ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2009 р. Справа № 16/5021
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ляхевич А.А.
суддів: Вечірка І.О
Зарудяної Л.О.
при секретарі Кузнєцовій Г.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Коваленка Ю.М. - довіреність №170 від 01.01.2009 р.,
від відповідача: Глушка В.В. - довіреність №11 від 20.01.2009 р.,
від третьої особи ВАТ "Запоріжсталь":
Абакумова В.М. - довіреність від 16.12.2008 р.,
Лахматової К.Г. - довіреність від 15.12.2008 р.,
Можиловської Л.М. - довіреність від 05.01.2009 р.,
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "02" грудня 2008 р. у справі № 16/5021 (суддя Магера В.В.)
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Хмельницького закритого акціонерного товариства "Втормет", м. Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкритого акціонерного товариства "Запоріжсталь", м.Запоріжжя
про стягнення 44870,00 грн. штрафу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 02.12.2008 р.у справі №16/5021 у позові Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ до Хмельницького закритого акціонерного товариства "Втормет", м.Хмельницький про стягнення 44870,00 грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позовні вимоги ДП "Придніпровська залізниця" у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач вказує, що висновок місцевого господарського суду про порушення позивачем вимог п.22 "Правил приймання вантажів", а саме, що при видачі вантажу не було визначено масу тари вагону та що комерційний акт №БН 755580/275 від 11.04.2008 р. складено з порушенням "Правил приймання вантажів" - не відповідає обставинам справи. Зазначає, що позивачем при складанні комерційного акту №БН 75580/275 від 11.04.2008 р. дотримано всіх вимог Статуту залізниць України, "Правил складання актів" та "Правил видачі вантажів".
При цьому, скаржник посилається, крім названих правил та Статуту залізниць, зокрема, на положення "Правил приймання вантажів до перевезення" та "Правил оформлення перевізних документів".
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі та просить скаргу задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції та прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач подав письмові заперечення проти викладених в апеляційній скарзі доводів (а.с.58-59), в яких, зокрема зазначив, що у відповідності до п.22 "Правил видачі вантажів", перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправника. Тобто, при прийнятті вантажу мало бути визначено масу брутто та тари вагону шляхом їх зважування і за отриманими даними визначено масу нетто. Однак, з комерційного акту №755580 від 11.04.2008 р. вбачається, що ці вимоги "Правил видачі вантажів" не дотримані станцією призначення і фактична маса вантажу у вагоні №67874842 не перевірялася.
Представник відповідача в засіданні суду проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відкрите акціонерне товариство "Запоріжсталь", яке було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача згідно ухвали апеляційного господарського суду від 19.03.2009 р., надало письмові пояснення по суті справи (№20/522 (ЕГ) від 15.04.2009 р.).
У вказаних письмових поясненнях, зокрема, зазначено, що перевірка маси вантажу, вказаної в залізничній накладній №32999951 відправником, здійснена залізницею не відповідно ст.24 Статуту залізниць України, а відповідно договору про організацію перевезень та ст.52 Статуту.
Після виконання залізницею договірних зобов"язань по видачі вантажу, з наступним складанням комерційного акту №БН 755580/275 від 11.04.2008 р., подальший прийом вантажу та його оформлення здійснювалась ВАТ "Запоріжсталь" самостійно, у відповідності до договору поставки металобрухту №20/2008/256 від 31.01.2008 р.
Після розвантаження вагону, відповідно до п.3.9. договору поставки, було встановлено, що тара вагону, вказана відправником перед завантаженням відповідала тарі, встановленій після вивантаження металобрухту у вантажовідправника, що підтверджується актом ф-69 і та відвантажувальною квитанцією. Вказує, що в залізничній накладній відправник не зробив відмітку в графі "тара", а за умовами п.3.9. договору поставки, у випадку відсутності вказаної відмітки, маса тари приймається з бруса вагону або по трафарету на вагоні. При цьому, посилається на п.10 "Правил приймання вантажів до перевезення", а також вказує, що відповідно до Інформаційних та оглядових листів ВГСУ, Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. №04-5/225, господарський суд має право зменшити розмір штрафу, передбачений ст.118 та ст.122 Статуту залізниць України.
