Справа № 344/969/15-к
Провадження № 11-сс/779/42/2015
Категорія ст.183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції Руденко Д.М.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Томенчука Б.М.,
суддів Гриновецького Б.М., Шкрібляка Ю.Д.,
з участю секретаря с/з Перегінця О.Л.,
прокурора Павліва Р.І.,
захисника Лотоцького М.В.,
підозрюваного ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали щодо обрання запобіжного заходу у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гнильне, Підгаєцького району, Тернопільської області, з незакінченою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без постійного місця проживання, раніше неодноразово судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2015 року задоволено клопотання слідчого СВ Івано-Франківського МВ УМВС України І.В. Хриптуна та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 на строк 60 днів до 13 год. 30 хв. 28.03.2015 року з визначенням розміру застави в сумі 36 540 грн.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі захисник Лотоцький М.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу слідчого судді, покликаючись на те, що прокурором не доведено ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, а суд не дослідив можливість застосування іншого запобіжного заходу. Вказує, що факт відсутності постійного місця проживання не є підставою, що підтверджує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який вважає апеляційну скаргу безпідставною, пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника Лотоцького М.В.,
які просили задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20.11.2014 року було залишено без змін ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 жовтня 2014 року про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України для усунення протягом розумного строку виявлених судом недоліків.
Відповідно до ст.ст. 91-93, 291, 342 КПК України особа підозрюваного, обвинуваченого повинна бути встановлена , а документи, що це підтверджують повинні бути в наявності і перевірені, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні.
В суді першої інстанції встановлено, що в порушення вимог п.2 ч.2 ст.291 КПК України в даному обвинувальному акті особу обвинуваченого не встановлено, а особу, яка прибувала до суду і назвалась ОСОБА_4 встановити неможливо, оскільки і в особи, і у прокурора відсутні будь-які належні документи, які би підтверджували її особу та давали можливість встановити анкетні відомості. Як вбачається із матеріалів провадження, особу обвинуваченого встановлено, тобто недоліки усунуто.
Покликання захисника на те, що особу, яку конвоювали до суду 29.10.2014 року двоє працівників правоохоронних органів у судовому засіданні не було, оскільки були відсутні документи, які би підтверджували її особу та давали можливість встановити анкетні відомості не відповідає дійсності.
Висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені в ухвалі суду не дають підстав застосувати більш м'який запобіжний захід, ґрунтуються на матеріалах справи.
Як вбачається із матеріалів, при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 слідчим суддею у повній мірі дотримано вимоги ст.ст.183, 193, 194 КПК України.
Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ч.5 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до ч.3 ст.185 КК України, передбачена міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.
Як вбачається із повідомлення про підозру та обвинувального акту, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, відповідальність за яке передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Крім того, ОСОБА_4 раніше був неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, зокрема 29.12.2010 року Надвірнянським районним судом за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки; 01.02.2012 року ухвалою Долинського районного суду невідбуту частину покарання 6 місяців 6 днів замінено на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 26.04.2013 року Надвірнянським районним судом за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, звільнений від відбуття покарання 26.07.2013 року. Це свідчить про те, що він висновків для себе не зробив і на шлях виправлення не став.
З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, не працює, не одружений. Крім того, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що він переконував слідчого про те, що саме у ОСОБА_4 не було умислу на проникнення в приміщення з метою крадіжки
31.12.2014 року, відповідно до ч.5 ст.110, ст.281 КПК України, ОСОБА_4 було оголошено в розшук, а досудове розслідування було зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України.
Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_6, протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4, протоколом проведення слідчого експерименту.
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України, а ухвала слідчого судді - ст.196 КПК України,
Отже, під час розгляду клопотання прокурором було доведено наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти.
Враховуючи суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, а також вище вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку, що обрання більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 може призвести до його ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду, а також до вчинення іншого правопорушення.
Крім того, судом надано підозрюваному можливість внести заставу як альтернативний запобіжний захід.
Що стосується посилання апелянта про те, що ОСОБА_4 незаконно протягом п'яти днів утримувалося під вартою, то з цього приводу судом постановлено ухвалу, яку направлено прокурору м. Івано-Франківська для проведення перевірки фактів, зазначених у скарзі захисника - адвоката Лотоцького М.В.
Тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.
Керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу захисника Лотоцького М.В. в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 27 січня 2015 року про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді Б.М. Гриновецький
Ю.Д. Шкрібляк