справа № 2-а-5705/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2011 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії та виплату недоплаченої суми пенсії,

в с т а н о в и в :

18 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області (далі – ОСОБА_2 ПФУ), уякому зазначав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. З 1998 року перебуває на обліку в ОСОБА_2 ПФУ та отримує пенсію.

З 12 березня 2011 року отримує пенсію по ІІ групі інвалідності на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що підтверджується листом відповідача від 28 березня 2011 року № 1182/М-01. До цього часу він одержував пенсію згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, до складу якої входила також і додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому як інваліду ІІ групи повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

У зв’язку з цим, він звернувся до ОСОБА_2 ПФУ із заявою про перерахунок розміру його основної і додаткової пенсій, проте відповідач у здійсненні перерахунку пенсії відмовив, посилаючись на те, що пенсія призначена згідно із постановами Кабінету Міністрів України.

Вважає відмову ОСОБА_2 ПФУ у здійсненні перерахунку пенсії безпідставною, оскільки розміри його додаткової та основної пенсій не відповідають розмірам, визначеним ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та не ґрунтуються на вимогах цього Закону.

Просив визнати дії ОСОБА_2 ПФУ щодо невиплати йому основної та додаткової пенсій відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними, зобов’язати відповідача ОСОБА_2 ПФУ провести з 12 березня 2011 року перерахунок розміру його основної пенсії, виходячи з розміру 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, і з 18 жовтня 2010 року перерахунок розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, із розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком згідно із ст. 50, ч. 4 ст. 54 вказаного Закону та виплатити недоплачену суму пенсії.

Відповідач ОСОБА_2 ПФУ у запереченнях на позовну заяву просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, вважає свої дії правомірними, оскільки розмір пенсії позивача визначений на підставі чинних постанов Кабінету Міністрів України, які відповідно до ст. 117 Конституції України є обов’язковими для виконання.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії А № 085346, вкладкою до цього посвідчення № 068786 та довідкою МСЕК серії КИО-І № 065364, з якої видно, що з 16 вересня 1997 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності довічно, причиною інвалідності є захворювання, пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. Перебуває він на обліку в ОСОБА_2 ПФУ, з 12 березня 2011 року одержує основну пенсію по ІІ групі інвалідності на підставі ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. До цього часу пенсія виплачувалась йому згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Листом від 28 березня 2011 року № 1182/м-01 ОСОБА_2 ПФУ у перерахунку розміру основної та додаткової пенсій позивачу ОСОБА_1 відмовило, посилаючись на те, що пенсія призначена йому згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року № 654.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 цього Закону (в редакції до 01 січня 2008 року) особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно із ч. 4 ст. 54 вказаного вище Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій, особам, віднесеним до категорії 1, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок із ЧАЕС, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності, ніж 8 мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким тексти ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було викладено в новій редакції та визначено інші, менші, ніж встановлено цим Законом, розміри основної та додаткової пенсій.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на підставі яких особам, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам ІІ групи має виплачуватись основна пенсія в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору та визначенні розміру додаткової та державної пенсій позивача застосуванню підлягає ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не розміри визначені, вказаними вище постановами Кабінету Міністрів України №№ 530 і 654 від 28 травня та 16 липня 2008 року, відповідно.

Дії відповідача ОСОБА_2 ПФУ щодо невиплати позивачу основної та додаткової пенсій згідно із ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” суперечать вимогам даного Закону, тому вони судом визнаються протиправними.

Із змісту ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не встановлено.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання ОСОБА_2 ПФУ провести з 12 березня 2011 року перерахунок розміру основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та з 18 жовтня 2010 року перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком заявлені в межах строку звернення до адміністративного суду та підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 19, 152 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, керуючись ст. ст. 8, 9, 69, 71, 86, 99, 159 – 163, 1832, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області провести з 12 березня 2011 року перерахунок розміру основної пенсії ОСОБА_1 згідно із ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та виплатити недоотримані суми пенсії з урахуванням проведених виплат.

Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області провести з 18 жовтня 2010 року перерахунок розміру додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити недоотримані суми пенсії з урахуванням проведених виплат.

Постанова суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дутчак І.М.