ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.01.2007 року Справа № 4/436
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Бойченка К.І.
Медуниці О.Є.
за присутністю секретаря
судового засідання Сідорової О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Каплієнко В.Є, дов. від 27.12.2006 № 07/1-01,
Самарська Л.В., дов. від 27.12.2006 № 07/1-02,
від відповідача Шахов В.В., дов. від 05.01.2007 № 01-12
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства „Луганська
обласна дирекція з ліквідації збиткових
вугледобувних та вуглепереробних
підприємств”
на рішення
господарського суду Луганської області
від 17.11.2006
у справі № 4/436 (суддя Батюк Г.М.)
за позовом Державного підприємства „Луганськвугілля”
в особі відокремленого підрозділу
„Луганськнавантажтранс”
до відповідача Державного підприємства „Луганська
обласна дирекція з ліквідації збиткових
вугледобувних та вуглепереробних
підприємств”
про стягнення 124524 грн. 29 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ВСТАНОВИВ:
Позивач –державне підприємство „Луганськвугілля” в особі відокремленого підрозділу „Луганськнавантажтранс” (далі –ДП „Луганськвугілля”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” (далі –ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”) заборгованості у розмірі 124524 грн. 29 коп., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 06.12.2005 №32 на подачу та прибирання залізничних вагонів (далі –договір № 32).
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.11.2006 позов задоволений повністю.
Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог, підтвердженням за матеріалами справи надання позивачем відповідачу транспортних послуг на загальну суму 151528 грн. 18 коп., проведенням часткової оплати ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” на суму 23106 грн. 07 коп. та знаходженням на розрахунковому рахунку позивача коштів відповідача у сумі 3897 грн. 82 коп. Мотивоване рішення також умовами договору № 32, положеннями ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Ствердження відповідача про те, що він не є вантажоотримувачем (власником вантажу) та інші заперечення ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” місцевим господарським судом відхилені за необґрунтованістю, з урахуванням умов договору № 32.
ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” не погодилося з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій йдеться про скасування рішення та прийняття нового.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права; не дослідження судом першої інстанції того факту, що у січні 2006 року сторонами було підписано 2 акту виконаних робіт; ігнорування того, що за виконання робіт на подачу вагонів у лютому 2006 році –12 вагонів на суму 114274 грн. 58 коп. акт виконаних робіт працівниками відповідача не був підписаний; рахунок за виконання робіт на подачу вагонів у лютому 2006 року не надавався.
Скаржник стверджує, що вугілля у кількості 25 вагонів, власником якого є ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”, було перевезено у січні 2006 року згідно договору перевезень від 17.10.2006 №16Д/06, акту виконаних робіт від 28.01.2006 та рахунку від 28.01.2006 №3; вугілля з вагонів (25 шт.) розвантажувалось і було перевезено вуглеодержувачам власником –Зорінською міською радою, яка не була залучена судом першої інстанції до участі в якості другого відповідача за відповідним клопотанням ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”.
Також скаржник посилається на здійснення ним оплати послуг позивача по подачі вагонів та підкреслює, що його прохання про надання позивачем послуг по подачі та збиранню вагонів без попередньої оплати стосується лише 25 вагонів з вугіллям, що належать обласній дирекції.
Позивач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити рішення суду першої інстанції - без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Взаємовідносини сторін визначені договором № 32, предметом якого є надання позивачем послуг по подачі та прибиранню залізничних вагонів, маневрових робіт, по оплаті за користування та подачу вагонів «Укрзалізниці»на відстань 0,8 км в обидва кінця.
Порядок розрахунків за послуги позивача зазначений у п. 2.3 договору № 32, за яким відповідач прийняв на себе обов’язок здійснювати попередню оплату вартості послуг.
Згідно п. 2.5 договору №32 розмір попередньої оплати визначається середньодобовим планом перевезень на поточний місяць і середньодобовим обсягом подачі вагонів минулого місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача у січні 2006 року надійшло 34 вагона з вугіллям. Відповідно до п. 2.7.2 договору № 32 сторонами оформлені та підписані два акта виконаних робіт: за січень 2006 року на 34 вагона та за лютий 2006 року на 12 вагонів, які не були розвантажені у січні 2006 року у зв’язку з тим, що вугілля у цих вагонах було змерзлим.
Крім зазначених актів виконаних робіт за січень та лютий 2006 року, які підписані представниками сторін та містять печатки підприємств, сторонами складено також акт виконаних робіт за січень 2006 року по розвантаженню і прибиранню 9 вагонів (арк. справи № 90), на який скаржник також посилається в обґрунтування вимог за апеляційною скаргою. Проте, з пояснень позивача вказаний акт був складений на вагони, які вже відображені в акті за січень 2006 року за проханням відповідача, у зв’язку з необхідністю його додаткового фінансування. Доводи позивача відповідачем не спростовані.
Вказаний акт містить лише штамп станції «Ніканор». Підписів представників сторін та печатки підприємств цей акт не містить. Отже, посилання скаржника на вказаний акт не можуть бути прийняті до уваги.
Не можна погодитися із іншими доводами скаржника за апеляційною скаргою.
Відповідно до договору від 31.05.2006 № 4/56, що укладений між державним підприємством Донецькою залізницею (далі –Залізниця) та ДП «Луганськвугілля»в особі його відокремленого підрозділу «Луганськнавантажтранс», ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” є контрагентом Залізниці.
Зорінська міська рада не є контрагентом Залізниці.
Вантажоодержувачем за дорожніми відомостями є ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств”.
Вантаж за вагонами був одержаний та розкредитований представником скаржника відповідно до довіреності від 30.12.2005 ЯКУ № 909819.
Договір перевезення від 17.10.2006 № 16Д/06, на який посилається скаржник за апеляційною скаргою не стосується взаємовідносин сторін у справі, тому не може бути прийнятий до уваги.
Спростовуються матеріалами справи і ствердження ДП „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” стосовно ненадання йому рахунку за виконані роботи по подачі вагонів у лютому 2006 році.
Направлення скаржнику вказаного рахунку (арк. справи № 46) підтверджено наданим позивачем поштовим реєстром та поясненнями позивача.
Надання позивачем транспортних послуг відповідачеві підтверджено крім актів виконаних робіт також дорожніми відомостями, пам’ятками приймальника –здавача на подачу вагонів та відомостями плати за користування вагонами (контейнерами), що підписані представниками сторін та містять печатки підприємств.
При розрахунку заборгованості позивачем враховані здійсненні відповідачем платежі, у тому числі і сума 3897 грн. 82 коп., яка залишалася на рахунку ДП «Луганськвугілля»та на яку посилається скаржник.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству.
Причин для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу державного підприємства „Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств” на рішення господарського суду Луганської області від 17.11.2006 по справі №4/436 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 17.11.2006 по справі №4/436 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя О.Є.Медуниця