УХВАЛА

АПЕЛЯЦІЙНОГО    СУДУ   ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 липня 2008 року                                                                                           м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі: головуючого - Дорчинець С.Г., суддів - Дідика В.М., Лізанця П.М., з участю прокурора -Фрицюк В.В., засудженого - ОСОБА_1захисника - ОСОБА_2розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1та його захисника - адвоката ОСОБА_2на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 3 квітня 2008 року

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м.Ужгорода, мешканецьАДРЕСА_1 з середньою освітою, не судимий, засуджений за ч.2 ст. 121 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі.

Ухвалено: запобіжним заходом щодо ОСОБА_1. залишити тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати з 11 травня 2007 року.

ОСОБА_1. визнаний винуватим у тому, що 9 травня 2007 року в стані алкогольного сп'яніння в огороді будинку АДРЕСА_2, за місцем проживання під час суперечки з братом ОСОБА_3. вдарив його кулаком в обличчя, а коли останній впав продовжував його бити руками й ногами по різним частинам тіла, після чого підняв його і повів у кімнату, при вході якої штовхнув його, внаслідок чого останній вдарився у відчинені двері і впав на підлогу, вдаривши його ще декілька разів по обличчю, положив його на диван і пішов спати, на ранок 10 травня ОСОБА_1від отриманих тілесних ушкоджень помер.

В апеляціях засуджений та його захисник, порушують питання про зміну вироку, перекваліфікувавши дії засудженого з ч.2 ст. 121 на ст. 124 КК України. посилаються на те, що засуджений змушений був захищатися від свого брата, який значно сильніший за нього, повернувся додому в стані сп'яніння і першим розпочав бійку.

Заслухавши доповідь судді, виступи захисника та засудженого, які апеляції підтримали,  промову  прокурора,  яка  вважала  вирок     законним  і

Справа: № 11-306/2008р.                                                           

Номер рядка статистичного звіту:

Головуючи у першій інстанції: Монич О.В.

Доповідач: Дідик В.М.

2

обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що вони підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

З показань засудженого вбачається, що 9 травня 2007 року близько 17 год. між ним та братом виникла суперечка із-за того що останній продав з дому швелер, зловживає алкоголем, а пити йому не можна оскільки хворіє епілепсією, суперечка переросла в бійку яку розпочав потерпілий яка продовжувалась близько 2-3 хвл. Після чого підняв брата з землі і повів його до хати. Завівши його в кухню, штовхнув його вперед внаслідок чого він вдарився у відчинені двері які ведуть на веранду. Від удару розбилось скло, а ОСОБА_3впав на підлогу. Вдаривши його декілька разів, положив його на ліжко. Зранку прокинувся від крику брата. Зайшовши в кімнату де спав брат, побачив його на підлозі з приступом епілепсії. Почав надавати йому допомогу, положив на диван, однак брат за декілька хвилин помер у нього на руках (а.с. 18-28, 62-64, 159-164, 255).

Згідно висновків судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_3. настала внаслідок тупої травми голови можливість виникнення якої не виключаються внаслідок удару головою об тупі тверді предмети після надання тілу прискорення, а тілесні ушкодження у вигляді синців, саден, перелому кісток носа, стосовно живих осіб відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 110-112).

Легкі тілесні ушкодження виявлено також в ОСОБА_1. (а.с. 116-117).

Даючи оцінку показанням засудженого, які є послідовними, й узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз та обставинами події, апеляційний суд приходить до висновку, про правильність юридичної кваліфікації дій ОСОБА_1за ч.1 ст. 119 КК України за ознаками вбивства через необережність.

До такого висновку апеляційний суд приходить й з тих підстав, що суперечка та бійка на подвір'ї між ОСОБА_1та ОСОБА_3. не потягла за собою наслідків, що наступили, а що стосуються обставин, поки засуджений проводив брата в кімнату і штовхаючи його у двері, то хоча й не передбачав можливості настання смерті потерпілого від цих дій, але повинен був і міг передбачити.

Так само не перебував він у цей момент і у стані необхідної оборони.

Призначаючи засудженому покарання з врахуванням обставин наведених у вироку суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до переконання, що таке слід призначити у вигляді позбавлення волі, на мінімальний строк передбачений санкцією ч.1 ст. 119 КК України.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

3

Перекваліфікувати дії ОСОБА_1з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України та призначити за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

В решті вирок залишити без змін.