Справа № 22ц-1299 2008р.

Головуючий у 1 інстанції: СватіковА.В.

Категорія 20

Доповідач: Новікова Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня  2008 року                   Апеляційний суд Донецької області в складі

головуючого Новікової Г.В. суддів Дем"яносова М. В .,  Азевич В.Б. при секретарі Білявській І.Є. за участю адвокатаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2   на    рішення  Калінінського районного суду м.  Донецька від 27 грудня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  третя особа-приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його представника за дорученням-ОСОБА_7,  представника ОСОБА_3 за дорученням -ОСОБА_1,  представника ОСОБА_5 -ОСОБА_8,  перевіривши доводи заяви,  апеляційний суд -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2   просить скасувати рішення  Калінінського районного суду м.  Донецька від 27 грудня 2007 року,  яким йому відмовлено ва задоволенні позову. Посилався на те,  що з відповідачкою він перебував в зареєстрованому шлюбі з 17.02.2001 року по 26.06.2007 року. 17.03.2001 року ним и було придбано АДРЕСА_1. Договір було оформлено на ім"я відповідачки. 9.08.2007 року в приміщенні приватного нотаріуса він дав згоду на продажу квартири по ринковій вартості. Там же було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири з ОСОБА_9. Однак будь-яких коштів за продану квартиру він не отримав. Квартира була продана по заниженій ціні за 23000 дол. США,  на що він згоди не давав,  хоча домовленість була продати квартиру за 49000 дол. США. Так як його ввели в оману,  то він вважає договір купівлі-продажу спірної квартири недійсним і просив визнати його таким на підставі  ст. 230 ЦК України.

Апеляційний суд вважає,  що скарга   підлягає частковому задоволенню з таких підстав .

Відмовляючи в задоволенні позову,  суд виходив з того,  позивач давав свою згоду на відчуження спірної квартири і в оману ніким введений не був. А спір щодо розподілу отриманих від продажу квартири коштів між позивачем та відповідачкою не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Разом з тим,  такий висновок суперечить нормам матеріального права. Згідно статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин,  які мають істотне значення,  такий правочин визнається судом недійсним.

Судом встановлено,  що 17.02.2001 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

17.03.2001 року згідно договору купівлі-продажу ОСОБА_3 було придбано у власність АДРЕСА_1,  яка за договором купівлі-продажу від 9.08.2007 року була проданаОСОБА_4 . Відповідно до заяви,  посвідченої нотаріально,  ОСОБА_2 дав згоду на продаж спірної квартири.

Позивач оспорює договір купівлі- продажу спірної квартири , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4  як такого,  що вчинено відносно нього під впливом обману. Між тим,  виходячи із змісту  ст. 230 ЦК України право вимагати визнання договору недійсним з цих підстав надано лише стороні договору,  яка діяла під впливом обману. Позивач же стороною в зазначеному договорі не був. А тому його вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи,  але неправильно застосовано норми матеріального права,  то рішення суду згідно вимог  ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.

Керуючись  ст.   ст.  309 п.4, 316 ЦПК України,   ст. 230 ЦК України,  апеляційний

суд , -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2   задовольнити частково.

Рішення  Калінінського районного суду м.  Донецька від 27 грудня 2007 року скасувати.

В задоволенні  позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  третя особа-приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.