Справа № 2-454/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 квітня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської  області в складі: головуючого судді – Вуїва О.В., при секретарі – Козачук О.С.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,       ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, третя особа  без самостійних вимог щодо предмету спору:  відділ Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Вознесенськ Миколаївській області, про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2008 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , виконкому Вознесенської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в якій вказував, що на підставі договору дарування, посвідченого ІНФОРМАЦІЯ_1  року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу ОСОБА_5  він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0841 га., призначеній для обслуговування зазначеного житлового будинку.

Право власності на землю зареєстроване за попереднім власником будинку - ОСОБА_6  (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року).

Зважаючи на те, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені та яка належить відчужувачу майна, ОСОБА_1  просив визнати його власником земельної ділянки, площею 0,0841 га., розташованої по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23 квітня 2009 року до участі в справі в якості відповідачів було залучено ОСОБА_3  та ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  свої вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3  та ОСОБА_4  в судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, вважаючи, що спірна земельна ділянка дійсно перейшла у власність ОСОБА_1  

Представник відповідача - виконкому Вознесенської міської ради - в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог - відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Вознесенськ Миколаївській області в судове засідання не з’явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Суд вважає за необхідне розглядати справу без участі представників відповідача та третьої особи без самостійних вимог, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про права та взаємовідносини сторін.  

Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд  прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року ОСОБА_2  за нотаріально посвідченим договором подарувала ОСОБА_1  житловий будинок АДРЕСА_1  (а.с.6-7).

Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0841 га., призначеній для обслуговування зазначеного житлового будинку.

Право власності на землю зареєстроване за попереднім власником будинку - ОСОБА_6  (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2  року).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с.11-14).

Відповідно до ст. 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Аналогічне правило викладене й в нормах ст. 377 ЦК України та міститься в роз’ясненнях п.п. ґ п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».

Як даруватель будинку, так і спадкоємці власника земельної ділянки, що прийняли спадщину в установленому Законом порядку в судовому засіданні не заявили своїх прав щодо спірної ділянки, вважаючи її такою, що перейшла у власність набувача житлового будинку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а цивільне право позивача відповідно до ст. 16 ЦК України підлягає захисту шляхом визнання його власником спірного майна.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

  Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору:  відділ Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Вознесенськ Миколаївській області, про визнання права власності на земельну ділянку –  задовольнити повністю.

Визнати   за   ОСОБА_1   право власності на земельну ділянку, площею 0,0841 гектарів, розташовану по АДРЕСА_1 , призначену для обслуговування житлового будинку за цією ж адресою та належала ОСОБА_6  згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 14 червня 1996 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації Державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_1  (виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області за НОМЕР_2  від 28 травня 1996 року).

  Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

  Суддя :                                                                   Вуїв О.В.