Справа № 2-а-1430/11

У Х В А Л А

12 квітня 2011 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

В складі головуючого судді Дручкова С. П.

При секретарі Дондель Т. В.

З участю представника відповідача, представника третьої особи

          розглянувши в смт. Теофіполі заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради, третя особа ТзОВ «Лан» про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Теофіпольської селищної ради Хмельницької області № 13 від 12 травня 2006 року. Визнати незаконним та скасувати рішення Теофіпольської селищної ради № 141 від 25 червня 2009 року в частині внесення змін та доповнень до рішення селищної ради № 13 від 12 травня 2006 року.

          При подачі адміністративного позову позивач просила поновити пропущений строк для звернення до суду. В заяві вказала, що причину пропущення строку для подання адміністративного позову вважає поважною, виходячи з наступного. З даного приводу позивач звернулася до Теофіпольського районного суду з цивільним позовом до Теофіпольської селищної ради Хмельницької області, ТзОВ «Лан» Теофіпольського району Хмельницької області про визнання недійсними рішень селищної ради та про визнання недійсним договору оренди, щодо вимог про визнання недійсними рішень селищної ради №13 від 12 травня 2006 року «Про затвердження проектів із землеустрою по відведенню земельних ділянок для підприємницької діяльності» та №141 від 25 червня 2009 року «Про внесення змін до рішення селищної ради від 12 травня 2006 року №13 та від 17 липня 2007 року №139» в частині внесення змін до рішення № 13 від 12 травня 2006 року ще у липні 2007 року. Згідно ухвали Теофіпольського районного суду від 20 грудня 2007 року закрито провадження у вищевказаній цивільній справі. Як вбачається з тексту вказаної ухвали, суд прийшов до висновку, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом даного спору є рішення Теофіпольської селищної ради, а не право на спірну земельну ділянку. Згідно ухвали Верховного Суду України від 5 листопада 2008 року подану касаційну скаргу задоволено, ухвалу Теофіпольського районного суду від 20 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 20 лютого 2008 року скасовано, справу передано для розгляду по суті до суду першої інстанції. За змістом ухвали вбачається, що суд прийшов до висновку, оскільки виник спір стосовно земельних правовідносин, справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, а висновки суду, як першої так і апеляційної інстанції щодо закриття провадження у даній справі є необгрунтованими. 1 квітня 2010 року Конституційним судом України прийнято рішення №10-рп/2010 у справі №1-6/2010, яким роз'яснено, що: положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень; положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

27 грудня 2010 року Теофіпольським районним судом винесено ухвалу, якою провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради Хмельницької області, ТзОВ «Лан» Теофіпольського району Хмельницької області про визнання недійсними рішень селищної ради та про визнання недійсним договору оренди, щодо вимог про визнання недійсними рішень селищної ради № 13 від 12 травня 2006 року «Про затвердження проектів із землеустрою по відведенню земельних ділянок для підприємницької діяльності» та № 141 від 25 червня 2009 року «Про внесення змін до рішення селищної ради від 12 травня 2006 року №13 та від 17 липня 2007 року № 139» в частині внесення змін до рішення № 13 від 12 травня 2006 року закрито та запропоновано звернутися з позовом про визнання нечинними вказаних рішень Теофіпольської селищної ради у порядку адміністративного судочинства. За вказаних, підстав, вважає, що через зміни в законодавстві нею був пропущений строк звернення до суду, що дає підстави для поновлення строку.

В судове засідання позивач не зявилась. Про час та місце розгляду повідомлена вчасно, про що свідчить розписка в матеріалах справи. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не поступило.

          Представник відповідача при вирішенні заяви позивача про поновлення строку, поклався на розсуд суд.

