Справа №339/348/14-ц

26

2/339/184/14

У Х В А Л А

18 липня 2014 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Головенко О.С.,

розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства « Дельта банк»

до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, звернувшись до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на неналежне виконання договірних зобов'язань, просить звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру №1, яка належить відповідачу в м.Болехові по вул.Д.Галицького ,114 шляхом визнання права власності на виселення.

Вказаний позов не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, виходячи з наступного.

Як зазначено п .5 Постанови ПВВС від 30.032013року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішення спору, що виникає з кредитних правовідносин, позовна заява за формою і змістом повинна відповідати загальним правилам, встановленим статтею 119 ЦПК, а залежно від предмета та підстави позову - і вимогам, які містяться у спеціальному законодавстві. Зокрема, у разі пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у заяві має бути викладено обставини, необхідні для ухвалення рішення, зокрема відповідно до статті 39 Закону України "Про іпотеку":

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням, поданим в межах заявлених вимог.

Всупереч зазначених вище вимог Закону в позовній заяві про звернення стягнення на предмет іпотеки не зазначені всі передбачені ст. 39 Закону України «Про іпотеку» позовні вимоги, на підставі яких суд зміг би з дотриманням вимог ч. 4 ст. 215 ЦПК України (не виходячи за межі позовних вимог) зазначити в можливій резолютивній частині свої висновки по суті цих позовних вимог.

Зокрема, у змісті позовних вимог відсутні початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації та не вказано спосіб у який буде реалізоване предмет іпотеки -квартира відповідача- (проведення прилюдних торгів чи в навслідок продажу).

Також, заявляючи в п. 3 прохальної частини позову вимоги про виселення з квартири іпотекодавця та інших мешканців, які проживають і зареєстровані за вказаною квартирою, позивач у порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, не виклав у позові обставин і не зазначив доказів того, про яких конкретно мешканців спірної квартири йдеться, яке їхнє прізвище, ім'я, тобто вимоги пред'явлені до взагалі невизначеного позивачем кола осіб.

В той же час відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України суд не має повноважень розглядати вимоги позивача до невизначеної кількості осіб, а також самостійно обирати (залучати) відповідачів, крім випадків, передбачених законом, оскільки такі дії суду можуть бути розтлумачені, як порушення вимог ст.. 11 ЦПК України, тобто принципу диспозитивності.

Суд розглядає вимоги позивача до цілком конкретних осіб. Такі особи повинні мати процесуальний статус відповідача та повинні бути залучені до участі у справі, а також мати можливість користуватись правами, передбаченими статтями 27, 31, 199 ЦПК України.

Від правильності вирішення останнього питання, залежить можливість дотримання судом, передбаченого ст. 11 ЦПК України, принципу диспозитивності цивільного судочинства та конституційного права осіб на судовий захист

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

З урахуванням принципу диспозитивності, передбаченого в ст.11 Цивільно процесуального кодексу України, та з метою дотримання вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 119, 121, ст.11 Цивільно процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства « Дельта банк»

до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності та виселення, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків в п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Надіслати позивачу копію цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Головенко О.С.