Справа № 2-1145/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 квітня 2009 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:        

головуючої судді Сороки О.В.,

    секретаря Черкасової М.О.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

представника третьої особи ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, треті особи – СКУ «Трубник», сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Новомосковського МВ УМВС України в Дніпропетровській області,-      

в  с  т  а  н  о  в  и  в:

ОСОБА_1  звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи – СКУ «Трубник», ВГІРФО Новомосковського МВ УМВС, в якому просить захистити її право власності та зняти відповідача з реєстрації в АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує, що 11.02.2008 року між нею, як власником квартири АДРЕСА_1  та піднаймачем ОСОБА_2  було укладено договір про користування житловим приміщенням і вказаний договір був затверджений в СКУ «Трубник». За умовами договору піднаймач зобов’язувався сплачувати комунальні послуги за діючими тарифами, однак платежі піднаймач не сплачував, в квартирі не проживав, тому ОСОБА_1  вважає, що відповідач, не проживаючи в квартирі понад шість місяців без поважних причин, втратив право користування житловим приміщенням, тому повинен бути знятий з реєстрації.

В свою чергу, ОСОБА_2  звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1  та зобов’язати ОСОБА_1  надати йому ключі від квартири.

В обґрунтування свого позову, ОСОБА_2  зазначає, що у спірну квартиру був вселений на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду від 24.04.2007 року на правах колишнього члена сім’ї, однак рішення суду було виконане тільки формально, його впустили в квартиру, склали акт про вселення, який він підписав, а коли пішов за своїми речами, позивачка закрила за собою двері і більше не відчиняла їх, ключів від вхідних дверей не передавала, тому вважає, що ніяких платежів за користування житлом він не повинен сплачувати, оскільки ним не користувався, і просить усунути перешкоди у користуванні житлом та зобов’язати ОСОБА_1  видати йому ключі від квартири.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  свій позов підтримала, позовні вимоги ОСОБА_2  не визнала, пояснивши, що після вселення відповідача в належну їй на праві власності квартиру, вона уклала з ним договір про користування житловим приміщенням, який був укладений строком на 1 рік, і вказаний договір був зареєстрований в СКУ «Трубник», однак ОСОБА_2  не виконує вимоги підписаного договору, у належній їй на праві власності квартирі не проживає понад шість місяців, вона самостійно змушена нести витрати на утримання нерухомого майна, і не має можливості розпорядитися майном на свій розсуд, а саме відчужити його, оскільки в квартирі зареєстрована стороння особа. При цьому пояснила, що ніхто ОСОБА_2  не чинив перешкод у користуванні житловим приміщенням, а змінити замок від вхідних дверей – це була його пропозиція, після якої ОСОБА_2  залишив квартиру, жодного разу після 11.02.2008 року не приходив до квартири, і не проживає в ній по цей час.

Представник СКУ «Трубник» в судовому засіданні позов ОСОБА_1  підтримала, позов ОСОБА_2  не визнала, пояснивши, що ОСОБА_2  в її присутності був вселений в квартиру АДРЕСА_1 , ніяких зауважень від ОСОБА_2  щодо вселення не надходило, після чого був підписаний договір про користування житловим приміщенням, який був затверджений в СКУ «Трубник», однак ОСОБА_2  цей договір не виконує, ОСОБА_1  самостійно несе всі витрати по утриманню майна, а в період з 11.02.2009 року по цей час від ОСОБА_2  не надходило жодної заяви щодо усунення перешкод у користуванні майном. Крім того, представниками СКУ «Трубник», в присутності інших мешканців будинку було складено акт про не проживання ОСОБА_2  в квартирі АДРЕСА_1 , тому вважає, що відповідач не надав жодної поважної причини, через яку він не має можливості проживати в квартирі.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1  не визнав, а свій позов підтримав, пояснивши, що після вселення його в квартиру, ключі від вхідних дверей йому не надали. Оскільки ОСОБА_1  пояснила, що у неї є тільки один ключ від дверей, вони досягли домовленості, що він змінить замки від дверей за власні кошти, тому він пішов купувати нові замки, а повернувшись, ОСОБА_1  його не впустила в квартиру. Після цього він знову звернувся до державного виконавця, який його вселив, однак останній відповів, що рішення виконане, тому ОСОБА_2  вважає, що рішення суду виконане тільки формально, сама ОСОБА_1  чинить йому перешкоди і не впускає його в квартиру, тому просить зобов’язати її видати ключі від квартири АДРЕСА_1 . Крім того, ОСОБА_2  пояснив, що не повинен сплачувати комунальні послуги за підписаним договором, оскільки в ньому не визначені його права.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1  є власником квартири АДРЕСА_1 , в яку 11.02.2008 року, на виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду від 24.04.2007 року був вселений ОСОБА_2  і за ним визнане право користування квартирою без визначення порядку користування, що стверджується матеріалами дослідженої в судовому засіданні справи № 2-546/07.

Таким чином, ОСОБА_2 , як колишній член сім’ї власника квартири, у відповідності до ч.1 ст. 64 ЖК України, користується нарівні з наймачем усіма правами і несе усі обов’язки, що випливають з договору найму житлового приміщення, тому суд критично відноситься до підписаного між ОСОБА_1  та ОСОБА_2  договору про вселення (а.с. 4), оскільки останній не відповідає вимогам ст. 91, 93 ЖК України.

Між тим, у відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а ст. 71 ЖК України визначає, що в разі тимчасової відсутності наймача або члена його сім’ї за ним зберігається право користування жилим приміщенням на протязі шести місяців.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2  дійсно не проживає в спірній квартирі з 11.02.2008 року навіть після примусового виконання рішення про його вселення, що не заперечувалося в судовому засіданні і самим відповідачем, а також стверджується актами, затвердженими СКУ «Трубник» та квартальним комітетом (а.с. 6, 30).

Крім того, у відповідності до ст. 60 ЦПК України, ОСОБА_2  не доведену ту обставину, що ОСОБА_1  з лютого 2008 року чинить йому перешкоди у користування квартирою, оскільки як встановлено в судовому засідання він мав такі ж права та обов’язки, як і наймач квартири, тому мав можливість протягом всього часу виготовити дублікати ключів, звернутися за допомогою до СКУ «Трубник», або зі скаргою на дії державного виконавця, який на його думку формально виконав рішення, і до правоохоронних органів.

Однак, ОСОБА_2 , звернувся з вимогою про усунення перешкод у користуванні квартирою тільки після того, як власник квартири звернулася до суду з позовом про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що ставить під сумнів намір ОСОБА_2  взагалі користуватися наданим йому приміщенням.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1  обґрунтований та підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_2  задоволенню не підлягає, оскільки не проживаючи без поважних причин понад шість місяців у квартирі АДРЕСА_1  Дніпропетровської області, він, у відповідності до ст. 72 ЖК України, повинен бути визнаний таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 71, 72 ЖК України, 391 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 213, 214, 215, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1  задовольнити.

Захистити право власності ОСОБА_1  шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_2  в квартирі АДРЕСА_1  Дніпропетровської області.

Відмовити ОСОБА_2  в задоволенні позову до ОСОБА_1  про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: заява на апеляційне оскарження надається протягом 10 днів до Новомосковського міськрайонного суду, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після надання заяви про апеляційне оскарження.

                           

Суддя                         О.В.Сорока