В засіданні суду представники третьої особи підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представники вважають позовні вимоги обґрунтованими, водночас, вказують, що на їх думку, наявні підстави для зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як уже зазначалось, рішенням, що оскаржується, було відмовлено у позові ДП "Придніпровська залізниця" до Хмельницького закритого акціонерного товариства "Втормет" про стягнення 44870,00 грн. штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу у розмірі п"ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно ст.122, ст.118 Статуту залізниць України. Як зазначено у позовній заяві, підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст.129 Статуту.
Мотивуючи рішення про відмову у задоволенні вимог залізниці, місцевий господарський суд послався на те, що відповідно до п.22 "Правил видачі вантажів", перевірка маси вантажу на станції призначення має проводитись тим самим способом, яким масу вантажу мало бути визначено масу брутто та тару вагону шляхом їх зважування і за отриманими даними визначено масу нетто.
Разом з тим, оскільки в комерційному акті №755580/275 від 11.04.2008 р. в розділі "В" зазначено: брутто 88300 кг., тара з документу 21760 кг., нетто 66540 - 2060кг., то суд першої інстанції дійшов висновку, що станцією призначення допущено порушення вимог "Правил видачі вантажів" та що фактична маса вантажу у вагоні №67874842 не перевірялась, а тому позовні вимоги є безпідставними, не підтверджені належними та допустимими доказами та в їх задоволенні слід відмовити.
Проте, судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
З поданих третьою особою - ВАТ "Запоріжсталь" документів вбачається, що між останнім (вантажовласник) та ДП "Придніпровська залізниця" 01.06.2005 р. укладено договір №ПР/ДН-3-05 83/251/НЮ про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги 20/2005/1674, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов"язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.
У відповідності до п.2.1., п.2.2. цього договору, вантажовласник зобов"язується прд"являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень, заявки на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу; залізниця зобов"язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження (вивантаження) вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов"язані з перевезенням вантажів.
23.01.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжсталь" (покупець) та Хмельницьким закритим акціонерним товариством "Втормет" (постачальник) було укладено договір №20/2008/256, за яким на умовах, викладених у розділах даного договору, постачальник зобов"язався поставити та передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити метали чорні вторинні, орієнтовно в кількості 36000 тон, вид та ціна яких вказані в додатках (специфікаціях) до даного договору (п.1.1.).
В пункті 3.9. договору сторони обумовили, що продукція приймається по масі нетто на електронних залізничних вагах на ст. Східна, яка визначається як різниця між значеннями маси брутто та масою транспортного засобу, визначеного на вагах покупця. з врахуванням немагнітних залишків (шлак, щебінь тощо) у вагоні та засміченості, вказаній у специфікації або визначеній фактично при прийманні. В залізничній накладній постачальник вказує масу тари з відміткою "перевірена" чи "з брусу". У випадку відсутності таких відміток маса тари приймається з брусу вагона або трафарету на вагоні.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема, залізничної накладної та дорожньої відомості (а.с.10,51,52), 06 квітня 2008 року Хмельницьке ЗАТ "Втормет" здійснило відправлення вагону №67874842 з вантажем - брухтом чорних металів зі станції Гречани Південно-Західної залізниці на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці одержувачу - ВАТ "Запоріжсталь".
Вказаний вантаж було одержано вантажоодержувачем - Відкритим акціонерним товариством "Запоріжсталь" 11.04.2008 р.
У залізничній накладній №32999957 зазначено також, що металобрухт завантажено навалом в пакетах №2 вид 17 й маса брутто складає 90360 кг., маса нетто - 68600 кг., в графі щодо маси тари зазначено 1760, проте, відмітки "тара перев./з бр" відсутні.
