справа № 2-188/09                                                                

                                                                   

                       

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді       В.П. Гончарука

при секретарях             Г.П. Ставрієцькій, К.В. Мельник  

розглянув у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  треті особи: ВГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м.Києві, Дніпровська РДА м.Києва, КП БТІ м.Києва, зацікавлена особа Прокуратура Дніпровського району м.Києва про примусове зняття особи з реєстрації місця проживання суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовеною заявою до ОСОБА_2  про примусове зняття особи з реєстрації місця проживання. В ході судового розгляду справи від відповідачки надійшов зустрічний позов про визнання правочину недійсним. Представник позивача за первинним позовом  в ході судового розгляду надав суду заяву в якій  відмовився від заявлених раніше позовних вимог в повному обсязі в зв»язку з врегулюванням предмету спору. Суд, враховуючи цю обставину та керуючись ст.ст. 174, 205, 206 ЦПК України прийняв вказану заяву, закривши провадження по первинному позову.

Позивачка по зустрічному позову, ОСОБА_2 , просила суд визнати договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1  недійсним та покласти судові витрати на відповідача, посилаючись на те, що вона на праві приватної власності володіла однокімнатною квартирою АДРЕСА_1 , в якій ОСОБА_2  постійно проживає. У вересні 2006 року через погане самопочуття спричинене проведеними операціями, ОСОБА_2  поїхала до свого брата, ОСОБА_3  який проживає в м.Нова Каховка Херсонської обл. та збиралась тимчасово, доки стан здоров»я не покращиться, там пожити. Оскільки пенсію ОСОБА_2  отримувала в Києві, вона оформила довіреність на свого брата щоб останній перевів пенсію в Нову Каховку. Оскільки позивачка за зустрічним позовом пагано себе почувала, вона дала  свому брату – відповідачу по справі за зустрічним позовом, доручення на представництво її інтересів в державних та недержавних установах для переоформлення  пенсії. Оформлена довіреність давала повіреній особі право на відчудження від імені довірителя її майна, чим і скористався ОСОБА_3 , який від імені позивачки за зустрічним позовом уклав договір купівлі – продажу квартири АДРЕСА_1  з своім сином, ОСОБА_1 , вчинивши таким чином відчудження майна ОСОБА_2  не поставивши до відома про це позивачку.

Про  факт відчудження майна позивач дізналась згодом по прибуттю в м.Київ.

  Таким чином, оскільки відповідачем по зустрічному позову було вчинено правочин від імені позивачки але без ії відома та наміру вчинити такий правочин, вона просить суд  визнати його недійсним.

Позивачка за зустрічним позовом та представник Дніпровської прокуратури м.Києва в судовому засіданні позов підтримали та просила його задовільнити.        

Представник відповідача за зустрічним позовом позовні вимоги визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що правочин дійсно було вчинено від імені ОСОБА_2 , але без її відома та згоди так –як відповідач по зустрічному позову не вірно зрозумів зміст даного доручення та не узгодив з позивачкою всі обставини представництва.

Представник 3 – ї особи КП БТІ м.Києва в зал судового засідання не з”явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку,  що зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено що ОСОБА_2 , згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.10.1997р, виданого Дніпровською в м.Києві РДА, належала квартира АДРЕСА_1  (а.с.104).

Відповідно до довідки Ф.3а (а.с.58) ОСОБА_2  зареєстрована у АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2006 року ОСОБА_2  видала довіреність на ім’я ОСОБА_3  якою уповноважила його представляти її інтереси в державних та недержавних установах для переоформлення пенсії. Враховуючи погане самопочуття ОСОБА_2 , вона не в повній мірі усвідомлювала, якого характеру довіреність підписує. Так виходячи з довіреності від 27.10.2006р. ОСОБА_2  фактично уповноважила свого брата ОСОБА_3  на вчинення від її імені широкого кола дій, зокрема на відчуження майна, що перебуває у її власності. (а.с.84). Вказана довіреність була посвідчена приватним нотаріусом  Новокаховського нотаріального округу ОСОБА_4

Оспорюючи дійсність вказаної довіреності позивачка по зустрічному позову посилається на те, що при підписанні даної довіреності вона не мала наміру уповноважувати довірену особу відчужувати чи розпоряджатись її майном, адже вона домовлялась з ОСОБА_3  що видасть йому довіреність виключно для переоформлення пенсії.

Відповідач по зустрічному позову, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що такою довіреністю він уповноважений від імені ОСОБА_2  відчужувати та розпоряджатись її майном, без ії згоди та на підставі вказаної довіреності, 21.11.2006 року ОСОБА_3  діючи від імені ОСОБА_2 , уклав договрі купівлі-продажу, за яким продав квартиру АДРЕСА_1   ОСОБА_1  (а.с.59).

Згідно листа з БТІ м.Києва (а.с.102). з 21.11.2006 року квартира АДРЕСА_1   ОСОБА_2  не належить.

Відповідно до ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне на стання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьої, п’ятою та шостою ст.203 ЦК України, тобто однією з підстав недійсності правочину є вчинення його без волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2  іншим житлом, крім спірної квартири, не забезпечена, постійно у ній мешкає, має похилий вік, є інвалідом ІІ групи загального захворювання та членом сім»ї загиблого ветерана, тому укладення оспорюваних довіреності та договору купівлі-продажу квартири не відповідає її інтересам, укладався без ії відома, а правочини укладені з порушення чинного законодавства, мають бути визнані недійсними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов доведено, тому він підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.208, 209, 213, 215, 218, 224, 225, 228, 294 ЦПК України,  ст.ст. 203, 215, 216, 226, 244, 245 ЦК України,суд,

В И Р І Ш И В :

Зустрічний позов  задовольнити.

Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1  від 21.11.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_5  укладений від імені ОСОБА_2   ОСОБА_3  та   ОСОБА_1   визнати -  недійсним.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду  м. Києва через Дніпровський районний суд м.Києва. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Апеляційного суду м.Києва.

Суддя