти України" (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, які повинні визнаватися недопустимими.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 24.03.2014 року, копію висновку від 24.03.2014 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130, 266, 283, 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучене в ОСОБА_1 посвідчення водія повернути власнику.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги (протесту) протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Рівненського
міського суду ОСОБА_2