Після прибуття вантажу на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №67874842 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №32999957, про що 11.04.2008 р. працівниками залізниці було складено комерційний акт №БН 755580/275 (а.с.11).
Так, згідно ст.52 Статуту залізниць України на підставі договору проведено видачу вантажу вантажоодержувачу з перевантаженням вагону з вантажем одержувача на справних вагонних вагах №39/2Е, повірених 09.4.2008р., держповірка 10.10.2007р. (справність тензометричних вагів підтверджується витягом з паспорту - додаток до п.2.2. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, а.с.13)
Згідно змісту комерційного акту, у документі зазначено масу брутто 90360 кг., тара 21760 кг. (не вказано тара перевірена чи з брусу), нетто 68600 кг., тоді як фактично встановлена маса брутто становить 88300 кг., тара з документу - 217960 кг., нетто - 665410 кг., що менше на 2060 кг.; вагон технічно справний, бездверний, люки закриті, закручені згідно збірника 21; в комерційному відношенні завантаження у вагоні нижче рівня бортів на 40 см., металобрухт упакований промаркований вапном шляхом розбризкування, маркування не порушено. При повторному переважуванні вагону в присутності заступника начальника станції результат не змінився.
Про встановлення вищенаведених обставин та складення комерційного акту повідомлено на станцію Гречани телеграмою 11.04.2008 р. (а.с.14).
Зазначені обставини й стали підставою для звернення Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до господарського суду з позовом у даній справі.
У відповідності до ч.1 ст.307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.5 ст.307 ГК України).
Згідно зі ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Стаття 5 Статуту залізниць України відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами ст.24 Статуту залізниць України, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту залізниць України установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Відповідно до ст.12 Закону України "Про транспорт", підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Згідно з п.6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та "Правил перевезення вантажів" і наданим залізниці відправником разом з вантажем.
У відповідності до п.1.2 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача.
Пунктом 1.3 "Правил оформлення перевізних документів" передбачено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов’язаний заповнити новий перевізний документ.
Відповідно до п.24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
У відповідності до ч.1 п.22 "Правил видачі вантажів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Частиною 2 даного пункту передбачено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому "Правилами приймання вантажів до перевезення".
Відповідно до п.5 "Правил приймання вантажів до перевезення", затверджених наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Згідно п.7 "Правил приймання вантажів до перевезення", маса зернових вантажів, насіння, висівок і комбікормів, які перевозяться насипом, картоплі, овочів і баштанних культур, які перевозяться навалом, визначається відправником на вагонних, елеваторних, інших вагах або за допомогою дозувальних пристроїв чи інших спеціальних приладів. Маса інших вантажів, які перевозяться навалом та насипом, визначається зважуванням на вагонних вагах.
У відповідності до п.2.1 "Правил оформлення перевізних документів", у графі комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу; у графі "Тара пров./з бр." непотрібне закреслюється залежно від того, перевірялась маса тари вагона чи ні.
Як вбачається з залізничної накладної №32999951 (а.с.10), масу вантажу було визначено вантажовідправником на вагонних вагах (150 кг), при цьому загальна маса вантажу в вагоні №67874842 становила 90360 кг., маса нетто 68600, маса тари 21760 кг.
Правильність внесених в залізничну накладну відомостей підтвердив начальник цеху Корба Ю.А., про що зазначено у відповідній графі залізничної накладної.
Проте, у зазначеній залізничній накладній у графі "Тара пров./ з бр." відсутні будь-які зазначення про визначення маси тари відправника.
При цьому, відповідач, всупереч ст.ст.33,34 ГПК України, інших даних про тару вагону, зазначену в накладній - 21760 кг., суду не надав, тобто не довів належними та допустимими доказами, що тара, яка була перевірена його представником на станції завантаження та внесена в залізничну накладну, могла змінитися за якихось обставин до прибуття вагону на станцію призначення, а також, що покупець при прийнятті товару визначив іншу вагу тари, ніж вказана в накладній; не надано також інших належних доказів визначення маси тари відправником.
