Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22-ц/490/1174/12 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1
Категорія 26 Доповідач - Дерев'янко О.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Дерев’янка О.Г.
суддів - Красвітної Т.П., Черненкової Л.А.
при секретарі - Горлаковій Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
по апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2011 року
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль», третя особа Підрозділ примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню,-
ВСТАНОВИЛА:
В травні 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду з даним позовом до відповідача, та зазначили, що 12 травня 2006 року між ними та АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_4 Аваль»був укладений договір іпотеки квартири № 35 в буд. № 13 по пр.. Пушкіна в м. Дніпропетровську та договір іпотеки нежитлової будівлі № 59 по пр.. Пушкіна в м. Дніпропетровську. Обидва іпотечні договори укладено на забезпечення виконання генеральних кредитних угод № К-Г 014/02-40/285 від 11.05.2006 року та № К-Д 014/02-40/312 від 11.05.2006 року.
В порушення чинного законодавства 16.05.2008 року та 28.12.2009 року нотаріусом вчинено виконавчі написи та звернено стягнення на нерухоме майно, оскільки відповідачем не було надано нотаріусу належних доказів безспірності заборгованості по кредитним договорам , тому позивачі просили суд визнати такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2011 року позивачам в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання апеляційного суду не з’явились, повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою приєднаною до матеріалів справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2006 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та АППБ «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_4 Аваль»був укладений договір іпотеки № 014/02-40/759 квартири № 35 в буд. № 13 по пр.. Пушкіна в м. Дніпропетровську та договір іпотеки № 014/02-40/760 нежитлової будівлі № 59 по пр.. Пушкіна в м. Дніпропетровську. Обидва іпотечні договори укладено на забезпечення виконання генеральних кредитних угод № К-Г 014/02-40/285 від 11.05.2006 року та № К-Д 014/02-40/312 від 11.05.2006 року. (а.с.68-88)
Судом першої інстанції встановлено, що у зв’язку з невиконанням відповідачами зобов’язань виникла заборгованість за кредитними договорами.
Відповідно до вимог ст.. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст..1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений Постановою КМ України № 1172 від 29.06.1999 року.
У зв’язку з невиконанням відповідачами зобов’язань відповідачем надано нотаріусу пакет документів для отримання виконавчих написів про звернення стягнення на майно боржника, в наслідок чого приватним нотаріусом ОСОБА_5 були видані виконавчі написи від 16.05.2008 року за реєстровими номерами № 1529, № 1530, та про звернення стягнення на нерухоме майно – квартиру № 35 в буд. № 13 по пр.. Пушкіна в м. Дніпропетровську, та виконавчий напис від 06.05.2008 року про звернення стягнення на нежитлову будівлю № 59 по пр.. Пушкіна в м. Дніпропетровську за реєстровими номерами № 2913, № 2914. (а.с.7-12,54-61,64-98)
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно в рішенні зазначено про те, що відповідач та нотаріус діяли в межах Закону України «Про нотаріат»та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та на підставі наданих документів, перелік яких встановлено КМ України, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст. 209,218,303, 307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів , –
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: