Справа № 1530

Головуючий у 1 інстанції Дерев'янко Г.В.

Категорія 37                              

Доповідач Ювченко Л.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П. Суддів: Єлгазіної Л.П.,  Азевич В.Б. При секретарі: Тума О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоногвардійського районного суду м.  Макіївки Донецької області від 21.05. 2007 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту та договору дарування та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним заповіту та договору дарування, -

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою ОСОБА_1 оскаржується рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 21 травня 2007 року,  яким визнано недійсним заповіт,  посвідчений Четвертою Макіївською державною нотаріальною конторою від 25 липня 1997 року за реєстром № 1-1731 від іменіОСОБА_4 та договір дарування посвідчений Четвертою Макіївською державною нотаріальною конторою 07 серпня 1997 року за реєстром №1-1895,  укладений між ОСОБА_4 та її сином, ОСОБА_5на АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 21.05.2007 року та постановлены нового рішення про відмову в позові ОСОБА_2  та ОСОБА_3

З матеріалів справи вбачається,  що заповіт та договір дарування укладені ОСОБА_4 з її сином ОСОБА_5у 1997 році.

ОСОБА_4 померлаІНФОРМАЦІЯ_1. її дочка,  ОСОБА_2  звернулась до суду 03.08.2000 року з позовом про визнання недійсним договору дарування жилого будинку від 07.08.1997 року на підставі  ст. 55 ЦК України в редакції 1963 року,  просила визнати недійсною угоду укладену їх матір"ю нездатною розуміти значення своїх дій в момент укладення угоди,  а потім подала позов про визнання недійсним заповіту від 25.07.1997 року з тих же підстав.

Рішенням Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 20.12.2004 року позов задоволено,  визнано недійсними вищевказаний заповіт та договір дарування.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Ухвалою

Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 06.10.2005 року правонаступником

залучена дружина померлого ОСОБА_5-ОСОБА_1.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 7 лютого 2006 року рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 20 грудня 2004 року скасовано і справа направлена на новий судовий розгляд,  у зв"язку з тим,  що суд не притягнув до участі по справі спадкоємицю ОСОБА_3 після смерті її матері,  ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про

визнання вказаних заповіту да договору дарування недійсними з тих підстав,  що на

момент укладення угод,  мати,  ОСОБА_4 за психічним станом здоров"я не могла

розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Відповідачка,  ОСОБА_1позов не визнала,  вважає позовні вимоги не обгрунтованими.

Суд першої інстанції,  задовольняючи позов,  виходив з того,  що доказами по справі,  а саме: поясненнями свідків,  висновками посмертних судоьо-психіатричних експертиз від 28 грудня 2002 року та від 15.09.2004 року встановлено,  що у період укладення підписання заповіту 25 липня 1997 року та договору дарування від 07 серпня 1997 року ОСОБА_4 страждала від церебрального атеросклерозу,  психоорганічного синдрому,  дементний варіант та за психічним станом не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Суд дав аналіз Акту №6 посмертної судово-психіатричної експертизи від 16 вересня 2003 року Українського НДІ соціальної та судової психіатрії та наркології про те,  що на момент укладення заповіту 25 липня 1997 року та договору дарування 07 серпня 1997 року,  за психічним станом,  ОСОБА_4 могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Вказаний висновок був зроблений без дослідження необхідних медичних документів,  в тому числі медичної справи №3775. Тому суд не прийняв у якості доказу вказаний висновок експертизи.

Суд зробив обгрунтований висновок, що позовні вимоги по справі підлягають задоволенню.Обгрунтовано визнав недійсними заповіт від 25 липня 1997 року та договір дарування від 07.1997 року,  посвідчені Четвертою Макіївською державною нотаріальною конторою,  укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Суд обгрунтовано поновив строк на звернення до суду ОСОБА_3,  вважаючи,  що він пропущений з поважних причин. Матеріалами справи встановлено,  що про укладення заповіту і договору дарування позивачі не були повідомлені,  ця обставина трималась в таємниці. І тільки дізнавшись про наявність вказаних угод,  позивачі звертались до суду. Спір судом розглядався з 2000 року.

Доводи апеляційної скарги про те,  що позивачі не надали доказів про прийняття спадщини після смерті матері є безпідставними. Питання прийняття спадщини судом не розглядалось,  такий позов не був заявлений.Позов заявлено спадкоємцями за законом,  рішення постановлено в межах заявлених позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про наявність описки в копіїї рішення їм направленій,  вирішується судом,  який постановив рішення відповідно до вимог  ст. 219 ЦПК України і не являється підставою для скасуванння рішення суду.

Відповідно до вимог  ст. 308 ЦПК України,  не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до п.3  ст. 309 ЦПК України,  порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення,  якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Рішення по праві постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права,  підстав для його скасування не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про перейменування вулиць,  не впливають на правильність рішення суду,  яке постановлене щодо спірноїАДРЕСА_1 на час укладення заповіту і договору дарування у 2007 році.

Доводи апеляційної скарги,  не спростовують висновків суду.

Керуючись  ст.  ст. 307,  308,  314, 315 ЦПК України,  суд апеляційної інстанції, -

УВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 21 травня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.