Наведеним спростовуються викладені письмово заперечення відповідача щодо позовної заяви (а.с.22-23) та щодо апеляційної скарги (а.с.58-59).
Стосовно доводів відповідача про те, що вантажовідправником при відправленні визначалась як маса тари вагону так і маса брутто, про що вказано в залізничній накладній №32999951, то слід зазначити, що на звороті залізничної накладної в гр.4 "Заяви і відмітки відправника" зазначено про переважування, однак, з даного приводу судовою колегією приймається до уваги наступне.
Згідно з п.2.4. "Правил оформлення перевізних документів", у графі 4 зворотного боку накладної "Заяви і відмітки відправника" у відповідних випадках проставляються відмітки про:
оголошену вартість вантажу;
згоду відправника на перевезення на відкритому рухомому складі, коли вантаж не зазначено у переліку вантажів, перевезення яких дозволено на відкритому рухомому складі;
кількість піддонів - у разі перевезення на піддонах;
установлені відправником у вагоні пристосування, які необхідно видати на станції призначення одержувачу;
заходи профілактики, застосовані відправником для запобігання змерзанню вантажу;
наявність на неупакованому вантажі видимих пошкоджень, наприклад "у верстата відбито (вказується найменування деталі)", "розбита фара" тощо;
найменування і номери документів, які додано до перевізного документа у відповідності до Правил, а також документів, необхідних для виконання митних та інших адміністративних правил.
Ці документи повинні бути прикріплені до перевізного документа.
Відправник може вносити до цієї графи й інші відмітки, не обов'язкові для залізниці, зазначати потрібні для одержувача відомості про асортимент вантажів, про марки вугілля тощо.
Тобто, у відповідності до "Правил оформлення перевізних документів" не передбачено зазначення інформації щодо перевірки тари вагону в гр.4 "Заяви і відмітки відправника", а зазначена у цій графі інформація є необов'язковою для залізниці.
Пунктом 129 Статуту регламентовано, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодежувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Вказані акти повинні бути складені з дотриманням вимог "Правил складання актів", що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. №334 (з подальшими змінами та доповненнями) та "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644.
Зазначена правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 20.06.2006 р. по справі №20-4/084.
У відповідності до п.2 "Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Судовою колегією також приймається до уваги, що відповідно до ч.2 п.4 "Правил складання актів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, у разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона.
Згідно ч.2 п.6 "Правил складання актів", в акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу.
Тобто, відповідно до "Правил складання актів", не передбачено зазначення в комерційному акті, де і ким визначається вага тари.
За таких обставин, та враховуючи, що як уже зазначалось, згідно ч.2 п.22 "Правил видачі вантажів", порядок зважування вантажів на вагонних вагах передбачений саме "Правилами приймання вантажів до перевезення", судова колегія приймає до уваги наведене у п.10 "Правил приймання вантажів до перевезення", в якому встановлено, що:
зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:
зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;
харчові в цистернах (олія, меляса тощо);
картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова,
метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.
При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.
При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.
Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що при зважуванні такого вантажу як лом чорних металів (категорія вантажів - "метали всіх найменувань"), що перевозиться навалом (згідно залізничної накладної), маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником перед завантаженням або отримувачем - після вивантаження.
Якщо ж навіть віднести за цим пунктом лом чорних металів до інших вантажів, то тоді взагалі їх зважування на вагонних вагах проводиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, які призначені для цього способу зважування, й маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні. Тобто, вказаним положенням передбачено можливість прийняття маси вагону за трафаретом на вагоні.
З врахуванням наведених приписів чинного законодавства та встановлених обставин справи, судовою колегією встановлено, що комерційний акт №БН 755580/275 від 11.04.2008 року повністю відповідає наведеним вимогам "Правил складання актів" та інших приписів окремих розділів Правил перевезення вантажів, тому цей акт визнається судовою колегією належним доказом факту неправильного зазначення маси вантажу у залізничній накладній, та може слугувати підставою для покладення відповідальності на Хмельницьке закрите акціонерне товариство "Втормет".
