ПОСТАНОВА

                                          ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року     Справа 2-а-105/09

        Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Третяк О.Г.,розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоотриманої суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації Луганської області  про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку .

Позивачка в судове засідання не з»явилася,надала суду заяву про розгляд справи без її участі ,позов підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав заперечення проти позову, просив провести розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1   є матір'ю малолітнього сина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.01.2007 року.

Згідно відомостей Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської райдержадміністрації Луганської області  позивачка одержує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Отримана допомога   складає:

•   -     липень 2007 року – 129,03 грн.,

•   -     серпень 2007 року - 129,03 грн.,

•   -     вересень 2007 року - 138,06 грн.,

•   -     жовтень 2007 року - 136,13 грн.,

•   -     листопад 2007 року – 140,05 грн.,

•   -     грудень 2007 року – 144,10 грн.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років ,встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» становив з 01.01.2007 року- 434 грн.,з 01.04. 2007 року- 463 грн.,з 01.10.2007 року- 470 грн.

     Недоплачена сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік становить: за липень 463,00/31*24 - 129,03 = 229,42 грн., за серпень 463,00 - 129,03 = 333,97 грн., за вересень 463,00 - 138,06 = 324,94 грн., за жовтень 470,00 - 136,13 = 333,87 грн., за листопад 470,00 - 140,05 = 329,95 грн., за грудень 470,00 - 144,10 = 325,90 грн.

Таким чином, загальна недоплачена позивачці сума допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року становить 1878,05 грн.

Відповідач у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні вимог позивачці щодо визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської  районної державної адміністрації протиправними та стягнення заборгованості по виплаті державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.Окрім того відповідач наголошує на відсутність коштів та відсутність відповідних нормативно-правових актів щодо виділення таких коштів та порядку нарахування та виплати.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки відповідач не повідомив позивачку про те, що вказані грошові виплати виплачуються їй не у повному обсязі, то позивачка вважала, що дії відповідача щодо виплати зазначеної допомоги відповідають діючому законодавству. Крім того, відповідач про це повідомив позивачку тільки 26.01.2009 року після письмового звернення позивачки до Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської  районної державної адміністрації.

Згідно ч.2 ст.100 КАС України,якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною,адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку,встановленому цим Кодексом.

У відповідності з ч. 1 ст. 102 КАС України,  пропущений з поважних причин  процесуальний строк,встановлений законом,може бути поновлений,а процесуальний строк ,встановлений судом, - продовженим судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Оскільки позивачкою було порушено строк звернення до суду з поважних причин,суд вважає за необхідне поновити пропущений строк.

У ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції від 22 березня 2001 року, міститься загальна норма про те, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р., в черговий раз було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 15 та п. З розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення абз. З ч. 2 ст. 56 та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність.

З цього моменту зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, інших Законів України щодо порядку та розміру вказаних виплат допомоги по догляду за дитиною до трьох років, в установленому порядку на 2007 рік не приймалося.

Враховуючи, що вказане рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», і допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватися у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, суд вважає, що після винесення Конституційним Судом України вищевказаного рішення від 09.07.2007 року, відповідач мав провести розрахунок та виплати спірної допомоги позивачці, виходячи з формулювання ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто з прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, і в такому розмірі виплачувати до 31 грудня 2007 року, тобто до закінчення бюджетного року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28 грудня 2007 року N 107-VІ було зупинено на 2008 рік дію частини 15 Закону № 2811-ХІІ в частині встановлення розміру вказаної допомоги.

У відповідності зі статтями 1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Отже до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності), в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України.

Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивачки щодо виплати допомоги за 2008 рік задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.За таких підстав позовні вимоги позивачки  щодо зобов»язання відповідача в майбутньому проводити нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»  задоволенню не підлягають, оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвале'не на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,

ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 11, 17, 86,87, 89, 94, 98,99, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1   -  задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області щодо недоплати ОСОБА_1   допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації Луганської області виплатити ОСОБА_1    недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у сумі 1878,05  грн.

В задоволенні інших  вимог відмовити як заявлених безпідставно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1         судові витрати зі  сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

         Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ     Третяк О.Г.