          Представник третьої особи пояснив, що позивачу про рішення Теофіпольської селищної ради від 12 травня 2006 року № 13 було відомо ще з січня 2007 року. Так як, вимоги щодо скасування зазначеного рішення були предметом розгляду суду за її позовом. 14 листопада 2007 року позовну заяву ОСОБА_2 до Теофіпольської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради залишено без розгляду, в зв’язку з поданою нею заявою. Пояснив, що посилання позивача на рішення Конституційного суду України, як на підставу для поновлення строку є безпідставним. Так як, рішення Конституційного суду України № 10-рп10 від 01 квітня 2010 року у справі № 1-6\2010 р., є не змінами в законодавстві, а дає лише офіційне тлумачення Конституції та законів України. Крім того, пояснив, що ОСОБА_1, навіть після прийняття рішення Конституційним судом від 1 квітня 2010 року пропустила встановлений строк для подання позову. Так як, в провадженні Теофіпольського районного суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1, за якою вона ставила аналогічні вимоги щодо скасування рішень Теофіпольської селищної ради. Причин за якими позивач не могла подати позов в порядку адміністративного позову нею не вказано. Пояснив, що дійсною причиною пропущення строку позивачем є невірне тлумачення норм процесуального права. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні заяви.

          Суд вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи та прийшов до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь.

В судовому засіданні встановлено, що 14 листопада 2007 року у справі № 2-а-5\07 за позовом ОСОБА_2 до Теофіпольської селищної ради про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради винесено ухвалу про залишення позову без розгляду. Зазначена ухвала винесена за заявою позивача про залишення позову без розгляду, де вона вказала, що зазначений спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Зазначена ухвала набрала законної сили. За вказаним позовом ОСОБА_1, ставила питання про визнання незаконним та скасування рішення Теофіпольської селищної ради № 13 від 12 травня 2006 року. Тобто, позивачем в порядку адміністративного судочинства вже було подано позов про визнання незаконним та скасування рішення Теофіпольської селищної ради № 13 від 12 травня 2006 року, ще у 2007 року.

Щодо визнання незаконним та скасування рішення Теофіпольської селищної ради від 25 червня 2009 року № 141 в частині внесення змін та доповнень до рішення селищної ради № 13 від 12 травня 2006 року, то суд виходить з наступного. Згідно ухвали Теофіпольського районного суду від 27 грудня 2010 року встановлено, що у вересні 2009 року позивач збільшила позовні вимоги та просила визнати недійсним рішення Теофіпольської селищної ради № 141 від 25 червня 2009 року. Зазначена справа розглядалась в цивільному провадженні. Тобто, позивачу в вересні 2009 року було відомо про прийняття вказаного рішення селищною радою.

В обґрунтування необхідності розгляду справи в порядку адміністративного судочинства позивач посилається на рішення Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 1-6\2010. Разом з тим, вказує, що за ухвалою суду від 27 грудня 2010 року Теофіпольським районним судом провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради Хмельницької області, ТзОВ «Лан» Теофіпольського району Хмельницької області про визнання недійсними рішень селищної ради та про визнання недійсним договору оренди, щодо вимог про визнання недійсними рішень селищної ради № 13 від 12 травня 2006 року «Про затвердження проектів із землеустрою по відведенню земельних ділянок для підприємницької діяльності» та № 141 від 25 червня 2009 року «Про внесення змін до рішення селищної ради від 12 травня 2006 року №13 та від 17 липня 2007 року № 139» в частині внесення змін до рішення № 13 від 12 травня 2006 року закрито та запропоновано звернутися з позовом про визнання нечинними вказаних рішень Теофіпольської селищної ради у порядку адміністративного судочинства.

Тобто, позивач знаючи про рішення Конституційного суду України від 1 квітня 2009 року №№ 1-6\2010, в вересні 2009 року їй було відомо про прийняття рішення Теофіпольської селищної ради № 141 від 25 червня 2009 року до суду з позовом про визнання вказаного рішення Теофіпольської селищної ради в порядку адміністративного судочинства не звернулась.

За вказаних обставин, причини вказані ОСОБА_2, для поновлення строку судом не визнаються поважними та такими, що дають підстави для поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 102 КАС України, районний суд           

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольської селищної ради, третя особа ТзОВ «Лан» про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів з дня її проголошення. Особами які не були присутні при проголошенні ухвали в той же строк з дня отримання її копії через Теофіпольський районний суд до Вінницького апеляційного адміністративного суду, одночасно копія апеляційної скарги подається до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:                                                                      С. Дручкова