ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
08 лютого 2007 р. |
№ 11/2919 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого -судді |
Дерепи В.І. |
|
суддів : |
Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В. |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
на постанову |
Житомирського апеляційного господарського суду від 29.11.06 |
|
у справі |
№ 11/2919 |
|
господарського суду |
Хмельницької області |
|
за позовом |
Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 |
|
до |
Комунального підприємства “Торговий центр” |
|
про |
стягнення 101158,00 грн. |
|
за участю представників від: |
|
позивача |
ОСОБА_1, ОСОБА_2 (дов. від 19.12.05) |
|
відповідача |
Юзепольський В.С. (директор), Омельчук О.І. (дов. від 01.01.07), Василюк О.В. (дов. від 01.02.07) |
В С Т А Н О В И В :
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства “Торговий центр” 101158,00 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.07.06 (суддя Редченя Д.І.), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.11.06 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Щепанської Г.А., суддів: Вечірка І.О., Шкляр Л.Т.), відмовлено у позові ПП ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Торговий центр" про стягнення 101158 грн. за проведення поліпшення невід'ємної частини орендованого приміщення.
Не погоджуючись з ухваленим судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом скорочених строків позовної давності, передбачених ст.786 Цивільного кодексу України. Зазначає, що подій, визначених ст.291 ГК України та ст.781 Цивільного кодексу України не було, договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 був розірваний за згодою сторін, а тому скорочену позовну давність, передбачену ст.786 Цивільного кодексу України, застосовувати не можна.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 01.01.01 між сторонами був укладений договір НОМЕР_2 оренди нежитлового приміщення площею 197 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з метою використання його під кафе-бар "Версаль" для громадського харчування. Строк дії договору встановлений до 31.12.01.
Згідно п.4.2.2 договору, орендар має право за погодженням з органом, уповноваженим управляти майном, та з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна (приміщення), проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, що підвищує вартість майна.
Рішенням виконкому Нетішинської міської ради від 04.05.01 №142 йому надано дозвіл на проектування та реконструкцію бару “Версаль” в орендованому приміщенні, що належить КП “Торговий центр”, зобов'язано позивача в місячний термін одержати у головного архітектора міста архітектурно-планувальне завдання і після розробки проектно-кошторисної документації погодити її з відповідними службами. Реконструкція бару “Версаль” була погоджена у встановленому порядку.
01.01.02 між сторонами укладено договір НОМЕР_1 оренди нежитлового приміщення , яким продовжено дію договору НОМЕР_2 від 01.01.01 до 01.01.07. За аудиторським висновком від 17.09.02 вартість будівельних робіт, пов'язаних з здійсненням невід'ємних поліпшень орендованого нежитлового приміщення площею 197 кв.м, склала 101158 грн.
01.10.04 позивач звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору оренди НОМЕР_1 від 01.01.02 з 01.10.04. По акту приймання-передачі від 01.10.04 орендне приміщення було передано орендодавцю. Таким чином, з цього моменту договір оренди припинив свою дію. Тому суди дійшли висновку, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку із закінченням встановленого ст. 786 Цивільного кодексу України строку позовної давності. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такою правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ст.786 ЦК України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору найму.
Оскільки судами встановлено, що нежитлове приміщення після розірвання договору оренди по акту прийому-передачі від 01.10.04 було повернуто орендарем власнику в той же день, то строк позовної давності почав перебіг 02.10.04 та закінчився 02.10.05. Позивач звернувся з позовом 31.05.06, тобто з пропуском строку позовної давності.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вважає, що позивач пропустив строк позовної давності встановлений ст.778 ЦК України. Пунктом 4 ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові. Отже, слід погодитися з висновком судів попередніх інстанцій, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку із закінченням строку позовної давності.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ч.1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 29.11.06 у справі № 11/2919 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко