ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р. Справа № 907/136/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України

на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015р.

у справі № 907/136/15

за заявою: Воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області

до: Державного підприємства «Солотвинський солерудник»

про: банкрутство

З участю представників :

від заявника - не з'явився.

від боржника - Коломієць В.К. - представник (довіреність №214/ЛК від 30.07.2015р.)

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015р., суддя Ремецькі О.Ф., було порушено провадження у справі №907/136/15. Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, м. Калуш Івано-Франківської області, яким подано заяву про порушення справи про банкрутство до державного підприємства „Солотвинський солерудник" (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Шахтарська, 36, код ЄДРПОУ 00383544) на загальну суму 599442,72грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено по справі №907/136/15 розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Шимчишина І.С. Встановлено оплату послуг арбітражного керуючого Шимчишина І.С. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним своїх повноважень. Зобов'язано розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Шимчишина І.С. надати суду не пізніше 25.05.2015 відомості про результати розгляду вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна надати суду не пізніше 26.05.2015 реєстр вимог кредиторів боржника. Зобов'язано арбітражного керуючого Шимчишина І.С. у строк до 15.05.2015 організувати та провести інвентаризацію майна державного підприємства „Солотвинський солерудник" та визначити його вартість. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства „Солотвинський солерудник" (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Шахтарська, 36, код ЄДРПОУ 00383544), текст якого додається. Призначено попереднє судове засідання на 27 травня 2015 р. на 11:00 год. (не пізніше 2-х міс. та 10 днів від підготовчого засідання). Зобов'язано Державного реєстратора за місцем знаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, докази чого надати суду.

З даною ухвалою не погодилося ДП «Солотвинський солерудник» і оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 27.07.2015р. у складі колегії суддів відбулася заміна суддів Марко Р.І. та Данко Л.С. суддями Гнатюк Г.М. та Кравчук Н.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015р. у справі №907/136/15 - скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Солотвинський солерудник» (далі - ДП «Солотвинський солерудник») входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України та є держаним підприємством із 100-відсотковою часткою державного майна у його статутному фонді.

Для вирішення питання ліквідації наслідків надзвичайної екологічної ситуації, яка склалася внаслідок виробничої діяльності і затоплення солевидобувних шахт ДП «Солотвинський солерудник», Мінагрополітики України було прийнято ряд управлінських рішень щодо ліквідації ДП «Солотвинський солерудник», організації діяльності державного підприємства «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» та розроблено нормативно-правові документи із схвалення і затвердження проектно-кошторисної документації для виконання робіт з ліквідації.

Відповідно до наказу Мінагрополітики України від 14.11.2011 № 469 «Про проведення робіт по підготовці необхідних документів стосовно ліквідації чи консервації гірничодобувних об'єктів» ДП «Солотвинський солерудник» було замовлено, а силами ТДВ «Інститут «ГІРХІМПРОМ» розроблено техніко-економічне обгрунтування (далі- ТЕО) та 1-ша черга проекту «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства «Солотвинський солерудник» Тячівського району Закарпатської області» (далі - проект). ТЕО схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 829, 1-шу чергу проекту затверджено наказом Мінагрополітики України від 05.08.2013 № 486.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 107-р погоджено пропозицію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо ліквідації ДП «Солотвинський солерудник».

На виконання зазначеного розпорядження Мінагрополітики України прийнято накази від 24.04.2013 № 281 «Про створення державного підприємства «Виробнича дирекція з ліквідації Солотвинського солерудника» та від 04.07.2013 № 412 «Про ліквідацію державного підприємства «Солотвинський солерудник».

Таким чином, вказані обставини свідчать про знаходження боржника державного підприємства «Солотвинський солерудник», ідентифікаційний код 00383544, на час звернення кредитора до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство та розгляду справи в суді, в стані припинення (у ліквідаційній процедурі) та можливості застосування до боржника, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, відповідно до положень статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» лише ліквідаційної процедури за умови недостатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів. При цьому, виходячи з положень вказаної статті вирішення питання достатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів віднесено до повноважень ліквідаційної комісії.

Господарським судом Закарпатської області винесено рішення від 04.06.2010р. по справі № 7/58-2010 про стягнення з ДП „Солотвинський солерудник" на користь Івано-Франківського СВГРЗ заборгованості за гірничорятувальне обслуговування в сумі 831890,72грн.

Для примусового виконання вищевказаного рішення господарського суду нами було подано до відділу Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції заяву від 31.08.2010р. № 600 та наказ господарського суду Закарпатської області від 21.06.2010р. № 7/58-2010.

14 вересня 2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін до 21.09.2010 року для добровільного виконання вищевказаного судового рішення та наказу.

У зв'язку з тим, що 09 червня 2011 року відділом ДВС Тячівського районного управління юстиції було перераховано Івано-Франківському СВГРЗ 232448,00 грн., сума боргу за вищевказаним виконавчим провадженням зменшилась і становить 599442,72 грн.

Крім цього, до суми заборгованості, вказаної у рішенні господарського суду Закарпатської області від 04.06.2010р. по справі № 7/58-2010, а відповідно і в наказі від 21.06.2010р. № 7/58-2010, не включений борг 95065грн., який виник після винесення господарським судом вищевказаного рішення, тобто заборгованість за липень-серпень 2010 року. Ця сума боргу визнається боржником і підтверджується підписаними Державним підприємством "Солотвинський солерудник" актами звірки розрахунків від 30.06.2011 року та від 31.10.2011 року.