Статтею 122 Статуту залізниць України визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п’ятикратному розмірі плати за користування вагонами. При цьому відправник несе відповідальність перед залізницею за наслідки, які виникли.
Враховуючи викладене, а також те, що факт порушення - невірного зазначення відправником - Хмельницьким ЗАТ "Втормет" у залізничній накладній маси вантажу підтверджується матеріалами справи, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для покладення та відповідача передбаченої ст.118, ст.122 Статуту відповідальності у вигляді сплати штрафу.
При цьому, розмір штрафу, розрахований позивачем правильно та у відповідності до вимог вищенаведених положень, а саме, у п"ятикратному розмірі провізної плати, зазначеної у залізничній накладній - 8974,00 грн.
Разом з тим, судовою колегією приймається до уваги, що у відповідності до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та, відповідно до приписів ст.99 ГПК України, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Тому, встановивши за результатами повторного розгляду даного господарського спору правомірність заявлених позивачем вимог, судова колегія апеляційного господарського суду, водночас, враховує наступне.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).
Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм; спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо.
При цьому, справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).
Справедливість - одна з основних засад права, властивість права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, яка виражається, зокрема, у рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичною відповідальності вчиненому правопорушенню.
Так, як уже зазначалось, невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній є порушенням в розумінні п.122 Стату ту залізниць України та відповідних Правил. Дійсно, надмірне перевантаження вагона викликає загрозу безпеці дорожнього руху та відповідальність за нього вбачається обґрунтованою. Проте, у даному випадку, маса вантажу у вагоні була фактично менша, а не більша, ніж зазначено у накладній; згідно матеріалів справи не вбачається наявність негативних наслідків, зокрема, щодо доставки та видачі вантажу вантажоодержувачу, спричинених помилкою вантажовідправника - відповідача.
Тому, визначаючи по справі відповідальність вантажовідправника, судова колегія виходить саме з вищеназваних принципів права, оскільки передбачена ст.118, ст.122 Статуту залізниць України санкція є досить значною, а у даному випадку, на думку суду, розмір штрафу є непомірно великим у порівнянні і з вартістю послуг перевезення, і з вартістю вантажу (визначеною приблизно, відповідно до умов договору поставки між відповідачем та третьою особою) та з об"єктивно встановленими обставинами справи, а також, з врахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану за наявних інфляційних процесів у економіці держави.
Слід зазначити, що відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
У відповідності до ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності обставин, які мають істотне значення.
Аналогічна за змістом і ст.233 Господарського кодексу України згідно якої, у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Приймаючи до уваги вищевикладене, розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом і користуючись наданими йому правами, а також надавши юридичну оцінку співвідношенню пред"явлених до стягнення санкцій і наслідків допущеного відповідачем порушення, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зменшення належних до сплати штрафних санкцій до 22435,00 грн.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову не відповідає обставинам справи, тому його слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в сумі 22435,00 грн.
Враховуючи вимоги ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Отже, апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись п.3 ч.1 ст.83, ст.ст.99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 02 грудня 2008 р. у справі №16/5021 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ до Хмельницького закритого акціонерного товариства "Втормет", м.Хмельницький про стягнення 44870,00 грн. штрафу задовольнити частково, зменшивши суму штрафу до 22435,00 грн.
Стягнути з Хмельницького закритого акціонерного товариства "Втормет" (м.Хмельницький, вул.Дмитрова,4, код ЄДРПОУ 00193157) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м.Дніпропетровськ, просп. Карла Маркса,108, код ЄДРПОУ 01073828) 22435,00 грн. штрафу, 448,70 грн. витрат з державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.
4. Справу №16/5021 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий - суддя: Ляхевич А.А.
судді:
Вечірко І.О
Зарудяна Л.О.
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - третій особі
5 - в наряд