Ленінський районний суд міста Севастополя
Справа №.2-333\2007р.
Категорія 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2006 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді - Лядової Т.Р.,
при секретарі - Хіштілової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Севастополі цивільну справу запозовом ОСОБА_1до Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про стягнення компенсації за прострочення страхового відшкодування, стягнення моральної шкоди;
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача компенсацію за прострочення виплати страхової суми у розмірі 11грн.32коп. Вимоги позивача в даній частині мотивовані тим, що з вини відповідача йому була затримана виплата страхового відшкодування на 65 днів. За вказаний період часу позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних від суми страхового відшкодування, що відповідно складає суму позову. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 500грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричинення якої мотивує неможливістю своєчасно продовжити ефективне лікування, придбати дорогі медичні препарати, санаторно-курортну путівку, що привело до моральних страждань і переживань позивача.
Представник відповідача пред"явлений позов не визнала, пояснила суду, що в даних правовідносинах страхувальником є Міністерство Оборони України, законодавцем встановлений порядок виплати страхового відшкодування виключно за рахунок страхових платежів, що сплачуются страхувальником до HACK «ОРАНТА». Заборгованість Міністерства оборони України по виплаті страхових платежів складає 6 млн.4 80тыс.грн., що привело до невчасного здійснення страхових платежів застрахованим особам. При таких обставинах, представник відповідача вважає, що на страхову компанію не може бути покладена відповідальність по відшкодуванню позивачу моральної шкоди і компенсації за затримку виплати страхового відшкодування.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню по наступних підставах.
Представником відповідача не оспорювалося в судовому засіданні обставин, щодо наявності у позивача права на отримання страхового відшкодування, а також того факту, що позивач звернувся в страхову компанію із заявою про виплату страхового відшкодування 13.10.2005р.
2
Крім того, позивач і представник відповідача пояснили суду, що позивачем були надані страховій компанії всі необхідні документи, підтверджуючі його право на отримання страхового відшкодування.
Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України № 488 від
19.08.1992р. «Про умови державного обов"язкового особистого
страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум», виплата страхових сум провадиться у семиденний строк з дня одержання Національною акціонерною страховою компанією «ОРАНТА» усіх необхідних документів від застрахованого.
Судом встановлено, що страхове відшкодування сплачено позивачу 24.01.2006р., тобто з порушенням встановлених строков виплати.
Відповідно до ст.992 ЦК України, у разі несплати (прострочення виплати) страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Таким чином, стягнення неустойки є не мірою відповідальності (санкцією), а лише правовим наслідком порушення зобов"язання п. З ч.1 ст.611 ЦК України.
Разом з тим, позивач свої вимоги обґрунтовує положенням ч.2 ст.625 ЦК України.
На думку суду, у позивача не виникло право вимоги покладання на
відповідача відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 ЦК України,
оскільки стягнення відсотків за прострочення виконання грошового
зобов'язання є платнею за користування чужими грошовими коштами.
Виходячи з вище висловленого, слід визнати, що законодавцем не передбачено стягнення із страхової компанії 3% річних за порушення строків виплати страхових сум.
На думку суду, вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки з пояснень позивача у судовому засіданні, тексту позовної заяви вбачається, що позивач зв'язує спричинення йому моральної шкоди у зв'язку із захворюваннями, що є у нього, необхідністю придбання дорогих медичних препаратів, санаторно-курортної путівки.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не представлено суду доказів, підтверджуючих необхідність придбання дорогих медичних препаратів, санаторно-курортної путівки в період часу з 13.10.2005р. по 23.01.2006р.
Враховуючи, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, суд вважає можливим відмовити позивачу в задоволенні вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди.
Оскільки позивачем при подачі позову не сплачені державним митом вимоги про стягнення з відповідача грошової компенсації за прострочення виплати страхової суми, а також не в повному об'ємі сплачені витрати, пов"язані з ІТО, вони підлягають стягненню з позивача рішенням суду.
На підставі ст.ст.611 ч.1 п.3,625 ч.2,992 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,60,179,212,215 ЦПК України, суд
3
ВИР І Ш И В:
ОСОБА_1відмовити в задоволенні позову до Національної акціонерної страхової компанії «ОРАНТА» про стягненн; компенсації за прострочення страхового відшкодування, стягненню моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_1, держмито в дохід держави у розмірі 51грн., а також витрати, пов'язані з ІТО, в дохід Ленінськогс районного суду М.Севастополі у розмірі 22грн.50коп.
Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд міста Севастополя шляхом подачі в Ленінський районний суд міста Севастополь апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження подається до Ленінськогс районного суду міста Севастополя протягом 10 днів з дня оголошенню рішення суду.
Суддя підпис
Копія верна