Отже, загальна сума заборгованості Державного підприємства "Солотвинський солерудник" за постійне та обов'язкове гірничорятувальне обслуговування становить 694507,72 грн. (599442,72 грн. + 95065,00 грн.).

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.07.2013р. № 412 "Про ліквідацію державного підприємства "Солотвинський солерудник" та листа комісії з ліквідації ДП "Солотвинський солерудник" від 23.08.2013р. № 242/лк Івано-Франківським спеціальним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій було подано заяву про грошові вимоги (вих. № 348 від 17.09.2013р.) до боржника на суму 694507,72грн.

Згідно листа від 03.10.2013р. № 278/лк комісія з ліквідації ДП "Солотвинський солерудник" розглянула заяву про грошові вимоги та повідомила про задоволення вимог Івано-Франківського спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій у сумі 694507,72грн. повністю.

Заявник - Воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг. Суд першої інстанції дану заяву задовольнив та порушив провадження у справі щодо банкрутства ДП «Солотвинський солерудник», яке є повністю державним підприємством та включене в перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може з наступних підстав.

Ініціюючим кредитором даних щодо недостатності майнових активів для задоволення вимог кредиторів до суду не подано, вимоги про порушення справи про банкрутство обґрунтовуються загальними підставами, зазначеними в ст. 10 Закону про банкрутство, а саме неспроможністю боржника задовольнити на протязі більше трьох місяців вимог кредитора, безспірний розмір яких становить більше трьохсот мінімальних заробітних плат, без урахування положень ст. 95 цього Закону та стану боржника, який в свою чергу знаходиться в стані ліквідації (припинення) і до якого не можуть бути застосовані процедури розпорядження майном, санації та мирової угоди, які передбачають відновлення платоспроможності боржника, тоді як власником (засновником) вже прийнято рішення про його ліквідацію.

Судом першої інстанції не враховано, що в даному випадку порядок припинення суб'єкта господарювання шляхом його ліквідації вже здійснюється за правилами ст.ст. 59-61 ГК України та ст.ст. 110-112 ЦК України. Саме цими нормами матеріального права визначені права та обов'язки боржника, ліквідатора (ліквідаційної комісії) та кредиторів. І саме на підставі ч. 3 ст. 60 ГК України та ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія внесла до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про рішення засновника щодо ліквідації ДП «Солотвинський солерудник».

Прийняття рішення ліквідаційною комісією щодо заявлених кредиторами грошових вимог, порядок оскарження цих рішень кредиторами та подальші дії, пов'язані з інвентаризацією майна, його оцінкою, продажем, складанням ліквідаційного балансу та здійснення розрахунків з кредиторами також регламентуються положеннями ст.ст. 59-61 ГК України та ст.ст. 110-112 ЦК України.

За викладених обставин ліквідація ДП «Солотвинський солерудник» у порядку, встановленому Законом про банкрутство, можлива лише у єдиному випадку, встановленому якраз ст. 95 цього Закону: якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Згідно з диспозицією ст. 95 Закону про банкрутство, вона є спеціальною нормою матеріального права, яка встановлює особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 95 Закону про банкрутство юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом тільки у разі поєднання таких умов:

- ліквідація юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про ліквідацію, в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, здійснюється лише у тому випадку, якщо вартості майна такої особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

- у разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи;

- обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

В даному випадку жодна з цих умов, визначених Законом, відсутня.

Боржник, який ліквідується за власною ініціативою, із заявою про порушення справи про банкрутство до господарського суду не звертався. З цією заявою до суду звернувся кредитор, який відповідно до встановлених ст. 95 Закону про банкрутство особливостей, не мав для цього відповідних повноважень.

Порядок ліквідації боржника у встановленому господарським та цивільним кодексами України порядку не завершений.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 60 ГК України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Судом першої інстанції при порушення провадження у даній справі були застосовані загальні норми Закону про банкрутство стосовно підстав та порядку порушення провадження у справі про банкрутство.

Однак, судом першої інстанції зовсім не були враховані вимоги норм розділу 7 даного Закону.

Відповідно до ст.. 84 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відносини, пов'язані з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, визначених у цьому розділі, регулюються Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Таким чином, суд першої інстанції повинен був керуватись в першу чергу нормами ст..95 Закону про банкрутство, яка визначає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником та віднесена законодавцем до розділу 7 Закону.

За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку, що враховуючи звернення заявника до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи, щодо якого засновником прийнято рішення про ліквідацію і до якого, відповідно до статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», положення цього Закону застосовуються лише у разі недостатності майна для задоволення вимог кредиторів і наслідком розгляду якої є застосування лише процедури ліквідації, заява ініціюючого кредитора задоволенню не підлягає та суд повинен був відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство боржника.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 17.04.2015р. по справі №907/136/15 винесена з неповним дослідженням обставин справи, з порушенням вказаних норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.7 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105,106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України задовольнити повністю.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 17.04.2015р. у справі №907/136/15 скасувати. Відмовити Воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області в порушенні провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Солотвинський солерудник".

Судові витрати покласти на заявника.

Стягнути з Воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (77303, м. Калуш, Івано-Франківська область, вул. Пушкіна, 9а, р/р 31259284112699 в Калуському УДКСУ Івано-Франківської області, МФО 836014, Код ЄДРПОУ 33926446) на користь Міністерства аграрної політики та продовольства України задовольнити повністю (01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37471967) - 609 грн. (шістсот дев'ять гривень) суми судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 30.07.2015р.»