Судове рішення #4571210
Справа № 22-3346/2008р

Справа № 22-3346/2008р.

 

Головуючий в 1 інстанції Юр'єва Т.І.

Категорія 24

Доповідач Стельмах Н.С.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

19 травня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С,  суддів Звягінцевої О.М. ,  Молчанова С. І.,  при секретарі Шилковій Ю.О.,  розглянув у відкритому судовому засіданні в м.  Донецьку цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Український мобільний зв'язок" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та штрафу за договором про надання послу зв'язку і

 

встановив:

 

в апеляційній скарзі ЗАТ „УМЗ" оспорює обгрунтованість судового рішення,  яким вказаний позов задоволено частково,  і ставить питання про його зміну та задоволення позову у повному обсязі,  оскільки вважає,  що судом неповно з'ясовано всі обставини по справі та порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

5 лютого 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 і зазначав,  що між ними 7.09.2006 роу було укладено договір про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку строком на 365 днів.

За додатком до договору позивачка не мала права відмовитися від виконання договору достроково,  але припинила його виконувати,  не сплативши заборгованість в розмірі 127, 95 грн.

За таких обставин,  позивач відповідно до умов договору та додатку до нього просив суд ухвалити рішення,  яким стягнути на його користь з відповідачки 127, 95 грн. заборгованості за надані послуги,  а також 912, 42 грн. договірної санкції.

Рішенням Кіровського районного суду м.  Донецька від 14 березня 2008 року року позов задоволено частково,  на користь позивача з ОСОБА_1 стягнуто 127, 95 грн. заборгованості за надані послуги та 81 грн. судових витрат.

В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Апеляційний суд вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають застосуванню до даних правовідносин,  а за їх

 

відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із  ст.  538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін,  яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку,  є зустрічним виконанням зобов'язання.

У разі невиконання однією з сторін свого обов'язку у встановлений строк,  друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку,  відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до вимог  ст.  ст.  714,  692 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж,  положення про договір поставки,  якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін,  а продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу,  якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар.

При розгляді цієї справи судом першої інстанції встановлено (а.с.  10),  що з часу укладення договору про надання послуг зв'язку з 8.09.2006 р. і до припинення його дії позивачем 28.01.2007 р. номер телефону відповідачки був активований 32 доби.

Весь інший час з 26.09.2006 р. до 27.09.2006 р. і з 10.10.2006 р. до 28.01.2007 р. контракт був обмежений позивачем за нерегулярним надходження від відповідачки на відповідний рахунок коштів.

Таким чином,  за невиконанням відповідачкою у встановлений строк обов'язку з оплати наданих послуг зв'язку,  саме позивач достроково відмовився від зустрічного виконання в повному обсязі свого обов'язку з надання послуг зв'язку і 28 січня 2007 року припинив дію контракту.

У той же час,  відповідно до п. 1.3 додаткової угоди від 7.09.2006 р. (а.с. 7) договірна санкція на користьУМЗ передбачена за дострокову відмову від контракту не УМЗ,  а абонента,  що по цій справі встановлено не було.

Таким чином,  суд першої інстанції всупереч доводам апеляційної скарги,  дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову у вказаній частині,  хоч і послався в рішенні на інші мотиви.

Відповідно до ч.2  ст.  308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення судц з одних лише формальних міркувань.

За вказаних обставин,  підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення в указаній частині з ухваленням нового про задоволення позову немає.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  314 ЦПК України,  апеляційний суд,

 

ухвалив:

 

апеляційну скаргу ЗАТ „Український мобільний зв'язок" відхилити,  рішення Кіровського районного суду м.  Донецька від 14 березня 2008 р. залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація