Справа №  2-523/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

22 квітня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Вуїва О.В.

при секретарі     --    Козачук О.С.,

за участю представника позивачки – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_2  до Вознесенської міської ради Миколаївської області, сектору Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вознесенському районі Миколаївської області про визнання прав та обов’язків забудовника в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

 В січні 2009 року ОСОБА_2  звернулася до суду з позовною заявою до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання прав та обов’язків забудовника в порядку спадкування в якій вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1  року помер її батько – ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказаний будинок був побудований спадкодавцем на відведеній для цієї мети земельній ділянці та на підставі дозволу на будівництво, проте за життя ОСОБА_3  не встиг здійснити відповідні дії, необхідні для прийняття майна в експлуатацію, не отримав правовстановлюючий документ щодо нерухомості та не зареєстрував право власності щодо спірного майна.

ОСОБА_2 , як спадкоємиця першої черги за законом, що прийняла спадщину, звернулася до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав, проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджує належність спірного майна спадкодавцю.

Враховуючи вказані обставини, позивачка просила визнати її власником прав та обов’язків забудовника житлового будинку АДРЕСА_1  в порядку спадкування за законом після смерті Колесниченка Р.Т.

Ухвалою суду від 26 березня 2009 року до участі в справі в якості відповідача залучено сектор Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вознесенському районі Миколаївської області.

В судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача - Вознесенської міської ради - в судове засідання не з’явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає  повністю.

Представник відповідача – сектору Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вознесенському районі – в судове засідання не з’явився, судом належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, причину неявки суду не повідомив.

Оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін, тому суд, вважав можливим розглядати справу у відсутності цих осіб.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради депутатів трудящихся від 30 вересня 1975 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку АДРЕСА_1  на земельній ділянці, площею 0,05 га., відведеній забудовнику для цієї мети (а.с15-23).

Проте ІНФОРМАЦІЯ_1  року ОСОБА_3  помер (а.с.8).

В зв’язку зі смертю забудовника, закінчений будівництвом об’єкт (житловий будинок) не був вчасно прийнятий в експлуатацію, ОСОБА_3  не отримав правовстановлюючий документ та не зареєстрував право власності щодо цього майна.

Згідно ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

З положень ст. 331 ЦК України вбачається, що право власності на нерухоме майно  виникає в особи з моменту його державної реєстрації в порядку, передбаченому тимчасовим положенням «Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мін’Юсту України за №7/5 від 07 лютого 2002 року (зареєстрованого в МЮ України за №157/6445 від 18 лютого 2002 року) після прийняття в установленому законом порядку до експлуатації.

За такого, будинок, як житловий об’єкт, не міг ввійти до складу спадщини, що створює перешкоди спадкоємцю в частині прийняття та оформлення спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

 Водночас, з положень ст. 177, ч. 2 ст. 190 ЦК України вбачається те, що об’єктами цивільних прав  є  речі, у  тому  числі  гроші  та  цінні папери, інше  майно, результати  робіт, послуги, результати   інтелектуальної, творчої діяльності, а також майнові  права.  

Ч. 1  ст. 178  цього Кодексу  визначає,  що  об’єкти  цивільних прав  (в тому числі майнові  права)  можуть   вільно  відчужуватись  або   переходити   від однієї  особи  до  іншої   в  порядку   правонаступництва  чи  спадкування  або  іншим  чином, якщо вони  не вилучені  з цивільного  обороту,  або не  обмежені  в  обороті, або   не  є   невід’ємними  від   фізичної  чи юридичної  особи.

Крім цього, згідно п. 8  постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову  практику   у справах  про спадкування» якщо будівництво здійснювалось згідно  із законом , то у  разі смерті забудовника  до завершення будівництва   його права та обов’язки як забудовника входять до складу спадщини.  

З положень ст.ст. 1217, 1223 ЦК України вбачається, що спадкування здійснюється за заповітом, а в разі його відсутності та в інших випадках, визначених Цивільним кодексом України - за законом.

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Зокрема, спадкоємець може прийняти спадщину шляхом подання відповідної заяви за місцем її відкриття.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Матеріали справи (а.с. 9-10, 13-14) вказують на те, що ОСОБА_2 , яка згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємицею першої черги за законом, прийняла спадщину в установленому законом порядку.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов’язкову частку, судом не виявлено (а.с.37, 46).

Враховуючи те, що позивачка не має іншої можливості захистити своє право на спадщину, тому суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України її цивільне право підлягає захисту шляхом визнання її власником прав та обов’язків забудовника в порядку спадкування за законом.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги   ОСОБА_2  до Вознесенської міської ради Миколаївської області, сектору Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вознесенському районі Миколаївської області про визнання прав та обов’язків забудовника в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  року народження, права та обов’язки забудовника житлового будинку АДРЕСА_1   АДРЕСА_3 , розташованого на земельній ділянці, розміром 500 квадратних метрів в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1  року в АДРЕСА_2 .  

 

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

         Суддя:          /підпис/                                        О.В.Вуїв

Згідно з оригіналом: суддя: