Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц/490/924/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1
Категорія 18 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Дерев’янка О.Г.
суддів - Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.
при секретарі - Горлаковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2011 року про відкриття провадження у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк»до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02.11.2011 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ПАТ «Акцент-Банк, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ОСОБА_2 не погодилася з ухвалою, вважає що судом порушено норми процесуального законодавства, а саме правила підсудності, тому просить ухвалу скасувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк»звернулося до суду з позовом до ПАТ «Акцент-Банк, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитною угодою та просило стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 223781,41 доларів США за договором № 5МФ/2007 від 29.01.2007 року, з відповідачів ПАТ «Акцент-Банк, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за договором поруки №167 від 20.10.2010 року 200 грн., витрати по справі.(а. с. 10,15-21)
Підставою для звернення банку до суду з позовом є невиконання відповідачкою ОСОБА_2 умов кредитної угоди № 5МФ/2007 від 29.01.2007 року, що укладеної між ЗАТ КБ «Приватбанк»і ОСОБА_2, та забезпечений договором поруки №167 від 20.10.2010 року (укладений між банком та ПАТ «Акцент-Банк»).
Жоден із зазначених договорів не передбачає територіальну підсудність справ у разі виникнення спорів щодо цих договорів.
Згідно матеріалів справи відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проживають у м. Одеса, пл.. КатеринінськаАДРЕСА_1, ОСОБА_3 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подавши позовну заяву про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, позивач посилався у позові на те, що предметом спору є спільні права та обов’язки кількох відповідачів, предметом спору є однорідні права та обов’язки, тому відповідно до ст. 32 ЦПК України позов може бути пред’явлений саме до цього суду, оскільки відповідач ПАТ «Акцент-Банк» знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Батумська, буд.11, який 20.10.2010 року уклав договір поруки з банком, згідно якого товариство взяло на себе відповідальність перед банком за невиконання ОСОБА_2 зобов’язань по кредитній угоді від 29.01.2007 року, і розмір відповідальності товариства обмежений сумою у 200 грн. (а. с. 10), тоді як інші відповідачі по справі як поручителі відповідають в повному обсязі перед банком за отриманий відповідачкою ОСОБА_2 кредит в сумі 200000 доларів США.(а.с.31)
Як встановлено судом, договір поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року є єдиним у всіх аналогічних справах позивача з якими він звернувся до суду про стягнення заборгованості. Боржник взагалі не знає про існування укладеного з ПАТ «Акцент-Банк» договору поруки.
Крім того, при з’ясуванні питання щодо належності справи до розгляду в порядку цивільного судочинства суд має виходити з вимог ст. ст. 15, 16 ЦПК України: суди розглядають справи, що випливають із цивільних правовідносин і, при цьому, не повинні допускати об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Законодавчі акти, які застосовуються судом при вирішення справ із кредитних правовідносин, не встановлюють ніяких виключень із наведених положень процесуального закону.
У зв’язку з цим, оскільки згідно зі ст. 16 ЦПК України не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції (між юридичною особою і фізичною особою), і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства (між юридичними особами). Якщо на стадії відкриття провадження у справі допущена помилка, то суд при розгляді справи має закрити провадження в частині вимог, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).
Таке вирішення цього процесуального питання не порушує прав жодної зі сторін процесу та відповідає вимогам процесуального закону.
Суд у порушення вимог ч. 1 ст. 15, ст. 16 ЦПК України не звернув уваги на те, що в одне провадження об’єднані вимоги юридичної особи –банку до інших юридичних осіб –ПАТ «Акцент-Банк», що виникли з укладеного між ними договору поруки та які підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства (ст. ст. 1, 12 ГПК України).
Приймаючи до уваги викладене, а також проживання та реєстрацію відповідачів у м. Миколаєві та м. Одесі, тобто за межами Індустріального району м. Дніпропетровська, колегія суддів дійшла висновку, що суддя місцевого суду безпідставно, з порушенням підсудності, відкрив провадження у даній справі.
За наявності зазначених порушень процесуального закону, оскаржувана ухвала судді місцевого суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2011 року про відкриття провадження у справі –скасувати, справу повернути до того ж суду для повторного вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
СУДДІ: