Єдиний унікальний номер (справа №) 216/4816/15-ц

Номер провадження у суді 6/216/209/15

УХВАЛА

14 липня 2015 року місто ОСОБА_1 Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Романів Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 подання державного виконавця Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції звернувся до суду з заявою про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2. У заяві він зазначив, що на виконанні у Центрально-Міському відділі державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції перебуває виконавче провадження про стягнення заборгованості на загальну суму 5766,45 грн.

Боржник від виконання вищезазначеного рішення суду ухиляється.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем були виявлені обставини, які дають підґрунтя вважати, що боржник може виїхати за територію України.

Відповідно до положення ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України” визначено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадках, якщо діють неврегульовані договірні чи інші невиконані зобов'язання до виникнення зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або до виконання зобов'язань.

Тимчасове затримання та вилучення паспорту громадян України для виїзду за кордон відбувається судом, органами прокуратури, СБУ, прикордонною службою, органами внутрішніх справ, військовим комісаріатом та консульськими службою України.

Пунктом 8 ст.19 Закону України „Про державну прикордонну службу України” визначено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України, у тому числі згідно з дорученням правоохоронних органів чи за мотивованим письмовим рішенням суду .

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Вищевказані норми вказують про те, що одним із таких заходів може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, при чому таке обмеження можливе на підставі судового рішення за ініціативою державного виконавця.

Державний виконавець просив обмежити боржника у праві виїзду за межі України. Подання обґрунтоване наявністю виконавчого провадження ВП № 46903451, відкритого відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 березня 2015 року, з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України про сплату боргу від 13.06.2013, ухиленням боржника від виконання даного рішення.

Вивчивши надані матеріали цивільної справи, оцінивши доводи суб'єкта подання, вважаю, що у задоволенні клопотання слід відмовити повністю з підстав.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України — до виконання зобов'язань за рішенням.

Статтею 90 зазначеного Закону передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону.

Разом з тим чинне законодавство не містить визначення поняття "ухилення", практика Конституційного Суду України щодо його офіційного тлумачення відсутня.

У сучасній українській мові слово "ухилення" тлумачиться так:

1) відступати, відхилятися, вивертатися; 2) намагатися не робити чого-небудь, не брати участі в чомусь; уникати; 3) навмисно не давати відповіді на запитання або говорити про щось інше.

Отже, з погляду значення словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання — має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону № 606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

В матеріалах подання відсутні будь-які докази про повідомлення боржника щодо відкриття провадження, про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання, про ухилення його від виконання зобов'язань, тому слід відмовити у задоволенні клопотання за недоведеністю саме ухилення боржника від виконання зобов'язань.

На підставі наведеного вище суд приходить до висновку, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Доказів цього суду не надано.

Державним виконавцем надано лише постанова про відкриття виконавчого провадження, виклик та акт, які є односторонніми документами державного виконавця. Доказів обізнаності боржника з цими документами суду не надано.

На основі викладеного та керуючись ст. 377-1 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

У задоволенні подання державного виконавця Центрально-Міського відділу ДВС Криворізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мазурчак В.М.