справа № 2-а-5813/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2011 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії та виплату недоплаченої суми пенсії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області (далі – ОСОБА_2 ПФУ), уякому зазначала, що вона, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії А № 119086с та вкладкою до цього посвідчення № 651415с.

Згідно із довідкою МСЕК серії КИО-І № 364218 з 17 лютого 2011 року їй встановлено ІІ групу інвалідності довічно, причиною інвалідності є захворювання, пов’язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

Перебуває вона на обліку в ОСОБА_2 ПФУ і отримує пенсію по ІІ групі інвалідності.

Проживає вона у селі Погреби Броварського району Київської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР “Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23 липня 1991 року № 106 віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується копією її паспорта.

Відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” їй як особі потерпілій від Чорнобильської катастрофи (категорії 1), інваліду ІІ групи повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Крім того, згідно із ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції від 06 червня 1996 року) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

– у зоні безумовного (обов’язкового) відселення – три мінімальні заробітні плати;

– у зоні гарантованого добровільного відселення – дві мінімальні заробітні плати;

– у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у вказаних розмірах.

У 2011 році вона дізналася про те, що ОСОБА_2 ПФУ нараховує та виплачує їй основну та додаткову пенсії, а також доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України, розміри яких є значно меншими, ніж їхні розміри, встановлені ст. ст. 39, 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Вважає такі дії ОСОБА_2 ПФУ такими, що суперечать вимогам зазначеного вище Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Просила зобов’язати ОСОБА_2 ПФУ провести з 17 лютого 2011 року перерахунок її основної та додаткової пенсій відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком і 75 % мінімальної пенсії за віком та доплати підвищення до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю згідно із ст. 39 цього Закону в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також виплатити їй недоотримані суми пенсії.

Відповідач ОСОБА_2 ПФУ у запереченнях на позов зазначало, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ОСОБА_2 ПФУ, отримує з 17 лютого 2011 року основну та додаткову пенсії по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, яка виплачується позивачу на підставі чинних постанов Кабінету Міністрів України, які відповідно до ст. 117 Конституції України є обов’язковими для виконання. Встановлення доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, вперше після 01 січня 2008 року не передбачено.

Вважає свої дії правомірними, просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії А № 119086с, вкладкою до цього посвідчення № 651415с та довідкою МСЕК серії КИО-І № 364218, з якої видно, що з 17 лютого 2011 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно. Причиною інвалідності позивача є захворювання, пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. Перебуває вона на обліку в ОСОБА_2 ПФУ та одержує з 17 лютого 2011 року пенсію по ІІ групі інвалідності відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

З 27 жовтня 1981 року позивач зареєстрована і проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, яке згідно із постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Листом від 20 квітня 2011 року № 1922/К-01 ОСОБА_2 ПФУ у здійсненні перерахунку розміру основної та додаткової пенсій, а також доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю ОСОБА_1 відмовило, посилаючись на те, що пенсія призначена їй згідно із чинними постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 цього Закону (в редакції до 01 січня 2008 року) особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно із ч. 4 ст. 54 вказаного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій, особам, віднесеним до категорії 1, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

У ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції Закону від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР) передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата. Непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, пенсії підвищуються у вказаному розмірі.

Підпунктами 9, 12, 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, було внесено зміни до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Текст ч. ч. 1, 2 ст. 39 цього Закону замінено однією частиною такого змісту: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Тексти ст. 50, ч. 4 ст. 54 цього Закону викладено в новій редакції і встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІI групи – 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а розміри пенсій у всіх випадках для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІI групі інвалідності – 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлено дію положень ст. ст. 39, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тому позивач як непрацюючий пенсіонер, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, має право на отримання доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Розмір її основної пенсії як інваліда ІІ групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим, ніж 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, має виплачуватись їй в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що з 17 лютого 2011 року ОСОБА_2 ПФУ виплачує позивачу ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, основну пенсію в розмірі 655 грн., додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 150 грн., розміри яких визначені на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 і від 16 липня 2008 року № 654, що не відповідає розмірам, встановленим ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Доплата до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, яка постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 вказаного вище Закону не проводиться.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору та визначенні розміру додаткової та державної пенсій позивача, а також доплати за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю застосуванню підлягають ст. 50, ч. 4 ст. 54 і ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не розміри визначені, зазначеними постановами Кабінету Міністрів України.

Із змісту ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, чинним законодавством не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що ОСОБА_2 ПФУ повинно виплачувати позивачу ОСОБА_1 основну та додаткову пенсії в розмірах, передбачених ст. ст. 54, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком – прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на момент виплати.

У ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо здійснення їй нарахування доплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та перерахунку основної і додаткової пенсій підлягають задоволенню.

У зв’язку з цим, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача ОСОБА_2 ПФУ провести з 17 лютого 2011 року перерахунок розміру основної пенсії позивача в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та нарахувати їй з 17 лютого 2011 року доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та доплатити недоотримані суми пенсій.

На підставі ст. ст. 19, 152 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 8, 9, 69, 71, 86, 99, 159 – 163, 1832, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області провести з 17 лютого 2011 року перерахунок розміру основної та додаткової пенсій ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 ст. 54, ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити їй недоотримані суми пенсії з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області нарахувати з 17 лютого 2011 року ОСОБА_1 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та виплатити їй недоотримані суми пенсії.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дутчак І.М.