УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" лютого 2011 р. справа № 2а-27/2010
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.
при секретарі судового засідання: Красоті А.О.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 21квітня 2010 року по адміністративній справі № 2а-27/10 за позовною заявою ОСОБА_1 до голови Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення виконкому Широківської сільської ради №88 від 28.11.2000 року та свідоцтва про право власності на будинок,-
в с т а н о в и л а :
В листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати рішення виконкому Широківської сільради Запорізького району Запорізької області № 88 від 28.11.2000 року разом з винесеними згідно нього свідоцтвами про право власності на будинок № 12 по вул. Червоноармійській в с. Широке недійсним.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 28.11. 2000 року, посилаючись на клопотання Орджонікідзевського райсуду м. Запоріжжя, який займався розірванням шлюбу його з дружиною з 1997 року, виконком Широківської сільради виніс рішення № 88, про яке він дізнався лише у 2003 році, про право власності його доньки ОСОБА_3 на половину недобудованого будинку, до будівництва якого, вона ніякого відношення не мала. Вважає таке рішення протиправним, оскільки будинком із земельною ділянкою він володіє та користується одноособово, будинок недобудований. Він неодноразово звертався до голови Широківської сільради з проханням виправити становище, але останній відмовляється. Запропонував йому спільно з ОСОБА_3 домовитись про приватизацію спільної земельної ділянки та спільно добудувати спірний будинок на продаж. З вищевказаним він не згоден та просить визнати рішення виконкому Широківської сільради Запорізького району Запорізької області № 88 від 28.11.2000 року та свідоцтва про право власності на будинок 12 по вул. Червоноармійській в с. Широке недійсними.
Постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2010 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення виконкому Широківської сільради № 88 від 28.11.2000 року та свідоцтва про право власності на будинок відмовлено у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду. Винесене рішення суд першої інстанції мотивував тим, що з позовної заяви вбачається, що позивач дізнався про існування оскаржуваного рішення ще в 2003 році, про що не заперечував в ході судового засідання. Доказів поважності пропуску строку позовної давності позивач ОСОБА_1 до суду не надав та не наполягав на поновленні такого строку.
Окрім того, на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2005 року частина будинку ОСОБА_1 вже розподілена між подружжям і право власності на 1/4 частину визнано за ним, а право власності на 1/4 частину за його колишньою дружиною ОСОБА_4, що також свідчить про те, що позивач знав про винесення оскаржуваного рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову від 21 квітня 2010 року і визнати незаконним рішення № 88 від 28.11.2000 року виконкому Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області таким, що винесено з порушенням законодавства та є недійсним, зі скасуванням свідоцтв про право власності на його недобудований будинок №12, по вул. Червоноармійській в с. Широке.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що питання про недотримання строку позовної давності відповідач не ставив у своєму запереченні на його позовну заяву, не ставила це питання і представник третьої особи, його колишня дружина ОСОБА_4 Вважає, що згідно ст. 74 ЦК України порушене його право власності на будинок не має строку позовної давності.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений, надіслав на адресу суду письмову заяву , в якій просили слухати справу за їх відсутності.
Третя особа в судове засідання не з’явилась про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, поважних причин неявки суду не повідомила.
Заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга необхідно залишити без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про рішення №88 від 28.11.2000 року виконкому Широківської сільради Запорізького району Запорізької області йому було відомо ще в 2003 році.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи відповідно до оскаржуваного рішення (а.с.6) виконкому Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області вирішено оформити право особистої власності на житловий будинок в с. Широке по вул.. Червоноармійській № 12 за ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних долях ( на 1/2 житлового будинку за ОСОБА_5 та на 1/2 житлового будинку за ОСОБА_1; видати свідоцтво про право особистої власності на 1/2 житлового будинку в с. Широке по вул.. Червоноармійській № 12 на ім’я ОСОБА_5 та на 1/2 житлового будинку в с. Широке по вул. Червоноармійській № 12 на ім’я ОСОБА_1
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документу, який засвідчує його право власності.
Частина 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що справа адміністративної юрисдикції ( далі адміністративна справа) –передана на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом даного спору є визнання недійсним рішення виконкому Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 88 від 28.11.2000 року та оформлених на підставі нього, свідоцтв про право власності на будинок №12 по вул. Червоноармійській в с. Широке.
Як видно з позовної заяви та не заперечувалось позивачем в судовому засіданні, визнання недійсними вищевказаних документів йому необхідно для захисту права власності на будинок 12, розташований в с. Широке, Запорізького району Запорізької області.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не має ознаки публічно-правового, оскільки позивач захищає порушене право власності на будинок, що унеможливлює розгляд даного спору в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства , що передбачено ст.15 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку , що постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2010 року по адміністративній справі № 2а-27/10 необхідно скасувати, а провадження в справі закрити.
Керуючись п. 4 ст.198, ст. 203, ст. 205, ст.206 КАС України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити частково.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2010 року по справі № 2а-27/10 скасувати, провадження у даній справі закрити.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду, в порядку передбаченому ст.. 212 КАС України.
Головуючий: М.А. Руденко
Суддя: М.В. Мірошниченко
Суддя: О.В. Юхименко